Українська правда

Нові правила в ЄС. Як Україні долучитись до європейського ринку електронної комерції

Як європейське законодавство захищає учасників торгівлі в інтернеті та що потрібно змінити в Україні, щоб не відставати?

Світова пандемія спричинила перехід частини економіки в онлайн — більшість товарів та послуг стали купуватися через Інтернет. 

Це безпосередньо стосується й ЄС, оскільки європейський ринок електронної комерції є одним із найбільших у світі. 

Він дуже швидко і динамічно розвивається, тому за останні 10 років в ЄС значно змінилось законодавство щодо електронної комерції. 

Наприклад, з 1 липня 2021 року там починають діяти нові правила щодо ПДВ для онлайн-продажу товарів та послуг. Тепер усі імпортні посилки, незалежно від їх вартості, будуть обкладатись ПДВ. І ці зміни не єдині. 

Уряд визначив своєю ціллю інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС. Електронна комерція є одним із важливих елементів цього ринку. 

Враховуючи ті зміни, які відбуваються в ЄС, Україні варто теж над ними почати працювати, щоб у майбутньому успішно приєднатись до одного із найбагатших ринків світу. 

Що вже зробила Україна?

У 2015 році було прийнято Закон "Про електронну комерцію", який дозволив імплементувати у національне законодавство Директиву від 2000 року (точніше – 2000/31/ЄС). 

З формально-юридичної точки зору Україна виконала своє зобов’язання. Але проблема полягає в тому, що за останні 20 років в ЄС значно змінилось інше законодавство, яке є дотичним до сфери електронної комерції. За цей час відбулися такі зміни: 

– змінений порядок здійснення електронних платежів;

– введені нові правила для припинення невиправданого геоблокування;

– запроваджені нові правила щодо послуг транскордонної доставки посилок;

– переглянуті правила захисту споживачів;

– прийнято директиву щодо контрактів на поставку цифрового вмісту та цифрових послуг;

– прийняті нові правила щодо ПДВ для онлайн-продажу товарів та послуг, а також спрощені процедури розмитнення та оподаткування.

Роботи більш ніж достатньо, трішки деталей. Почнемо з ціни та якості товарів – те, що найбільше хвилює пересічних українців. 

Зокрема, інтернет-майданчики зобов’язані чітко інформувати споживачів про основні критерії відбору товарів, має бути чітко вказана відпускна ціна і як вона змінювалась. Споживачі повинні мати однаковий рівень своїх прав, незалежно від того, в якій із країн ЄС знаходиться продавець.

Національність, місце проживання не можуть бути використані для відмови в доступі (так зване геоблокування) до інтернет-магазину або до послуг, що надаються в інтернеті.

Йдемо далі: поставки цифрового вмісту та цифрових послуг – а це відео, музичні файли, програмне забезпечення, трансляції в прямому ефірі, програми для чату та соціальні медіа – в Україні жодним чином не регулюються.

Ще один напрямок, який не відображений у законодавстві України: в ЄС почало діяти положення, згідно з яким всі поставки дистанційної купівлі-продажу повинні оподатковуватись у пункті призначення із зобов'язанням застосовувати ПДВ у країні замовника з моменту, коли транскордонний продаж В2С перевищує 10000 євро. 

Звітування про ПДВ згідно з цими новими правилами буде спрощено завдяки використанню системи звітності "єдиного вікна" (OSS - One Stop Shop) для декларування всіх транскордонних продажів В2С через податковий портал в якійсь одній державі-члені. 

Це актуально насамперед для наших компаній та поштових операторів, які здійснюють експорт товарів в ЄС.

Окрім того, в Україні розмір комісійної винагороди за еквайрингові послуги під час онлайн-розрахунків в 7 разів перевищує встановлений розмір ставок в країнах Європейського Союзу.

Та й сама доставка товарів відбувається набагато довше (у порівнянні з ЄС) та за високими цінами на міжнародні відправлення.

Ну і на завершення про контроль у цій сфері. В ЄС особлива увага приділяється регулюванню цієї сфери та діяльності великих онлайн-майданчиків, які можуть монополізувати ринок.

Усі ці перераховані моменти повністю відсутні в Україні і саме це робить наш ринок більш ризикованим та небезпечним для споживачів.

Саме тому велика частина ринку е-комерції в Україні знаходиться в тіні і це призводить до того, що сюди часто потрапляє продукція невідомого походження. Також контрабанді сприяє існуючий поріг звільнення від оподаткування ПДВ в Україні (до 150 євро) без мита.

Верховна Рада у першому читанні прийняла закон "Про захист прав споживачів", однак він потребує доопрацювання і якнайшвидшого запровадження, враховуючи динаміку змін у світовій економіці та "коронавірусні" реалії. 

А особливо, зважаючи на євроінтеграційні обіцянки Президента та Уряду, а то "графік реформ" доведеться знову зміщати, як це було в Україні уже не раз.

Співавторка: Маріанна Казацька, кандидат юридичних наук, експерт з юридичних та податкових питань

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
законодавство ритейл