Вихід компаній з російського ринку: стежити не за словами, а за діями

Після початку повномасштабного вторгнення росії до України велика кількість міжнародних компаній заявили про початок свого виходу з російського ринку. 

За даними міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, 1 439 іноземних компаній із 70 країн світу, які загалом представляють 55 сфер бізнесу заявили про те, що підуть з росії станом на травень 2022 року.

Через рік результати виявились не такими оптимістичними, як це було спочатку. Київська Школа економіки нарахувала тільки 191 компанії, які повністю пішли з росії. 

Національне Агентство запобігання корупції (далі НАЗК) почало формувати реєстр компаній та громадян, які підтримують війну, у тому числі фінансово та інформаційно, і тому перебувають у санкційних списках або під загрозою їхнього введення.

Останній приклад – французька косметична компанія Yves Rocher. НАЗК внесло її до переліку міжнародних спонсорів війни. Підставою стало те, що компанія відмовилась припинити свою діяльність у рф. 

До бюджету країни-агресора у 2022 році російський філіал компанії "Ив Роше Восток" заплатила податків на суму близько $6 млн дол. Жодних заяв від Yves Rocher про скорочення своєї діяльності у росії після початку активної фази агресії не було.

Але слідкувати потрібно і за тими компаніями, які робили заяви щодо припинення своєї діяльності у росії. Наприклад литовський виробник Vičiūnai, відомий у першу чергу своїм брендом Vici, під яким продаються крабові палички, що ми бачимо на полицях наших магазинів.

Ще у березні 2022 року керівник литовської групи Vičiūnai Group Шарунас Матійошайтіс заявив, що компанія піде з російського ринку впродовж 3-4 місяців. 

При цьому, за його словами, були зупинені всі інвестиції у виробництво, логістику й торгівлю, спонсорські та маркетингові кампанії, закупівлі сировини для заводу в Калінінградській області. 

Далі за даними литовського радіо, виявилось, що наприкінці червня минулого року компанія відновлює закупку рибної сировини у повному обсязі і завантажує всі виробничі лінії на своєму підприємстві у Калінінградській області. 

У компанії сказали, що цей крок міг би допомогти зберегти заводи та бізнес в росії, щоб потім можна було його продати. Строк виходу компанії з російського ринку змістився з початкових 4-х місяців до півроку. 

А вже в лютому цього 2023-го року власник компанії Вісвалдас Матійошайтіс, буквально заявив, що про те, коли його Vičiūnai Group піде з росії, ми дізнаємось, коли дізнаємось. 

Тут виникає доволі фантасмагорична ситуація. З одного боку, компанія публічно засуджує росію і заявляє, що йде з неї. З іншого – продовжує там вести свій бізнес. 

А в базі Єльського університету, де є перелік компаній, що пішли або залишились в росії, Vičiūnai Group має рівень А – це компанії, що повністю йдуть з росії, поруч з Макдональдсом, який з росії дійсно пішов.

Як це виглядає з фізичними особами?

Інша категорія – конкретні фізичні особи, які не лише пов'язані з росією, але й мають бізнес-проекти в Україні. 

Одним з таких прикладів – "авторитетний" грузинсько-російський бізнесмен Тамаз Сомхішвілі. Він намагається відсудити у громади Києва близько $100 млн компенсації за втрачену вигоду від реконструкції Харківської площі в Києві, яку компанія Сомхішвілі мала зробити, але так і не зробила. 

Сомхішвілі позиціонував себе як "британський інвестор" та погрожував у разі програшу українського суду міжнародним арбітражем проти України, зважаючи на набуте ним громадянство Великої Британії. 

Втім, на одному із засідань Апеляційного суду Києва представник передав суддям лист Мін'юсту, в якому із посиланням на дані ГУР МО повідомлялося, що позивач насправді є громадянином росії.

Автор кількох розслідувань з’ясували, що "британський інвестор" насправді був одним із засновників "Лукойлу", має стійкі зв’язки у кримінальних колах рф, а головне – входить до оточення ставленика кремля у Грузії Бідзіни Іванішвілі та причетний до підприємств, які здійснюють ремонт російських військових літаків у Грузії.

Як допомогти державі?

Як не дивно, ні Vičiūnai Group, ні Тамаз Сомхішвілі досі не входять до українських санкційних списків. Іноді держава може просто фізично не встигати знаходити та реагувати на різні випадки.

Але державі можна допомогти. НАЗК запустили платформу "Війна і санкції", де веде реєстр пов’язаних з росією компаній та фізичних осіб. Усі небайдужі українці можуть стати "санкційними джедаями" та шукати фізичних та юридичних осіб.

Ви можете зробити подання за алгоритмом на сайті НАЗК або пройти навчання з пошуку доказів для застосування санкцій, використовуючи інструмент OSINT, тобто розвідки за відкритими джерелами.