Українська правда

Що чекає українців після завершення податкової амністії

Навіщо українцям добровільно декларувати кошти в рамках податкової амністії, та що буде, якщо цього не зробити.

Податкова амністія триває третій місяць.

Недавно голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відзвітував, що до 5 листопада в її рамках задекларовано 150 млн грн, з яких до бюджету сплачено 6,9 млн грн податку.

У той же час на початку кампанії уряд очікував, що за рік державний бюджет поповниться 25 млрд грн.

Звичайно, від старту амністії минуло лише три місяці, але цифри свідчать про певні проблеми з бажанням українців легалізувати статки на пільгових умовах.

Відсутність розуміння щодо реальних наслідків недекларування коштів, з яких не сплачені податки, є однією з причин невдалого старту кампанії. Податкова амністія добровільна, що виключає застосування будь-яких штрафів, а отже, не стимулює українців декларувати свої доходи.

Гетьманцев зазначив, що уряд розробляє законопроєкт щодо непрямих методів податкового контролю. За словами посадовця, після закінчення податкової амністії держава матиме право ставити громадянам питання про джерела походження коштів при здійсненні значних покупок.

Виконувач обов’язків голови Державної податкової служби Євген Олейніков стверджує, що на закритому професійному рівні йде обговорення концепції.

Принципово визначено, що буде розроблена процедура податкового контролю великої різниці в доходах та витратах. Велика різниця означитиме сотні тисяч гривень. Різниця буде розраховуватися на основі баз даних податкової служби. Велика різниця, яка не буде пояснена, стане предметом оподаткування.

Крім нарахування податкових зобов’язань, будуть застосовуватися штрафи.

Хоча у Верховній Раді відсутній такий законопроєкт, із заяв перших осіб держави можна зрозуміти основну концепцію таких заходів.

Непрямі методи податкового контролю не будуть стосуватися придбання незначних речей. Якщо особа купить їжу, одяг, оплатить комунальні послуги на суму, що перевищує її зарплату, податковий контроль не буде застосовуватися.

Якщо ж громадянин придбає річ вартістю понад 400 тис грн (сума, на яку податкова амністія поширюється автоматично), різницю між вартістю об’єкта і сумою, яка автоматично амністується, необхідно документально підтвердити. Інакше на різницю держава нарахує ПДФО, військовий збір і штрафи.

Законопроєкт може містити інші методи непрямого податкового контролю, але поки що все зводиться до контролю за придбанням значних активів.

Не зважаючи на те, які заходи будуть включені в остаточний текст законопроєкту, вони мають бути прозорими, зрозумілими та завчасними.

Завчасно ухвалений закон дозволить громадянам проаналізувати ризики відмови від податкової амністії та ухвалити для себе виважене рішення. Це однозначно прискорить темпи добровільного декларування.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
законодавство податки штрафи Податкова