Чи варто визнавати росію державою – спонсором тероризму
Недавні вибухи на "Північних потоках" нагадали світові, що росія готова діяти зухвало і мало перед чим зупиниться.
В Україні зазнали шкоди щонайменше 131 300 цивільних помешкань, 188 100 автомобілів, 934 навчальні заклади та 2 472 заклади охорони здоров'я.
Зафіксовано понад 35 тис воєнних злочинів, понад 90% з них – проти цивільного населення.
Це лише частина звірств російської армії під час війни. Чи достатньо цього для визнання рф державою – спонсором тероризму?
Чим ризикують США в разі надання росії статусу держави – спонсора тероризму і які наслідки це матиме для України?
Інститут законодавчих ідей досліджує питання конфіскації активів рф та юридичні механізми стягнення коштів з агресора на відбудову України.
Під час дослідження теми визнання росії спонсором тероризму нас найбільше цікавили економічні вигоди та ризики для України. Ми зробили юридичний аналіз переваг та недоліків визнання росії державою – спонсором тероризму.
США, маючи одне з найбільш серйозних за наслідками законодавство у світі, вагаються, чи варто йти на такий крок. Аби прибрати ці сумніви, міжнародна робоча група з питань санкцій проти росії опублікувала документ "Справа про визнання Російської Федерації державою – спонсором тероризму".
Підтримали підписом цей документ і ми. Пояснюємо, чому.
У чому особливості цього статусу відповідно до законодавства США? Чому світові лідери не поспішають визнавати рф державою – спонсором тероризму? Як усунути ризики такого статусу? Що може змусити США піти на такий крок? Відповідає пейпер робочої групи Єрмака-Макфола.
Чи є росія державою – спонсором тероризму
Сполучені Штати визнали державами – спонсорами тероризму Північну Корею, Сирію, Іран і Кубу. Канада надала цей статус Ірану та Сирії з 2012 року.
Єдиного переліку критеріїв для визнання держав спонсорами тероризму не існує. Однак законодавство США містить багато підходів до визначення тероризму. Одним з них є "навмисне, політично вмотивоване насильство, що здійснюється проти осіб, які не беруть участі в бойових діях".
Враховуючи злочини рф, її дії підпадають під визначення тероризму. Вони навіть виходять за рамки "спонсорування тероризму", бо головним виконавцем цих терористичних актів є російська армія – утворення російської держави.
У робочій групі підтримують думку Конгресу США, що Держдепартамент має визнати рф державою – спонсором тероризму. Це має зробити й уряд Канади.
Які наслідки чекають на росію
У разі визнання рф державою – спонсором тероризму варто чекати таких наслідків.
1. Обмеження на проведення транзакцій. Для фізичних та юридичних осіб США участь у фінансових операціях з урядом росії буде незаконною. Це призведе до жорсткого контролю всіх транзакцій з державними банками рф, державними підприємствами та особами, пов'язаними з рф.
Це також обмежить надання іноземної допомоги від Сполучених Штатів та організацій, членом яких є США. Під заборону потрапить експорт і продаж зброї, будуть введені додаткові фінансові обмеження.
2. Втрата суверенного імунітету. Росія втратить імунітет від судового розгляду проти неї та стягнень її майна для компенсації постраждалим.
Це дозволить громадянам США подавати на рф до суду для відшкодування матеріальної шкоди за тілесні ушкодження або смерть, спричинені тероризмом. Суди зможуть присуджувати грошову компенсацію жертвам за кошти, отримані від продажу майна росії, розташованого на американській території.
У цьому випадку для фінансових інтересів України існуватимуть загрози. Одна з них – на отримання російських активів зможуть претендувати лише американці.
Більш того, президент може заморозити частину російських активів, щоб вони пішли на відшкодування американським громадянам. Санкційна ж група наголошує на необхідності блокування цих грошей для відновлення України.
Запровадження США такого заходу показало би приклад іншим країнам щодо реальної можливості притягнення рф до відповідальності в судах.
3. Вторинні санкції. Надавши росії статус держави – спонсора тероризму, Сполучені Штати та їх союзники можуть накласти фінансові і торговельні санкції на інші країни, компанії та осіб, які продовжать співпрацювати з росією.
4. Індивідуальні санкції. Присвоєння статусу держави – спонсора тероризму призведе до негайного розширення фінансових санкцій США на тисячі осіб, пов'язаних з російськими державними установами та політиками. Це значно підвищить рівень фінансового контролю за багатьма російськими компаніями.
5. Символічний вплив. Присвоєння рф цього статусу приверне більше уваги світу до злочинів російського режиму проти українських мирних жителів.
Крім того, більшість країн та компаній, які до цього укладали контракти з росією або планували їх укладати, відмовлятимуться від співпраці з державою – спонсором тероризму через репутаційні ризики, незважаючи на потенційну вигоду, навіть якщо можливі вторинні санкції їх не зачіпатимуть.
Чому США не поспішають
Зважаючи на всі очевидні переваги, надання росії такого статусу, на думку президента Байдена та держсекретаря Блінкена, має певні ризики.
Віднесення росії до держав – спонсорів тероризму може призвести до суттєвих затримок в експорті продовольства і спричинити голод в окремих країнах, а також поставити під загрозу угоди з перевезення товарів через Чорне море. Це суттєвий ризик, який потрібно враховувати та мінімізувати можливі наслідки.
Присвоєння статусу держави – спонсора тероризму також може погіршити відносини між США та Росією, включаючи ймовірність офіційного розриву або призупинення дипломатичних відносин, що матиме наслідком серйозні ускладнення для американського посередництва в конфлікті.
Відкриття можливості для подання приватних позовів громадянами США проти російської федерації та їх виконання несе ризик зменшення загальної кількості активів та ресурсів, які могли б сприяти відбудові України.
Проте всі ці загрози можна мінімізувати. Закони Сполучених Штатів передбачають достатню гнучкість для розробки ефективних рішень.
По-перше, закони, які регулюють надання цього статусу, передбачають можливість встановити виняток із застосування обмежень для продовження співпраці з рф щодо спільних гуманітарних зусиль для цілей нацбезпеки.
По-друге, керівництво США може встановити виняток щодо застосування обмежень, що дало б змогу підтримувати зв’язок з російськими дипломатами в межах американських національних інтересів.
Коли Іран визнали державою – спонсором тероризму, проводилися прямі переговори з іранськими дипломатами щодо укладення Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA), а до керівництва Північної Кореї американський президент та інші чиновники здійснювали дипломатичні візити.
По-третє, Держдепартамент міг би ухвалити рішення про те, що на конфісковані активи не поширюватиметься право американських громадян вимагати відшкодування, і що такі активи будуть використані лише на відбудову України.
Крім того, можна встановити, що у випадку виведення російської армії з території України статус держави – спонсора тероризму для рф буде скасовано. Палата представників США і Сенат могли б зазначити це в спільній резолюції. Якщо це зробити, у росії може з’явитися більше стимулів припинити війну.
США, Канада та інші держави як альтернативу могли б зробити спільну декларацію, якою б визначили рф та її керівні органи організаторами терористичних атак в Україні та наклали додаткові спільні санкції.
Ці обмеження могли б бути близькими до надання статусу спонсора тероризму, але без надання рф цього статусу в рамках американського законодавства.
Робоча група Єрмака-Макфола приходить до висновку, що переваги від присвоєння росії статусу держави – спонсора тероризму більші за ризики. Рф продовжує скоювати свідомі акти тероризму проти українського народу, тому надання їй цього статусу є пропорційною відповіддю на такі дії.