Як працює ринок деревини в Україні: руйнуємо міфи

У серпні в Україні стартували біржові торги на товарних ринках. 

Реформа, яка може здаватися непомітною для більшості громадян, відкриває нові горизонти відразу для цілої низки галузей національної економіки. 

Чи не найбільший вплив впровадження нових правил зіграло на учасників ринку необробленої деревини.

Динамічне зростання ринку демонструє кількість проведених за цей час торгів — близько півтисячі, під час яких реалізували 1,37 млн куб. м деревини на суму понад 4 млрд гривень. 

Нові правила сприяли також зростанню доходів держави, яка отримала додатковий дохід у розмірі 927,5 млн гривень.

Та як у випадку з усіма новими ринками, у гравців та сторонніх оглядачів виникає чимало питань щодо механізмів роботи торгів. Часто вони призводять до упереджень та міфів, які я спробую спростувати у цьому матеріалі.

Міф №1. Попередній огляд деревини

Рішення про запровадження попереднього огляду деревини було прямою вимогою учасників ринку. На базі УЕБ діє Рада секції необробленої деревини та пиломатеріалів, до складу якого входять представники великих асоціацій деревообробників. 

Траплялися випадки, коли переможець аукціону приїжджає укласти договір та забрати товар, помічає, що ця деревина ніби іншої якості (параметр, сорт, вид тощо), й відмовляється укласти договір. 

Часто цим правом зловживали, тобто покупцю пропонують деревину якості, відповідної до встановленої, але покупець відмовляється приймати придбаний товар.

Повторна підготовка лісгоспу до продажу деревини (через процедуру формування нового лоту, ініціювання аукціону тощо) триває близько тижня. 

Оскільки деревина має властивість втрачати свої властивості, через простій її якість може знижуватися. Саме це й стало мотивацією для запровадження подібної норми. 

Попередній огляд гарантує, що покупець задоволений якістю товару й продавцю не доведеться проводити повторні торги. 

Торгівля деревиною з попереднім оглядом дає можливість лісовим господарствам реалізувати залишки деревини зі складів, яка не була продана на попередніх торгах. Своєю чергою покупці можуть реально оцінити якість та обсяги, які запропоновані до продажу й прийняти зважене рішення. 

Це нормальна європейська практика, яку за результатами опитування серед учасників ринку підтримали понад 2000 компаній і лише 12 були проти.

УЕБ уважно стежить за ситуацією на ринку та зверненнями учасників, реагуючи на всі скарги. 

Зокрема, щоб додатково захистити учасників від можливих зловживань, було прийнято рішення Ради секцій про обмеження партій деревини з попереднім оглядом до 30 кубометрів, а також запроваджено вимогу щодо розміщення такої деревини на нижніх складах, що гарантує можливість фізичного доступу до ресурсу.

Зазначу, що частка торгів з попереднім оглядом у вересні склала лише 2,5% від загального обсягу — це не основна пропозиція. 

Міф №2. Агентська програма УЕБ

Перш за все, у цьому питанні варто чітко розрізнити поняття "торговий агент" та безпосередньо "агент". Так, дійсно, УЕБ має агентську програму, за якою до Біржі приєднані 17 агентів. Але робота агентів не має жодного відношення до процесу торгів.

Функціонал агентів — це аж ніяк не торги, не організація торгів, не біржова діяльність, а представництво Біржі у конкретному регіоні. Насправді є низка питань, пов'язаних з клієнтами у регіонах, де необхідна участь агентів Біржі, а саме:

1. Підготовка до торгів: питання, що пов'язані з формуванням лотів, публікацією інформації про торги, прийомом заявок на участь, з інформаційною підтримкою клієнтів тощо; 
2. Отримання підсумків торгів: чимало клієнтів вимагають фізичної наявності біржових свідоцтв, саме тому УЕБ залучає агентів у транспорті для коректної передачі необхідних документів до переможців аукціонів;
3. Пошук клієнтів в регіонах: залучення до участі в торгах на базі Української енергетичної біржі поточних та майбутніх учасників є важливим аспектом роботи агента Біржі;
4. Контроль виконання договорів: агенти в регіонах можуть оперативно проконтролювати виконання договорів, залагодити конфлікт та з'ясувати, хто ж таки правий у спірній ситуації.

Саме у цих процесах Українська енергетична біржа покладається на своїх агентів, що дозволяє не лише отримувати актуальну інформацію з регіонів, але й підвищувати якість послуг для клієнтів Біржі.

Міф №3. "Монопольне" становище УЕБ

Починаючи з 1 липня 2021 року, організовувати публічні торги мають право лише ліцензовані біржі. Зауважу, що Українська енергетична біржа першою отримала ліцензію на проведення торгів. 

Та попри це, будь-яка компанія, що відповідає вимогам закону, також може отримати ліцензію на ведення відповідної діяльності на ринку деревини.

Окрім того, мова йде не лише про певну гіпотетичну ситуацію. За нашою інформацією, інший торговий майданчик вже отримав ліцензію на торгівлю продукцією, зокрема й торгівлю деревиною. Мова йде про Українську універсальну біржу, яка вже провела перші торги.

Таким чином, теза про те, що на ринку існує монополія УЕБ є неактуальною: на ринок вже фізично зайшов новий учасник, а до кінця поточного року ми очікуємо на появу ще кількох альтернативних торгових майданчиків.

Подібна конкуренція і є запорукою розвитку ринку та надання споживачам послуг найвищої якості. 

Міф №4. Доступ до інформації про торги

На базі Української енергетичної біржі діє система різних рівнів доступу до інформації про хід торгів: що продавалось, яка деревина, скільки угод, який об'єм, які ціни склалися тощо.

Окрім того, інформація про сторони угоди є конфіденційною, що відповідає європейській та світовій практиці. 

УЕБ може розкрити ці дані, якщо учасник торгів самостійно висловить бажання викласти інформацію про себе. Крім того, розкриття цих даних відкриває шлях до маніпуляцій на ринку та тиску на окремих гравців. 

Зі сторони держави повною інформацією про обсяги торгів, ціни, сторони договорів володіє Державне агентство лісових ресурсів України. 

За ухваленим законом "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", товарні біржі зобов'язані надсилати всю інформацію про угоди, зокрема й щодо її учасників, до державного регулятора — Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР). 

Регулятор не має права розголошувати цієї інформації, втім зможе відстежити можливі порушення й маніпуляції, якщо вони матимуть місце. Це і є ефективний механізм моніторингу ринку. 

Висновок

Як бачимо, більшість подібних міфів та упереджень базується на хибних висновках, що породжує спекуляції стосовно роботи товарних ринків в Україні. Крім того, експерти та учасники ринку, а також Державне агентство лісових ресурсів загалом позитивно оцінюють впровадження нових правил на ринку деревини в Україні.

Українська енергетична біржа підтримує розвиток українських товарних бірж та робить все для досягнення максимальної прозорості торгів. 

Втім, ми закликаємо підприємців та інших учасників вести чесну боротьбу в рамках українського законодавства в інтересах усіх учасників ринку.