Українська правда

Бюджет 2022: чи є куди затягнути пояси?

Скільки можна зекономити на фінансуванні держапарату та куди краще спрямувати ці гроші у 2022 році?

Немає нічого серйознішого в управлінні країною, ніж державний бюджет.

Будь-які державні програми і повноваження держорганів, не підкріплені фінансуванням, є мертвонародженими.

Саме тому навколо щорічного бюджету ламається стільки списів, а сам бюджет є квінтесенцією політичного процесу в державі.

До бюджету 2022 депутати подавали пропозиції до 1 жовтня 2021 року. Термін вичерпано. Пропозиції подані. Тож розберемося, що не так в проєкті бюджету.

Збільшення дохідної частини бюджету

Перш ніж говорити про збільшення конкретних статей доходу бюджету, необхідно звернути увагу, що поточний макропрогноз на 2021 і 2022 рік повинен бути актуалізований, що потягне за собою зміни в дохідній частині держбюджету.

Уряд зараз оперує макропрогнозом від 31 травня 2021 року. З тих пір ще більше погіршилися інфляційні очікування і прогнози (споживчих, виробничих цін, дефлятора) на кінець поточного року і на 2022 рік.

Зокрема, урядовий прогноз на кінець 2021 року передбачає зростання цін виробників на 17%, тоді як за 8 місяців вони зросли на 33,7% (до грудня). 

Урядовий прогноз дефлятора ВВП на кінець 2021 року становить 10,1%, тоді як за першу половину року він оціночно був 23,9%.

Як результат, за підсумками першого півріччя маємо суттєві "інфляційні накачування" ВВП (при відносно стабільному валютному курсі і зростанні реального ВВП. За оцінками МЕРТ, на 1,7% в першій половині 2021 року номінальний ВВП зріс на 26% проти аналогічного періоду 2020 року).

Причини інфляційного сплеску загальновідомі: рекордне, як мінімум за 10 років, зростання світових цін на сировину в цілому і вуглеводні зокрема (абсолютно рекордні ціни на газ), поганий внутрішній урожай 2020/2021 маркетингового року, високі темпи зростання доходів населення і мінімальної зарплати зокрема.

Все це призводить до заниження прогнозу і очікувань щодо номінального ВВП в 2021 році. Так, початковий прогноз уряду щодо номінального ВВП на 2021 рік становив 4509,9 млрд грн, 

Поточний їх прогноз — 4808,5 млрд грн. Поточний прогноз НБУ — 4975 млрд грн, а по факту — за консервативними оцінками і зростанні реального ВВП в 2021 року на 3,8% — буде близько 5050 млрд грн

Звідси занижена база для розрахунку ВВП на 2022 рік, на яку накладаються також, хоч і трохи, але занижені оцінки інфляції / дефлятора у 2022 році (за консервативними оцінками, на кінець 2022 року споживча інфляція складе 7,5%, дефлятор ВВП — 8,1%, в уряду 6,2% і 7,6% відповідно).

В результаті всіх цих прорахунків в макропрогнозі маємо:

Занижений більш ніж на 270 млрд грн прогноз номінального ВВП на 2022 рік (уряд — 5368,7 млрд грн, НБУ — 5485 млрд грн, прогноз останнього буде переглянутий у бік збільшення в жовтні, а за консервативними оцінками — 5650 млрд грн при темпах зростання реального ВВП на 3,5%).

Занижена база доходів бюджету

У разі коригування макропрогнозу дохідна частина проєкту бюджету — 2022 може бути збільшена на приблизно 50 млрд грн.

Звичайно, Кабмін також можна зрозуміти. Бюджет треба формувати на реальних консервативних показниках. 

Однак, будемо відверті, такі показники набагато комфортніше уряду, схильного доповідати про перевищення планів по доходах, ніж вимушеного в іншому випадку ці доходи до планових підтягувати.

Крім перегляду макропрогнозу, обгрунтуванням для зміни прогнозу доходів є рівень тіньової економіки (протидія контрабанді, незаконному обігу підакцизної продукції та застосування інших протизаконних схем податкової мінімізації).

Виходячи з цього, можемо говорити про потенційні доходи за такими основними статтями податкових і неподаткових надходжень:

- Податок на прибуток підприємств: +15 млрд грн;

- Податок на доходи фізичних осіб: +10 млрд грн (підвищення пропорційно перегляду прогнозу ВВП);

- Акцизи на вироблену в Україні продукцію — всього +13 млрд грн. За незалежними оцінками, в тіні знаходиться 30-50% ринку алкоголю і 15-16% тютюнових виробів.

