Як бізнес може допомогти у відбудові країни

Понад 4 місяці Україна героїчно захищається від агресії росії. Загарбники не змогли "взяти Київ за 3 дні", тому взяли курс на знищення нашої держави фізично. 

Нанесення максимальної шкоди стало новою метою рашистів. Разом з демократичним світом Україна переможе – і ми зможемо зосередитись на відбудові нашої країни разом. 

Але готуватись до цього потрібно вже зараз. І шукати нові інструменти, як це зробити швидко, зокрема, залучивши до відбудови приватні кошти. 

Збитки від війни 

Через війну Україна стикнулась з безпрецедентним руйнуванням інфраструктури. За перші 100 днів війни окупанти знищили та пошкодили 256 підприємств, 656 лікарень, 1177 шкіл та 668 дитсадків. 

Російські війська прицільно знищували житлові райони Ірпеня, Бучі, Харкова, вщент розбомбили Маріуполь, Волноваху, Сєверодонецьк, Попасну та ще велику кількість наших міст. Зруйновано 44,8 млн квадратних метрів житла – це 4% житлового фонду країни. 

Не менш масштабної шкоди зазнала промислова інфраструктура: знищені 198 складів, 20 торговельних центрів, 28 нафтобаз та понад 6300 залізничних колій. 

За попередніми оцінками, збитки від війни для України вже становлять 600 млрд доларів. Лише силами держави чи конфіскованих в росії активів відбудувати такі обсяги руйнувань буде складно. 

До участі у відбудові нашої країни потрібно долучити приватний бізнес. Але для цього держава повинна створити для бізнесу цікаві умови та формати співпраці. 

Аби приватний капітал міг долучитись до відбудови, в тому числі соціальної інфраструктури. 

Таким форматом цілком може стати державно-приватне партнерство (ДПП). 

Державно-приватне партнерство – це спільний бізнес-проєкт держави та приватного інвестора на взаємовигідних умовах. 

У форматі ДПП можуть реалізовуватись як проєкти з великою комерційною складовою, — порт, зерновий термінал, причал, так і соціальної інфраструктури, як школа, лікарня, дитсадок. 

Для бізнесу ДПП дає можливість зайти у проєкт зі стабільним попитом та гарантіями фінансування. 

А для держави це спосіб залучити приватні кошти в інфраструктуру та знизити свої витрати або розтягнути витрати у часі, коли достатнього ресурсу тут і зараз не вистачає. 

Закон про державно-приватне партнерство був ухвалений ще у 2012 році, однак за 10 років існування цей механізм практично не використовувався. Перш за все, через пекельну бюрократію та тривалість всіх процедур в рамках ДПП. 

Сам етап підготовки до реалізації проєкту, за діючим законодавством, займає щонайменше 1,5-2 роки – стільки часу в нас немає. Для того, щоб стати робочим, закон про ДПП потребує осучаснення та змін. 

Що пропонує реформа

За допомоги українських та іноземних експертів, науковців та представників бізнесу Національна інвестиційна рада при Президенті розробила реформу ДПП. 

Ключова задача – максимальне спрощення існуючих процедур в рамках державно-приватного партнерства. А разом з ними, і часу на підготовку проєктів – він буде скорочений вдвічі. 

Найпростішими будуть процедури для, так званих, малих проєктів в рамках ДПП вартістю до $5,3 млн. 

Це може бути спільна з інвестором відбудова лікарень, дитячих садочків, шкіл, вокзалів. Строки на проведення підготовки для реалізації таких проєктів будуть скорочені в середньому до 6 місяців. 

Для великих інфраструктурних проєктів, які можуть реалізовуватись в рамках концесії, час на підготовку може бути більшим і стартуватиме від 9 місяців. 

Вибір та затвердження проєктів ДПП буде відбуватись через електронну систему закупівель, що знизить корупційні ризики. А ще зробить процес простішим та зручнішим. 

Ну і звісно, за державним партнером – вся бюрократична "волокіта", яку ми пропонуємо звести до мінімуму. 

Чому ДПП вигідно державі? 

Перша і головна перевага, яку отримає держава від нової системи ДПП – це виграє час. Зможе швидше відбудувати соціальну та іншу інфраструктуру, яка постраждала від війни. 

Умовно кажучи, для держави такий формат є будівництвом нової інфраструктури "у розстрочку". Тобто замість того, щоб збудувати одну школу цього року, ще одну через рік і так наступні 20 років.

