Чому українці обирають інвестиції в землю

Все-таки люди у нас сповнені оптимізму і віри в майбутнє України. З одного боку, усі експерти говорять про відтік капіталів за кордон, про недовіру до гривні, про знецінення українських активів, про велику невизначеність, яку принесла нам російська агресія. 

У розмовах з кожним другим українським бізнесменом я чую нотки недовіри до майбутнього України, чую про те, що треба дивитися десь на Захід, шукати більше визначеності та стабільності. 

Такі розмови можуть загнати будь-кого у глибоку депресію. Але коли я дивлюся на результати нашої платформи kupipai, де українці мають змогу придбати земельні паї, то усі лихі думки мене одразу залишають.

Зізнаюся, одразу після початку підступного нападу з боку наших північних сусідів, я вирішив, що нашій молодій платформі з купівлі землі прийшов гаплик. 

Людям не до того, щоб інвестувати в землю, адже їх накриває страх, підкрадається невизначеність, їх мозок атакують перспективи фінансових проблем. Та мої колеги були більшими оптимістами, чи то пак реалістами. 

Адже виявилося, що потреба у збереженні і примноженні грошей залишається навіть у воєнний час. При цьому, з усіх доступних простим українцям інвестиційних інструментів, земля є чи не найпривабливішим. 

Адже банківські депозити, як в українській так і в іноземній валюті, не дають бажаної дохідності. Інвестиції в облігації уряду, хоч і виглядають дещо привабливішими за депозити, але навіть самим урядом більше розглядаються як елемент благочинності. 

При цьому, інвестиції в українську нерухомість на сьогодні виглядають як прояв необґрунтованої бравади, та і "ціна входу" у готові квадратні метри є непідйомною для більшості українців. 

Земля на сьогодні має значно більше переваг. Це і більш цікава дохідність порівняно з депозитами чи облігаціями. Це значно менші ризики втрати вартості через "прильоти" порівняно з будь-якою нерухомістю. 

Адже землю зруйнувати майже неможливо. Ба більше, з часом земля не старітиме і не потребуватиме значних інвестицій в ремонти, як і часто непідйомних витрат на комунальні платежі. 

Звісно, завжди є ризик того, що покупець не зможе ефективно розпорядитися своєю землею, отримати хороший урожай чи навіть продати той урожай. 

Але концепція нашої платформи цей ризик зменшує, адже ми пропонуємо інвестувати землю, яка вже орендується, і за оренду якої орендар вже готовий щороку сплачувати наперед визначену суму. 

Це приблизно те саме, що купувати квартиру, яка не "старітиме" з часом, і в якій вже є мешканці, готові вам постійно платити за її користування. Усе, що потрібно зробити інвестору, це обрати ту річну дохідність та таку суму інвестицій, яка йому цікава. 

Звісно, я це все і сам розумів, але щоб та земля якось продавалася, потрібно знайти безстрашного покупця, який принаймні вірить, що Україна вистоїть у боротьбі зі страшним ворогом. 

Вірить, що українське посвідчення права власності на землю завжди матиме цінність. І я був приємно здивований, що таких українців багато. 

Після того, як ми відновили продаж землі на порталі kupipai у липні, вже за результатами серпня ми перевищили середні рівні продажів минулої осені. А восени, дуже ймовірно, ми поб’ємо нові рекорди продажів, які ми фіксували у грудні минулого року.

Очевидно, ми маємо завдячувати такому зростанню попиту дещо кращій ціні пропозиції землі. 

Згідно із нашими даними, середня ціна гектара, хоч і дещо зросла у гривні порівняно з "довоєнним" часом, у доларовому еквіваленті все-таки знизилася. 

При цьому, ми спостерігаємо дещо більшу "вимогливість" покупців до очікуваної дохідності від інвестиції в землю. Якщо до масштабного вторгнення росіян інвестори охоче починали дивитися на паї при дохідності від 5%, то сьогодні реальний попит прокидається за дохідності більше за 6.5%. 

І щоб ви разом зі мною відчули увесь оптимізм наших громадян, наведу вам такий факт. Попит на землю є не лише в регіонах, які далеко від бойових дій. Більш як третина придбаних у лині через нашу платформу наділів припадала на "прифронтові" Чернігівську та Сумську області. 

Більше того, чимало потенційних покупців просять "залишити за ними" обрані до війни земельні ділянки в Херсонській та Миколаївській областях з формулюванням: "віримо, що ми скоро звільнимо наші території, — і одразу будемо купувати".

Ну, і щоб не бути голослівним, наведу вам трохи статистики з нашого проекту. Середньомісячна ціна одного гектару української землі цього літа складає 49-55 тисяч гривень, тоді як минулого року цей діапазон був 36-53 тисячі. 

Середня дохідність інвестиції в землю (очікуваний річний платіж від оренди, поділений на ціну купівлі) коливається в районі 6.0-6.5% річних, приблизно так само як і до війни. Це трохи вище того, що пропонують доступні на сьогодні українцям доларові активи.