Як український бізнес дивиться в очі страху і стає сильнішим
Український бізнес в умовах загрози війни, нової хвилі коронавірусу та енергетичної кризи не вдається до паніки.
Останні місяці стали непростим випробуванням для українського бізнесу.
Одна за одною накотилися три хвилі: (1) стрімке зростання вартості енергетичних ресурсів; (2) посилення військово-політичної невизначеності; (3) чергове зростання захворюваності на COVID-19.
Такого драматичного збільшення вартості природного газу протягом декількох місяців, як це відбулося у другій половині 2021 року, ще не було.
Ціна на природний газ зросла за лічені місяці в рази, і залишається на безпрецедентно високому рівні.
Енергетична криза у газовій сфері відбувається на тлі збільшення вартості вугілля і нафти. Високі ціни на газ не лише збільшують собівартість широкого спектру продукції (від хліба до добрив), а також формують ризики на майбутнє.
Високі ціні на газ обумовлюють низькі обсяги заповнення сховищ, що посилює загрозу дефіциту газу у майбутні періоди.
На тлі збереження надзвичайно високих цін на енергоносії значно погіршилась військово-політична ситуація навколо України, чи щонайменше, її відображення в інформаційній сфері.
Про непросту ситуацію в Україні, про ризики і загрози, що постали перед Україною, пишуть провідні медіа ресурси світу: the New York Times, the Guardian, the Financial Times, Deutsche Welle тощо, висловлюються та проводять консультації лідери демократичного світу .
Тому невипадково, що згідно даних Google Trends, починаючи з грудня минулого року, в світи значно частіше шукають "war in Ukraine", ніж "business in Ukraine".
Особливо драматично зросла кількість пошукових запитів, пов’язаних з питанням початку бойових дій, у січні цього року.
Тобто зараз Україна переважно асоціюється з "війною", в той час як питання ведення бізнесу втрачає актуальність. Найбільше питаннями війни в Україні переймаються країни Європи та Північної Америки.
Між тим важливо звернути увагу, що є країни, де Україна більш цікава з позицій бізнесу, аніж війни.
Це великі країни Бразилія (населення близько 200 млн осіб) та Індонезія (населення близько 270 млн осіб). А головне, що всередині України пошукові звернення "business in Ukraine" переважають над зверненнями "war in Ukraine" станом на 30.01.2022 р.
Такий інформаційний фон призводить до збільшення вартості кредитних ресурсів для України, а також певного обмеження інвестиційної діяльності з боку бізнесу.
Енергетична та військово-політична криза не відміняють чергового зростання захворюваності на COVID-19. Чинні показники кількості інфікованих є найбільшими за останні 2 роки від початку пандемії.
Але є і певний позитив. Смертність є значно нижчою, ніж була на піку останньої хвилі ще у листопаді минулого року (100-150 смертей на добу у січні 2022 року порівняно з 700-800 у листопаді 2021 року).
Бізнес в умовах загрози війни, коронавірусу та енергетичної кризи
Якби описана ситуація виникла 10 років тому, то з великою ймовірністю можна припустити, що ми спостерігали б ознаки паніки: порожні полиці супермаркетів, черги до банкоматів, дефіцит палива, знецінення на десятки процентів обмінного курсу гривні до долара чи євро.
Хоча ситуація непроста, і деякі контрагенти починають затримувати проведення розрахунків за отримані товари, а портфельні інвестори та власники облігацій внутрішніх державних позик виходять з України, ми бачимо досить стабільну ситуацію.
Ані населення, ані бізнес не роблять необдуманих кроків. Гречка не зникла, черг до банкоматів немає, паливо у вільному доступі є, бізнес "не ховає" продукцію на складах, сподіваючись її продати дорожче у майбутньому, навіть гривня на поточну дату досить пристойно тримається.
Так, курс гривні до долара станом на 31.01.2022 р. складає 28,7837 грн за 1 дол. США. Рік тому за 1 долар давали 28,1929. Тобто у порівнянні рік до року гривня втратила лише 59 коп. або 2%.
Зрозуміло, що ситуація з гривнею втрималась в значній мірі завдяки НБУ, який приклав чимало зусиль.
За останніми даними "для збалансування валютного ринку НБУ продав з початку 2022 року 1,5 млрд дол. США".
Але в умовах паніки і ажіотажного попиту на валюту з боку бізнесу та населення, навряд чи би цих заходів вистачило. Тому, можна стверджувати, що зважена позиція бізнесу та населення допомогла утримати чинний курс гривні до долару.
Чого чекати далі?
Описані три хвилі мають зовнішній характер та можна припустити, що певним чином пов’язані між собою та є передвісниками чогось більш масштабного – справжнього економічного цунамі у вигляді глобальної фінансово-економічної та військово-політичної кризи.
В США зараз йде обговорення "згортання" програми "кількісного пом’якшення" та збільшення облікової ставки ФРС вже у березні цього року задля протидії доларовій інфляції.
Внаслідок цього можна очікувати, що на зміну "бичачого" тренду на глобальних фондових біржах прийде "ведмежий" тренд, що і призведе до формування нової хвилі глобальної економічної кризи через подорожчання долара та знецінення вартості акцій більшості найдорожчих компаній.
Чи зможе український бізнес і далі успішно протистояти наявним загрозам і викликам, а також пов’язаними з ними страхами? Я вважаю, що так!
Позитивним сигналом є те, що інфляційні очікування є досить помірними, а оцінки фінансових аналітиків у січні 2022 року навіть нижчі за грудень 2021 р..
Враховуючи набутий досвід, стійке подолання чинних випробувань, можна передбачити, що й майбутні "чорні лебеді" не призведуть до економічного колапсу завдяки виваженій позиції та стресостійкості українського бізнесу.