Аби збудувати 10 шкіл на місці зруйнованих, за допомогою ДПП місто зможе запустити будівництво одразу 10 шкіл, залучивши ресурс бізнесу, а виплачувати за утримання протягом наступних 20 років. В кінці цього строку за бажанням отримавши всі 10 шкіл на баланс міста. 

Крім того, досвід вказує, що приватні партнери зводять інфраструктурні проєкти на порядок швидше, ніж держава з усією своєю бюрократичною тяганиною. Наприклад, якщо говорити про типову школу, бізнес може збудувати такий об’єкт за 1-1,5 роки. 

Держава зазвичай будує той самий об’єкт за 3-4 роки. Окрім швидкості будівництва, формат ДПП дозволить розтягнути у часі і витрати держави. 

Будівництво однієї школи коштує від 100 млн гривень. За даними Міносвіти, наразі з понад 1177 пошкоджених окупантами шкіл, повністю зруйновані 180. 

Лише на їх відбудову з нуля необхідно 18 млрд гривень або 12% всього довоєнного бюджету Міносвіти. Для реконструкції всіх інших зруйнованих об’єктів необхідно ще щонайменше 1 млрд доларів. Знайти такі кошти одномоментно державі буде складно.

Інша справа, коли ці кошти шукає та залучає приватний бізнес, а держава поступово виплачує. 

Крім того, для відбудови об’єктів можна буде використовувати грантові кошти від міжнародних партнерів, про що вже ведуться перемовини.

По-друге, залучення приватних коштів у соціальну інфраструктуру в рамках ДПП розвине ринок операторів освітніх, медичних та інших соціальних послуг та підвищить їх якість. 

Перевага номер три – всі ризики будівництва передаються приватному інвестору, а держава контролює лише остаточну якість. 

Ми відходимо від всіх довгих стандартних процедур типу тендерів, довгого вибору постачальників, закупівель та іншої бюрократії. Всі ці процеси інвестор проводитиме самостійно. 

У чому вигода бізнесу

Для бізнесу партнерство держави — це пришвидшення дозвільних процесів і зменшення окремих ризиків. Завдяки спільному фінансуванню, а також фінансовим гарантіям держави, фактично, є можливість реалізувати проєкт на рівні беззбитковості. 

Інвестор буде отримувати гарантований дохід впродовж дії договору про ДПП, а це є значною перевагою над будь-яким комерційним проєктом. Фактично, держава гарантуватиме компенсацію "ризику попиту" в проєкті. 

Розглянемо приклад будівництва або відновлення лікарні через проєкт ДПП. Будуючи або відновлюючи лікарню за власний або кредитний кошт, приватний партнер зможе отримувати певну суму від держави, як оплату за лікування пацієнтів згідно з тарифами затвердженими Національною службою здоров’я (при цьому для пацієнтів такі послуги будуть безкоштовними). 

Покривати додаткові витрати і отримувати заробіток при цьому приватний інвестор може надаючи додаткові платні послуги – наприклад, стоматологічні, косметологічні тощо. 

Друге, що отримує інвестор одразу – це привабливі земельні ділянки, вдале та зручне розташування бізнесу, з, фактично, вже готовою клієнтською базою. 

Оскільки, до прикладу, якщо він відбудовує лікарню, яка існувала багато років, жителі найближчих районів і стануть її постійними відвідувачами. 

Третя перевага — гарантоване державне фінансування, що також забезпечує легкий старт проєкту та кращі опції по залученню зовнішніх коштів. Адже партнерство з державою гарантує фінансову доброчесність інвестора.

Що буде після завершення договору ДПП? 

Традиційно, в проєктах ДПП після завершення дії договору, приватний партнер передає об’єкт державі. Втім, на практиці, якщо до приватний партнер сумлінно виконує умови договору, угода може бути пролонгована з переглядом умов або незмінно. 

Інструмент державно-приватного партнерства не новий і активно використовується в світі для модернізації і будівництва соціальної та дорожньої інфраструктури. 

Так, наприклад, в Казахстані, станом на 2020 рік, реалізовано 864 проєктів ДПП на суму понад 2,3 млрд доларів. В середньому, 55% цих проєктів складали освітні заклади, 20% — охорона здоров'я, 8% - енергетика і ЖКГ. 

Час і в Україні використовувати успішний досвід.