"Байрактари" у тумані: що дасть Україні спільне виробництво безпілотників

Днями Україна вперше застосувала на Донбасі ударний безпілотник турецького виробництва. Bayraktar TB2 знищив ворожу артилерійську установку, навіть не перетнувши лінії розмежування. 

Раніше ці "залізні пташки" наші збройні сили використовували тільки у якості розвідників, але все ж-таки його основне призначення — нанесення ударів. Очевидно, нам потрібно збільшувати кількість таких безпілотних літальних апаратів в армії.

Нині в української армії є 12 одиниць ударних БпЛА турецької розробки. До кінця цього року та протягом наступного планують закупити ще 24 безпілотника зі станціями. 

Окрім того, турецька Baykar Machine планує побудувати біля Василькова на Київщині навчально-випробувальний центр з експлуатації безпілотних літальних апаратів Bayraktar. 

Тобто, наших військових не потрібно буде відправляти вчитися керувати цими БпЛА на базу виробника у Туреччині. 

Якщо це станеться, то  ремонтувати безпілотники та навіть модернізувати їх будуть в Україні. Відповідний меморандум вже підписали. Для української армії це однозначно позитив. До того ж, це ще демонстрація партнерських стосунків з Туреччиною.

А наступним кроком має стати спільне виробництво безпілотників — Bayraktar Machine обіцяє побудувати в Україні завод. І от тут вже владі є над чим задуматися. Наскільки вигідно саме спільне виробництво? Адже ми маємо власний авіапромисловий комплекс. І низка підприємств розробляє та будує саме безпілотники. 

Сама по собі закупівля іноземних ударних БпЛА обгрунтована: серійно Україна таких ще не виробляє. Ті БпЛА вітчизняної розробки, які має на озброєнні українська армія, виконують розвідувальну функцію або корегують артилерійський вогонь. 

Турецький Bayraktar TB2 несе некеровані ракети й авіабомби. Для армії це однозначний плюс: вона б отримала готовий БпЛА із озброєнням + сервіс.

Закупівля обгрунтована передусім з точки зору того, що це вимушений крок: доки свого нема, закриваємо потреби іноземним. Втім, хоч серійного виробництва ударних безпілотників в нас і нема, та розробки велися. 

Ще кілька років тому ДП "Антонов" розпочало працювати над проектом "Горлиця". Назвати його конкурентом турецькому Bayraktar TB2 некоректно, хоч цей проєкт БпЛА відноситься до того ж класу, що й Bayraktar. Але це був важливий крок до того, аби Україна виробляла саме важкі БпЛА.

Дослідно-конструкторські роботи здійснювалися відповідно до технічного завдання Міноборони України, яке отримали ще у 2016-му. У 2017-му цей український БпЛА здійснив демонстраційний політ для ЗСУ та інших силових структур. 

Комісія Міноборони визначила, що зразок відповідає поставленим вимогам. "Антонов" мав перейти на наступний етап робіт, але договір з ним так і не уклали. Держпідприємство продовжило розробку за власний рахунок. На озброєння цей БпЛА так і не узяли.

На місці українські розробники не стоять. "Антонов" перейшов до розробки БпЛА "Горлиця-2", який матиме кращі тактико-технічні характеристики, ніж "Горлиця-1". Та й інші докладають зусиль. 

Конструкторське бюро ДККБ "Луч" розробляє ударний БпЛА "Сокіл"-300 і планує до кінця року побудувати перший дослідний зразок, а запустити в його в небо на початку наступного року. На нього збираються встановлювати керовані ракети.

Втім, Туреччина у цьому питанні — значно попереду. Baykar Makina вже створила висотний ударний безпілотник Bayraktar Akıncı, який має значно кращі характеристики за TB2, у першу чергу — він переносить значно більше озброєння.

При цьому представники українського оборонно-промислового комплексу — і державні, і приватні — нарікають на те, що Міноборони та інші структури нехтують інтересами власних виробників. 

Це стосується не лише авіапромислового комплексу.  Для прикладу, у Туреччини ми замовили також будівництво корветів для своїх ВМС, хоча найближчим часом мали будувати на українських заводах менший, "москітний"  флот.

За таких умов створення спільного підприємства з турецькою Baykar Makina виглядає як певний компроміс. З одного боку, приходить іноземний розробник, який вже серійно виробляє ударні БпЛА і може інвестувати у будівництво заводу, з іншого — будуть задіяні українські фахівці, тут будуть сплачувати податки тощо.

Та хоч влада загортає все у красиву обгортку (отримаємо технології та забезпечимо роботою українців) та подробиці домовленостей нам повідомляє не надто охоче. А вони важливі. Що конкретно будуть робити саме українські спеціалісти?

Десь рік тому в "Укроборонпромі" говорили про переговори щодо запуску спільного виробництва Bayraktar TB2 і про те, що це може бути крупновузлове виробництво. Тобто, українці встановлюватимуть окреме обладнання та вузли на, БпЛА, вироблений у Туреччині. 

І тоді кожен комплекс має подешевшати на третину, — запевняли у держконцерні. Зрозуміло, що у такому разі українці встановлюватимуть двигуни — Baykar Makina вже працює із українськими розробниками та виробниками турбогвинтових двигунів, Запорізьким машинобудівним конструкторським бюро "Прогрес" та підприємством "Мотор Січ". 

Та хотілося б дізнатися подробиці, які ще роботи будуть виконувати українці, чи будуть залучати фахівців до конструкторських робіт тощо.

Можна пояснити відсутність конкретики тим, що це довготривалий процес, і остаточні домовленості щодо спільного виробництва — перспектива віддалена. 

Проте було б правильним, щоб суспільство розуміло хоча б ті позиції, які відстоює у цьому питанні українська влада. А українські виробники — бачили свою роль у створенні бойових безпілотників. 

Це дуже важливо: як державним, так і приватним компаніям потрібно отримувати від Міноборони відповідні орієнтири. Щоб не працювати над тією продукцією, яка все одно не піде на озброєння, бо держава купуватиме вже готову техніку чи озброєння іноземного виробництва. 

До речі, окремі закупівлі іноземного озброєння навіть у самому Міноборони називають політичними. Прозорості і взаєморозуміння між державою та виробниками у цьому питанні катастрофічно бракує.

Якщо ситуація не зміниться і влада так і буде приймати рішення без діалогу з власними виробниками та суспільством, то навіть справді позитивні для української "оборонки" домовленості будуть сприйматися з підозрою і упередженням.