Ринок електроенергії: і вовки ситі, і вівці цілі

З 1 жовтня для 80% населення України знижено ціну на електроенергію – до 1,44 грн за кіловат-годину. 

Це рішення дозволило не лише подбати про вразливі верстви населення, а й дало можливість державним компаніям покращити свій фінансовий стан і почати інвестувати у довгостроковий розвиток.

Що ж це за чарівне рішення? Насправді, ніякої магії. 

Міністерство енергетики розробило нову, фінансову модель ПСО (покладання суспільних обов’язків) на заміну товарного ПСО, яке діяло попередні два роки.

Нова модель наближує механізм закупівлі електроенергії для побутових потреб до ринкових умов. 

Як (не) працювало товарне ПСО

Спочатку у двох словах про ПСО взагалі. Не лише в Україні, а й у багатьох європейських країнах існують системи підтримки незахищених верств населення в оплаті комунальних послуг.

Механізми, подібні до нашого ПСО, працюють у Польщі, Франції. Щоправда, реалізуються у різний спосіб.

В Україні діють два механізми підтримки населення – субсидії і пільгова ціна на електричну енергію. Пільга існує тому, що за політичним рішенням державні виробники продають електроенергію для населення за зниженою ціною. 

Раніше ця система балансувалася простим, украй неефективним і не ринковим способом під назвою перехресне субсидування.

Ціна електроенергії для населення забезпечувалась шляхом прямого підняття ціни для решти споживачів. Населення платило дешево, бізнес і промисловість – дорого. 

Два роки тому, із запуском ринку електроенергії цей механізм замінила товарна модель ПСО. Її суть полягала у такому: НАЕК "Енергоатом" і ПрАТ "Укргідроенерго" віддавали частину виробленої електроенергії агрегатору – ДП "Гарантований покупець" – за низькою ціною. 

Вона коливалася від 1 до 15 копійок за кВт*год, але навіть і не всі вони доходили до виробника. 

І, в будь-якому разі, ця ціна була значно нижчою за собівартість виробництва. ДП "Гарантований покупець" у свою чергу розподіляло цю електроенергію постачальникам, вони – населенню.

Більшу частина тарифу на електроенергію для населення становила саме ціна її розподілу та передачі, яку отримує постачальник, а не виробник.

Результати двох років функціонування товарної моделі виявились негативними. Аналіз, підтверджений експертами USAID, показав, що витрати, які несли учасники ПСО ("Енергоатом" і "Укргідроенерго"), були завеликі і не покривалися в рамках цього механізму. 

По суті товарне ПСО було перехідною моделлю, яка не була збалансованою, містила певні вади і не могла би працювати нескінченно. Головна її проблема з точки зору галузі полягала в тому, що вона сама по собі створювала можливість для маніпуляцій. 

НАЕК "Енергоатом" мав не просто продавати електричну енергію для населення, але продавати її різну кількість у різні години доби: ввечері більше, вночі менше.

Проте працюють атомні станції рівним графіком, тобто рівномірно протягом кожної години доби. Тож, продаючи більше електроенергії за низькою ціною вдень, "Енергоатом" залишав собі більше "нічної" електроенергії. 

У свою чергу гарантованість небалансу, відхилень, профіциту "Енергоатома" вночі була сигналом для інших учасників ринку щодо використання такого фактору. Відповідно, продавались ці нічні залишки за дуже низькою ціною.

Ще одна вада товарного ПСО – ця модель генерувала значну заборгованість на ринку. "Гарантований покупець" сам накопичив величезну суму боргів, не міг оплачувати електричну енергію, яку він купував у НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго". 

Постраждало в цій системі і НЕК "Укренерго" — воно було замикаючою ланкою у системі товарного ПСО і мало віддавати частину коштів "Гарантованому покупцю". 

Будь-який прорахунок у моделі, у цінах для населення, у ціні, за якою має продавати електроенергію "Енергоатом" — все відображалось зрештою на величині грошей, які "Укренерго" має доплачувати "Гарантованому покупцю". 

Хоча джерел отримання цих коштів "Укренерго" не мало, у тариф вони не були закладені. Отже, товарна модель ПСО створила ще одну фінансову "дірку" на ринку електроенергії.

Фінансова модель – найбільш ринкова з можливих

У фінансовій моделі ПСО всі учасники торгують електроенергією за ринковими умовами. Її запровадження на заміну товарній моделі ПСО підтримують наші міжнародні партнери.

Постачальники універсальних послуг (ПУП), які, власне, і постачають енергію населенню, можуть купувати її у "Енергоатома" за ціною, що встановлюється ринковим шляхом. Нестачу ПУПам компенсуватимуть ті ж два державні виробники – ДП НАЕК "Енергоатом" і ПРАТ "Укргідроенерго".

Здавалось би – в чому різниця з товарним ПСО? По-перше, державні виробники торгують, як і де вони забажають. Відповідно, зникають наперед прогнозовані небаланси, тож ніхто не маніпулюватиме цим фактором. 

По-друге, "Енергоатом" отримав право продавати не нічні частки, як було раніше, а весь свій обсяг виключно за ринковою ціною. І обирати найбільш ефективну торговельну стратегію для підвищення прибутків.

Від 40% до 50% коштів, які отримуватиме "Енергоатом", в залежності від місяця і кон’юнктури ринку, він спрямовуватиме на компенсацію ПСО. Для "Укргідроенерго" ця цифра складатиме близько 20-30%.

Порівняйте масштаби: раніше "Укргідроенерго" продавали 30% планового обсягу по 1 коп., а тепер продаватимуть його на ринку умовно по 2.40 грн. 

Третя важлива відмінність – у фінансовій моделі з ланцюжка розрахунків виключено "Укренерго". "Гарантований покупець" компенсуватиме постачальникам різницю в ціні за рахунок коштів, отриманих виключно від "Енергоатома" і "Укргідроенерго". 

Що далі?

До роботи нової моделі все готово, вона фактично вже працює. "Енергоатом" та "Укргідроенерго" зробили авансові платежі, щоб постачальники змогли зробити початкові закупки електроенергії для населення. 

Що показово: "Енергоатом" уже продав 99% електроенергії на жовтень, що безперечно є позитивом нової моделі.

А 80% побутових споживачів, що споживають до 250 КВт*год електроенергії на місяць, отримуватимуть з жовтня платіжки на електроенергію, зменшені на 14%.