Як війна в Україні пришвидшує перехід ЄС на відновлювані джерела енергії

За розрахунками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2022 році у світі планується рекордне зростання частки ВДЕ — до 320 ГВт нових потужностей. 

Уряди більшості країн все краще розуміють зростаючу роль ВДЕ у забезпеченні енергетичної безпеки.

Напад росії на Україну призвів до безпрецедентної глобальної енергетичної кризи. Для захисту споживачів від підвищення цін на енергоносії у багатьох країнах намагаються зменшити залежність від російських енергоресурсів, реалізуючи політику прискореного переходу на безвуглецеві технології.

Перехід на ВДЕ забезпечує великий потенціал для зниження цін і залежності від викопного палива в короткостроковій і довгостроковій перспективі. 

Війна в Україні додала причин для прискореного зеленого переходу з метою зменшення залежності від російського імпорту енергоносіїв. Інвестиції у розвиток ВДЕ зараз є стратегічним пунктом для багатьох країн, особливо в ЄС.

Багато країн ЄС оголосили про плани розвитку ВДЕ, зокрема вітрових і сонячних станцій, які мають найбільший потенціал для зниження залежності енергетичного сектору ЄС від росії до 2023 року. Як приклад, Польща збільшила бюджет фінансування геотермальних технологій до 480 млн злотих.

Нещодавно США та ЄС заявили про амбітні цілі у розвитку офшорної вітроенергетики до 2030 року: 30 ГВт в США і щонайменше 60 ГВт в ЄС. 

ЄС вже є світовим лідером у офшорній вітровій енергії. Сьогодні це 16 ГВт встановленої потужності морської вітрової енергії. Нова ціль ЄС — це досягнення 60 ГВт до 2030 року і 300 ГВт до 2050 року.

Великобританія робить акцент на атомну, офшорну вітрову та водневу енергетику. Очікується, що британська офшорна вітроенергетика до 2030 року буде стрімко збільшена як мінімум до 50 ГВт. 

Високі ціни на викопне паливо підвищили конкурентоспроможність технологій ВДЕ у порівнянні з вугіллям та природним газом. Вже зараз житлові та комерційні сонячні системи по всьому світу допомагають споживачам зменшувати рахунки за електроенергію.

Все голосніше говорять про заміну природного газу електрикою в короткостроковій перспективі і, у довгостроковій перспективі, відновлювальними газами отриманих із надлишкової відновлюваної енергії. 

До кінця десятиліття очікується нарощування потужностей виробництва "зеленого" (з ВДЕ) та атомного водню по всьому світу. 

Подальший розвиток ВДЕ є також викликом для виробників відповідного обладнання, наприклад сонячних панелей. Вже зараз попит вище, ніж можливості виробників. 

Однак, попри свій потенціал, прискорений розвиток нових потужностей ВДЕ суттєво залежить від стабільного політичного середовища, що забезпечує довгострокову впевненість в інвестиціях.

За прогнозом IEA, урядові аукціони вітрової та сонячної енергії протягом 2019 – 2020 рр. залишаться ключовими факторами розвитку ВДЕ до 2023 року. Сьогодні найбільше зростання частки ВДЕ спостерігається в Китаї, ЄС та Латинській Америці. 

Проте, геополітичні та макроекономічні виклики ставлять під сумнів деякі прогнози щодо ВДЕ після 2023 року.

Новий акцент ЄС на енергетичній безпеці надає імпульс безпрецедентному розвитку технологій енергоефективності та ВДЕ. Адже вони є прикладом найекологічніших, найдешевших та, як показують сьогоднішні реалії, і найбезпечніших енергоресурсів. 

Будівництво генерації ВДЕ за сучасних технологій стало значно дешевшим. В Україні це у комплексі з ринковими цінами на електроенергію дозволяє інвесторам більш оптимістично дивитися на ВДЕ.  

Україна має сприятливі природні умови для розвитку, вітрової, сонячної та біоенергетики. На початку 2022 року встановлена потужність об’єктів ВДЕ на контрольованій території досягла 9,5 ГВт (6,4 ГВт – промислові СЕС, 1,2 ГВт – СЕС приватних домогосподарств, 1,5 ГВт – вітроелектростанцій, 0,3 ГВт – об’єкти біоенергетики, 0,1 ГВт – мала гідроенергетика), а обсяг інвестицій в галузь перевищував 12 млрд доларів США. 

Переважну частину об’єктів ВДЕ було побудовано у південних регіонах, які мають для цього найбільший потенціал (Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Одеська, Дніпропетровська області).

Війна суттєво вплинула на обсяги виробництва електроенергії об’єктами ВДЕ. На сьогодні майже половина усіх об’єктів відновлювальних джерел енергії знаходиться у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Ще значна кількість таких об’єктів перебувають на суміжних територіях.

Об’єкти ВДЕ на окупованих територіях практично зупинили свою діяльність через пошкодження трансформаторних підстанцій та ліній електропередач, небезпеки для персоналу та неможливості доступу на об’єкти. 

Зафіксовано руйнування генеруючого обладнання через обстріли військами рф, зокрема згоріли декілька вітротурбін внаслідок влучання в них снарядів. Фіксується також розкрадання окупантами обладнання із захоплених об’єктів ВДЕ.

Не зважаючи на це, нам вдається утримати високий показних безвуглецевості енергетичного міксу. У перші дні травня понад 80% електроенергії в Україні було вироблено генерацією, що не лишає вуглецевого сліду (АЕС, ВДЕ, ГЕС та ГАЕС). Це більше, ніж за цей період у 2021 році.

Подальший розвиток ВДЕ в Україні стане ключовим фактором сталого розвитку енергетики у післявоєнний період. Окрім відновлення пошкоджених потужностей, необхідно запровадити чітку аукціонну модель ринку та запровадити повноцінний експорт електроенергії до країн ЄС. 

Прозорі ринкові відносини на конкурентних засадах створять додаткові стимули для розвитку ВДЕ та наблизять Україну до цілей вуглецевої нейтральності.