Що не так з індустріальними парками в Україні
Чому з 60 зареєстрованих індустріальних парків в Україні працює тільки 9?
До війни 55% економіки України складав приватний бізнес. Зараз 65-75% — це державний сектор.
І це дуже тривожна динаміка, яка говорить про те, що Україна під час війни втрачає підприємницький капітал — хтось закривається, хтось переїжджає до країн ЄС.
Для порівняння, у потужних економках європейських країн 60-70% — це приватний сектор економіки і тільки 30-40% — участь держави у перерозподілі ВВП.
Логіка в тому, що держава не здатна ефективно керувати економічними відносинами, робити підприємства глобально конкурентоздатним та експортоорієнтованим — це прерогатива приватного бізнесу та підприємців.
Чому під час війни індустріальні парки можуть врятувати економіку України, і що саме можуть дати для розвитку промисловості України.
Демографія vs Економіка
Почати треба з того, чи взагалі буде кому працювати в Україні. Наразі українські підприємці визначаються із головним питанням: залишатися в країні і шукати безпечне місце для роботи чи переїжджати у країни ЄС.
За час війни з України виїхало близько 20% підприємців. Кожен п’ятий переселенець, за даними Ради бізнес-омбудсмена, є ФОПом. Тобто, за нашими оцінками, виходячи з цифр про виїзд людей на грудень 2022 року, з України виїхало 0,35 млн ФОПів.
І якщо Україна буде і надалі втрачати бізнес та економічно активне населення, то вже 2023 року через таку слабку демографію ВВП України ймовірно знизиться на 5-10% до 2022 року, в тому числі через відтік підприємців, які дають додану вартість економіки.
Якщо у 2023 році кількість економічно активного населення України знизиться ще на 15-20% (1-1.5 млн осіб), то відновити ВВП до рівня довоєнного стану, на жаль, не вийде.
Три причини будувати виробництво на території індустріальних парків України
Інвестиції у будівництво заводу на 1/4 менше.
Якщо все ж таки будуємо в Україні, то далі маємо прості економічні підрахунки. На будівництві заводу на території індустріального парку можна зекономити приблизно 25% інвестицій.
Тобто чверть інвестицій порівняно з тим, якщо будувати на звичайній ділянці не в індустріальному парку. Не кажучи про сусідні країни ЄС, де сума інвестицій буде більшою на 30-40% через вартість робіт та матеріалів.
Економія 25% виходить з того, що для резидентів індустріальних парків законом передбачені економічні стимули: звільнення від імпортного ПДВ і мита при ввезені нового обладнання в Україну; звільнення від податку на прибуток на 10 років у разі ведення діяльності в межах ІП; пільгові ставки податку на нерухомість і мінімальна плата за землю від місцевої влади.
Економія на логістиці. Логістика товарів подорожчала щонайменше на 40-50%, і це подорожчання виробники та трейдери закладають у собівартість товарів.
Якщо ж підприємець обирає для розміщення виробництва індустріальний парк поряд з центральними трасами в напрямку кордонів з країнами ЄС та містами-мільйонниками України, коли не треба робити крюк у 500 км для доставки товару, то тільки на логістиці можна зекономити 7-10% від собівартості продукції.
Варто обирати індустріальний парк, який знаходиться у межах 20-30 км від кордонів з Європейським Союзом. Адже це надає можливості для експортного розвитку бізнесу, який працює на території індустріального парку.
Важлива цифра 2022 року — що за час війни український експорт впав на 35%. Тобто економіка країни недоотримала близько $24 млрд доларів експортної виручки.
Вочевидь, що розміщення виробництва в індустріальних парках поблизу кордонів з країнами Євросоюзу дасть переваги як власникам, так і на рівні держави, — в нас конкурентоздатні з’являтимуться експортоорієнтовані підприємства.
Спільна інфраструктура та індустріальний нетворкінг — це те, що допомагає розвивати бізнес, якщо він знаходиться на території індустріального парку.
Якось я був у шведському індустріальному парку, неподалік Стокгольму, де кластерно працюють підприємства з обробки металу та виробництва металевих деталей. І один із заводів-резидентів почав співпрацювати з авіакомпанією Boeing.
