Українська правда

Україна зібрала рекордний врожай ранніх зернових. Що це означає?

Яка частка зерна піде на експорт, скільки заробить Україна та чи вистачить пшениці для внутрішнього ринку?

Цього року Україна як аграрна держава б’є всі рекорди. Так, наші аграрії намолотили найбільшу за останні 30 років кількість ранніх зернових — 46 млн тонн! 

Уперше в історії взято планку зі збору пшениці, яка перевищує три десятки мільйонів, - більше 33 млн тонн. Це на 26% більше, ніж торік, і навіть більше прогнозу на цей рік.

У результаті ми можемо вийти на надвисоку пропозицію зерна за підсумками року – понад 80 млн тонн. 

Серед лідерів врожайності – Хмельниччина, Черкащина та Вінниччина, за кількістю зібраного врожаю — Одещина, Харківщина та Дніпропетровщина.

Причому, що важливо: такі показники дозволять повністю покрити як внутрішній попит на продовольчу пшеницю, так й експортні очікування.

У цьому році було зібрано на 3 млн тонн продовольчої пшениці більше, ніж торік. При цьому зберігся традиційний розподіл 60% на 40% продовольчої пшениці та фуражу.

Мовою цифр усе звучить так: для задоволення потреб населення потрібно 5 млн тонн якісної пшениці, на експорт цієї пшениці ми можемо відправити до 14,8 млн тонн. 

Загалом – 19,8 млн тонн продовольчого зерна пшениці, і рівно стільки в Україні його зібрано. Окрім того, жита — 575 тис тонн, при внутрішній потребі 463 тис тонн. 

Фуражне зерно для харчових потреб всередині країни не передбачається, не розглядається і спрямовано, ясна річ, не буде. Воно призначене для вигодовування худоби і не володіє тим рівнем якості, щоб потрапити на продовольчий ринок. 

3,6 млн тонн цього зерна буде спрямовано на внутрішні потреби, 9,6 млн тонн фуражу – відправлено за кордон. Це означає, що в цілому ми можемо експортувати близько 24,4 млн тонн зерна, – у фінансовому еквіваленті це принесе нашій країні 6 млрд дол. виручки.

Тому якщо хтось намагається залякати людей тим, що їм, чомусь, має не вистачити пшениці в рекордний рік врожаю, то хочу наголосити й заспокоїти людей, що це відверта маніпуляція. Високоякісна продовольча пшениця буде в повному обсязі спрямована на потреби громадян. 

Безумовно, велике значення для досягнення цих результатів мала злагоджена робота аграріїв, сприятливі у цьому році погодно-кліматичні умови, а також державна підтримка. 

За ініціативи Володимира Зеленського "Доступні кредити 5–7–9%" було розширено на підтримку аграріїв: понад 26 млрд грн на рефінансування попередньо отриманих позик, на капітальні інвестиції та як антикризові кредити на поповнення оборотних коштів під 0%. 

За 7 місяців 2021 року аграрії також отримали на часткову компенсацію вартості української с/г техніки та обладнання 546 млн грн, а у рамках державної програми здешевлення кредитів — 745 млн грн.

Уперше аграрний сектор України отримав в такому обсязі доступний фінансовий ресурс.

Міністерство аграрної політики та продовольства України робитиме все можливе, аби розширити цю підтримку до 1% ВВП та закликає Міністерство фінансів України зберегти програму "Доступні кредити 5–7–9%" на наступний рік.

На сьогодні, враховуючи неврожай на інших континентах, кон’юнктура світових цін є сприятливою для аграрної продукції України. Раніше Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) знизила прогноз виробництва зерна в світі. 

Тому рекордні показники врожайності України посилюють її роль у глобальній продовольчій безпеці. 

Крім того, у жовтні цього року Мінагрополітики укладе Меморандум із учасниками зернового ринку, що передбачатиме державне регулювання у разі виникнення загроз продовольчій безпеці держави, що мають непередбачуваний характер. 

Наш агросектор може сформувати понад половину обсягу валютної виручки держави та забезпечити п’яту частину ВВП України.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
аграрії експорт зерно аграрний ринок пшениця