Законопроєкт про дерегуляцію бізнесу: корупція, непрозорість та загроза для євроінтеграції

Розпочата росією велика війна створює чимало економічних проблем. Це змушує владу шукати шляхи підтримки економіки. 

Одним з них стала давно очікувана дерегуляція ведення бізнесу — тобто спрощення необхідних для нього процедур чи дозволів. 

Дійсно, бізнесу в Україні часто буває важко через численні бюрократичні кола пекла. 

Намагаючись покращити ситуацію, уряд (вірогідно, за участі бізнес-асоціацій) розробив та подав до Верховної Ради законопроєкт №8058, який начебто має нарешті дерегулювати бізнес та "сприяти економічному зростанню".

За красивою назвою – страшна суть. Як насправді він працюватиме? 

Представники Офісу Президента та деяких міністерств об’єднаються у спеціальну Комісію, у засіданнях якої зможуть брати участь представники бізнес-асоціацій. 

Усього за кілька тижнів (до 1 січня 2023) вона має переглянути всі дозволи та процедури для бізнесу майже в усіх сферах, запропонувати ті, які варто прибрати, та скласти вичерпний "перелік інструментів державного регулювання господарської діяльності".

Прибиратиме дозволи чи процедури Комісія на власний розсуд, без громадських обговорень. Якщо знадобиться впровадити новий інструмент регулювання, то для цього доведеться скасувати два інших — незалежно від того, чи є в цьому сенс. 

Ну а якщо рішення Комісії суперечитимуть чинним законам, то ці закони не працюватимуть. Адже законопроєкт №8058 передбачає, що дозвіл чи процедура, яку не схвалила Комісія, не матиме чинності — діятимуть лише ті, які є і в законах, і в рішеннях Комісії (це так звана "подвійна вимога до чинності"). 

Таким чином вона може по факту змінювати чи скасовувати закони в обхід депутатів Верховної Ради. 

Тобто незрозуміла "комісія" може без жодних обговорень, не повідомляючи громадськість та навіть депутатів, ухвалювати БУДЬ-ЯКІ зміни до підзаконного законодавства, які стосуються майже БУДЬ-ЯКОЇ господарської діяльності. Реальний вплив на комісію матимуть лише бізнес-асоціації, долучені до її роботи.

Наприклад, дозволити рубати побільше у захисних лісах? Легко. Скасувати всі дозволи на поводження з дикими чи червонокнижними тваринами? Елементарно. 

Дозволи на розробку нових родовищ чи іншу діяльність на заповідних територіях? Забудьте, більше вони не потрібні. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу? Авжеж, гроші ж не пахнуть.

Ви навіть не дізнаєтеся завчасно, що якісь дозволи будуть спрощувати або скасовувати. І йдеться не лише про довкілля. Культурна спадщина, земельні питання, надрокористування, водокористування, благоустрій та купа інших сфер також під загрозою.

Не дивно, що Національне агентство з питань запобігання корупції побачило у законопроєкті №8058 низку проблем. Наприклад:

• Законопроєкт суперечить Конституції, бо пропонує Кабміну вирішувати питання, за які відповідальні депутати Верховної Ради.
• Запропонована процедура ухвалення рішень цілковито непрозора, тобто створює значні ризики корупції.
• Загрози, що Комісія буде некомпетентною щодо багатьох можливих сфер.
• Принцип "один новий дозвіл = усунення двох старих" є необґрунтованим та становить загрозу для держави.

Можливо, законопроєкт відповідає європейським практикам? Євроінтеграційний комітет Верховної Ради вважає, що так. Але насправді — не дуже. 

Бо численні положення європейського та і взагалі міжнародного законодавства (наприклад, Лісабонський договір чи Орхуська конвенція) прямо зобов’язують владу долучати до ухвалення рішень усі зацікавлені сторони, а не лише бізнес-асоціації.

Сумнівно також, що законопроєкт принесе вигоди бізнесу. Точніше, олігархи та великий бізнес виграють. А от чи виграють малі та середні підприємці, які не мають змоги лобіювати свої інтереси у Кабміні та впливати на рішення "комісії"? Не факт.

Чи є законопроєкт безальтернативним? Аж ніяк. Ніщо не забороняє Верховній Раді та Кабміну вже зараз переглянути дозвільну систему та спростити те, що можна спростити. 

Але зараз законодавство вимагає робити це прозоро та публічно – і це явно не подобається певним бізнес-асоціаціям.

Загалом законопроєкт виглядає, як рух до наших східних сусідів: непрозорість, потенційна корупція, ігнорування громадськості, явна некомпетентність і так далі. 

Понад 20 громадських організацій та ініціатив, серед яких Екодія, WWF-Україна та Українська природоохоронна група, вже звернулися до голів фракцій та комітетів Верховної Ради з вимогою відправити законопроєкт №8058 на доопрацювання.

Чи готові депутати голосувати за таке під час війни? Чи готові вони добровільно забрати у себе повноваження, переклавши їх на малозрозумілий орган, який відстоюватиме незрозуміло чиї інтереси? Цікаво подивитися. Економічний комітет законопроєкт вже підтримав.

Співавторка: Марія Дячук, ГО "Центр екологічних ініціатив "Екодія"