В якийсь момент їм потрібні були партнери для виробництва частин двигунів для всесвітньо відомих літаків. І власник заводу, який вже почав продавати Боїнгу спілкуючись постійно з колегами-резидентами парку, залучив до продажів також і сусіднє підприємство, яке працювало на території цього ж індустріального парку. Так, вони разом почали розвивати потужний експорт в авіагалузь ЄС.
Є така індустріальна культура спілкування власників виробництв- резидентів індустріальних парків. Українським підприємцям треба ще вчитися такому нетворкінгу, бо в нас є такий острах ділитися з кимось своїми підприємницькими проєктами або крос-продажами. Але це тема для іншої дискусії.
Що отримає економіка України від активних індустріальних парків
10 індустріальних парків з територією 15-20 га (може вмістити близько 10 середніх заводів на 100-150 робочих місць) дасть зростання експорту України на 3-4%, а 100 працюючих парків – це зростання експорту вже на 15-20%, що змінює економічний ландшафт всієї країни.
Адже промисловість — це основа будь-якої економіки із розвинутих країн світу. Розвиток виробництва та реального сектору в свою чергу сприяє пожвавленню сервісного та креативного бізнесу.
Тому під час війни індустріальні парки з їх економічними стимулами та вигідним розміщенням на території України у відносно безпечній зоні та недалеко від кордону з ЄС можуть стати точками зростання для економіки країни.
Розвиваючи культуру індустріальних парків в Україні, ми відроджуємо економіку і промисловість, даємо змогу українському бізнесу не їхати від війни у країни ЄС, а залишатися в Україні.
Чому з 60 індустріальних парків працює тільки 9: три головні причини
За 2 останні роки було зареєстровано 15 індустріальних парків. Зараз їх 60, але реально працюють 9 (де є активні заводи). І тут є три головні причини, чому так склалося з роботою індустріальних парків.
- Зареєструвати місцевій владі індустріальний парк досить не складно. А далі починається цікаве — територію під парк треба підключити до електро- та водопостачання. І це досить великі інвестиції — в середньому від 10 до 40 млн грн.
Розмір інвестицій залежить від того, на яку відстань від розподільчого трансформатора будуть тягнути електромережі, та як їх будуть прокладати — повітрям чи під землею.
А далі ціна може зростати, бо більшість комплектуючих для робіт з підключення до електроенергії — це, на жаль, імпорт. У цей же кошторис додається облаштування водопостачання та водовідведення, каналізації.
Багато прикладів, коли індустріальний парк розташовано в гарному місці, де є поблизу траси для зручної логістики або залізничні колії. Але вони стоять пустими та заростають травою, бо не підведено електроенергію та воду.
Бо у міськрад банально немає грошей на це облаштування, і вони ніколи не зможуть це зробити за свій рахунок.
- В індустріального парку немає керуючої компанії, яка і має займатися залученням підприємців та розвитком парку. Практика показує, що держава та державні чиновники не ефективні менеджери у сфері підприємництва та інвестицій.
Ми з командою ще декілька років назад спеціально обдзвонювали українські індустріальні парки, і це був окремий челендж знайти контакти, адже не у всіх є навіть сайти.
Тож у більшості комунальних індустріальних парків немає керуючої компанії, а де визначено якесь міське КП — воно не ефективне. Частиною індустріальних парків опікується відділ економіки міста обо ОТГ, в якому зареестровано парк.
Але ж вони не залучають інвесторів, вони не роблять маркетингові кампанії, щоб привернути увагу підприємців до можливості розвивати бізнес на території їх парку.
Причина — немає коштів. Результат — індустріальний парк не працює, навіть якщо є всі комунікації: електроенергія, вода, каналізація.
- Не всі індустріальні парки відповідають стандартам цієї промислової бізнес-моделі. Наприклад, один з відомих індустріальних парків в центральній Україні не зовсім відповідає формату класичного індустріального парку, адже там тільки одне підприємство, яке зареєструвало цей парк тільки під себе.
Це краще ніж нічого, але в класичному розумінні індустріальний парк — це промисловий кластер зі спільною інфраструктурою для всіх резидентів: має бути хоча б 2-3 виробництва поруч + спільні склади, офісні приміщення та сервісні підприємства (їдальні, кафе, банкомат, тощо).