Що необхідно для відновлення лізингової галузі

Напередодні війни лізингова галузь була на підйомі.

Обсяги нових угод були оптимістичними: у 2021 році загальна вартість нових лізингових угод становила майже 40 млрд грн.

Порівняно з 2020 роком цей показник збільшився майже на 50%. Українські лізингові компанії відносно успішно працювали в різних сегментах.

Фінансування надавалося не тільки під різні види автомобілів та сільськогосподарської техніки, а й під більш капіталомісткі або ризиковані активи: залізничний рухомий склад, будівельне та шляхове обладнання.

Сфера розвивалася завдяки технічній допомозі проєкту USAID у 2017-2021 роках: ухвалення нового законодавства, зміцнення профільної асоціації, проведення тренінгів із залученням польських експертів, а також дослідження медичної галузі як перспективної сфери для лізингу обладнання.

Утім, навіть ці довоєнні показники були далекі від показників сусідніх європейських країн. Наприклад, у Польщі у 2021 році загальний обсяг лізингу становив 36,9 млрд євро, тоді як в Україні – лише близько 1,5 млрд євро.

Для значної категорії компаній і тоді надзвичайно чутливою була тема доступу до зовнішнього фінансування та вартості ресурсу. Власне, це одна з ключових проблем, яка стримує появу нових гравців та розвиток конкуренції на ринку.

На початку великої війни лізингова галузь пережила найбільш драматичний етап. У другому кварталі 2022 року обсяги нових угод упали в сім разів порівняно з відповідним періодом 2021 року. Однак навіть у цей період компанії укладали угоди і намагалися виконувати взяті на себе зобов’язання.

Обсяг угод за другий квартал 2022 року ледь досягнув 1,5 млрд грн. Деякі компанії, що надавали лізингові послуги, припиняли або обмежували діяльність.

З другого півріччя 2022 року ми спостерігаємо тренд на відновлення: за три квартали обсяги нового бізнесу перевищили 10,8 млрд грн. У нових умовах лізингові компанії зосередилися на менш ризикованих активах: частка автомобільного лізингу в нових угодах зросла до близько 70% з 50% у 2021 році.

Для мінімізації ризиків компанії почали підвищувати вимоги до авансового платежу або скорочувати терміни угод, але повернулися до довоєнних умов. До 1 квітня 2023 року частка нових угод на строк до трьох років знизилася з 60% до 55%, а обсяги нових угод на три-пʼять років зросли до 45% з 36% у 2021 році.

Відновлення почалося майже без зовнішньої підтримки, спеціальних програм рефінансування, портфельних гарантій або інструментів зменшення ризиків. Потенціал самостійного відновлення, можливо, близький до вичерпання.

Перелік поточних викликів широкий: недоступність фінансових ресурсів, зростання обсягів проблемних активів, погіршення кредитоспроможності лізингоодержувачів, нові регуляторні вимоги, валютні обмеження.

Добре, що уряд вніс зміни до програми доступного лізингу "5-7-9%". Найближчим часом це повинно знизити вартість лізингових послуг. Однак для підтримання нових довгострокових угод, розширення номенклатури та стимулювання появи нових перспективних гравців необхідні додаткові кроки.

Проєкт USAID "Реформування фінансового сектору" сприяє доступності лізингових послуг уже зараз, в умовах війни. У довгостроковій перспективі ми будемо підтримувати ініціативи щодо вдосконалення відповідної нормативно-правової бази, розробки механізмів покриття ризиків та розширення сфери охоплення лізингових продуктів для відновлення економіки.

Лізинг також повинен бути доступним та зрозумілим для ММСБ – основи економіки. Під час війни фінансовий стан багатьох його представників погіршився, тому вони стали більш ризикованими позичальниками для банків.

Лізингові послуги базуються здебільшого на ризику активу, що робить такий вид послуг більш реалістичним варіантом для певних категорій компаній: мікробізнесу, малого та середнього бізнесу, які постраждали від війни.

Сподіваємося, що спільними зусиллями держави та міжнародних інституцій лізинг здобуде належне місце в механізмах фінансування бізнесу.

Представлені в тексті думки є думками винятково Віталія Головачова і не обов’язково відображають погляди USAID або уряду США.