- Акцизи на ввезену продукцію: +6,5 млрд грн (за рахунок імпорту тютюнових виробів з електронним нагріванням);

- ПДВ на вироблені в Україні товари за мінусом відшкодування: +10 млрд грн (підвищуємо, бо змінюється прогноз ВВП);

- ПДВ на імпортовані товари: +14 млрд грн (за рахунок детінізації та скорочення контрабанди);

- Рента на природний газ і руду: +8 млрд грн (чинний розрахунок за контрактами на природний газ вартістю $220, що не відповідає тенденціям і ситуації на ринку);

- Оподаткування СО2: +2,1 млрд грн;

- Прибуток і дивіденди держпідприємств: +2 млрд грн (пов'язано з кращими результатами в 2021 році).

Разом потенційно можемо переглянути дохідну частину бюджету на 80 млрд грн.

Перегляд видаткової частини бюджету (скорочення видатків)

Як і в пропозиціях до проєкту бюджету 2021, я послідовно виступаю за скорочення витрат на держапарат. Загалом їх можна скоротити на 3,5 млрд грн.

Скорочення буде стимулювати підвищення ефективності витрат на утримання органів влади в умовах продовження пандемії Covid-19, слабких темпів відновлення економіки, діджиталізації. 

При цьому зазначаємо позитивні приклади такого скорочення в проєкті бюджету-2022. У порівнянні з планом на 2021 рік, "зрізали" витрати на забезпечення законодавчої діяльності Верховної Ради ("мінус" 293 млн грн або -18,9%), обслуговування діяльності Президента ("мінус" 189 млн грн або -15%). Однак підхід повинен бути єдиним.

Тому пропонуємо зменшити витрати на:

- Секретаріат КМУ — на 9,8% (або на 96 млн грн).

- Центральний апарат за переліком центральних органів виконавчої ЦОВВ — всього на 2,5 млрд грн грн.

- Обласні держадміністрації — на 680 млн грн.

До слова, навіть після пропонованих всіх скорочень витрати на утримання центральних органів виконавчої влади будуть на 2% вище від плану на 2021, а по облдержадміністраціях — на 7,5%. 

На тлі значного урізання витрат на забезпечення діяльності Верховної Ради та Офісу президента, запропоновані зміни є помірним і компромісним скороченням з метою бюджетної економії. 

Перегляд видаткової частини бюджету (збільшення витрат)

За рахунок збільшення прогнозу доходів держбюджету (80 млрд грн) і скорочення планових витрат на утримання органів влади і непріоритетних витрат (3,5 млрд грн) пропонується збільшити фінансування бюджетних програм на 68 млрд грн за трьома основними напрямками:

- збільшення соціального захисту громадян, основні статті фінансування:

- програми збільшення допомоги при народженні дитини — 50 тис грн на першу, 100 тис грн — на другу і 150 тис грн — на третю (до слова, мій з колегами законопроєкт № 5581-1 профільний комітет вже рекомендував прийняти ВРУ) — 12 млрд грн;

- програми державних гарантій медичного обслуговування населення — 17 млрд грн (у зв'язку з переглядом ВВП необхідно довести до необхідної частки в 4,25% ВВП);

- програма виплати пільг і компенсацій — 8,8 млрд грн (підвищуємо до рівня 2021, в зв'язку з ростом цін на енергоносії);

- підтримка регіонів:

- субвенція на проходження опалювального сезону — 6 млрд грн (субвенція необхідна на покриття витрат на покупку газу бюджетними установами (школи, садочки і т.д.);

- стимулювання інвестицій, експорту, розвитку промисловості та інфраструктури, а саме основні статті фінансування:

- модернізації, розвитку, ремонт та цільових програм в оборонно-промисловій та космічній сферах — 12 млрд грн;

- державних капітальних вкладень на розробку і реалізацію інвестиційних проєктів — 7 млрд грн;

- забезпечення функціонування фонду розвитку інновацій — 2 млрд грн;

- функціонування інституції з підтримки та просування експорту 1 млрд грн;

- збільшення статутного капіталу ЕКА — 2 млрд грн;

- функціонування дипломатичних представництв — до 2 млрд грн;

Решта 15 млрд направити на зменшення суми запозичень для фінансування бюджету.

Ставки зроблені. Пропозиції подані. Далі починається робота над фінансовим планом на наступний рік. До 20 жовтня мають винести в зал і проголосувати документ у першому читанні. 

Переконаний, що конструктивна позиція і бюджетного комітету, і Мінфіну дозволить значно поліпшити законопроєкт.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
доходи держбюджет бюджет