Українська правда

Біотехнології: "блакитний океан" для сучасного підприємця

Як буде розвиватися бізнес майбутнього, навіщо потрібно вкладатися в біотех, і як перетворити Україну в медичний центр.

Неможливо добитися чогось путнього, якщо ви ставите перед собою приземлені цілі. Це перше, що повинен знати кожен підприємець і кожен інвестор.

Сучасний світ сповнений чудес. На думку експертів-футурологів, саме в нинішньому десятилітті – з 2020 до 2030 року – людство чекає безліч проривів.

І головне, я вважаю, буде відбуватися в світі біотехнологій. Людство повинно вкладати в цей шлях більше коштів і зусиль.

Але також хочеться, щоб усі надбання медицини майбутнього були доступними і для нас, в Україні. Що б ми не були на периферії і користувалися досягненнями людства в повній мірі тільки через десятки років, як це відбувається сьогодні.

Про що власне мова?

У світі існує більше двох з половиною тисяч різних генетичних захворювань. Приблизно кожна 600-та людина змушена жити із серйозним збоєм в ДНК. Приблизно кожна 30-та дитина має аномалію.

Та й кожна людина в світі хоче стати хоча б трішки кращою.

Але чи дійсно людині необхідно так багато небезпечних хімічних сполук, щоб бути здоровим?

Нам прописують при кожному чханні антибіотики, які реально вбивають організм людини (біом – поєднання корисних мікроорганізмів – становить близько половини нашого тіла, а антибіотики їм шкодять).

Змінити цей усталений алгоритм можуть тільки мрійники.

Я впевнений, що в Україні можна створювати і розвивати стартапи для вивчення і впровадження технологій, що виліковують патології, що продовжують життя людини і роблять його якіснішим. Ми вже це робимо.

Удосконалити людини, "проапгрейдити її" – це здійсненна місія для таких стартапів.

Так, людство не рухається семимильними кроками. Те, що відбувається зараз, це швидше за все крочки, але від них залежить, де ми будемо завтра.

Щоб зрозуміти, наскільки важливі такі стартапи, необхідно більш детально розповісти про саму суть медицини майбутнього. Наприклад, про терапію стовбуровими клітинами і генетичне редагування.

Два напрямки майбутнього

Стовбурові клітини – це, по суті, незрілі клітини, які можуть за належного впливу перетворитися в будь-яку клітину людського тіла. Люди знайомі з ними досить давно.

За останні 30 років лейкемію і лімфому лікують за допомогою трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Були проведені дослідження впливу стовбурових клітин на моделі дегенерації мозку – хвороба Паркінсона, бічний аміотрофічний склероз, хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз.

Дослідження на людях старше 60 років показало, що внутрішньовенне введення стовбурових клітин від молодих донорів підвищує показники фізичної працездатності.

Ведуться дослідження застосування стовбурових клітин і для лікування важких серцевих захворювань. Вчені вважають, що з їхньою допомогою можна виростити нові кровоносні судини і навіть клітини крові – еритроцити.

У 2003 році дослідники успішно трансплантували стовбурові клітини рогівки в пошкоджені очі, що дозволило пацієнтам відновити зір.

У 2004 році вченим Королівського коледжу Лондона вдалося виростити за допомогою стовбурових клітин зуби, правда, у мишей. В теорії можна взяти такі клітини у пацієнта, перетворити в зачаток зуба, імплантувати його в ясна – і через кілька місяців виросте повноцінний зуб.

Потенціал технології величезний – до вирощування нових хрящів і навіть загоєння ран.

Тобто, не важливо, це нейрон, клітина печінки, хрящ або навіть зуби – дослідники вже успішно довели, що стовбурові клітини здатні повністю змінити розуміння медичного втручання.

При цьому за допомогою квантових технологій, а саме – електромагнітного впливу – ми можемо домогтися того, що використання стовбурових клітин стане повністю безпечним.

Інший аспект медицини майбутнього – це редагування генома і пов'язана з ним генетична терапія.

На жаль, людина народжується з дефектними генами, які зустрічаються досить часто. Приблизно у кожного сотого є, що виправити, а кожен перший хотів би щось змінити, але боїться лягати під ніж пластичного хірурга або довіряти своє тіло хімічному впливу. І більшість цих проблем виникають через пошкодження ДНК.

За допомогою інструменту під назвою Crisper-Cas, за відкриття якого в 2020 році Дженніфер Дудна і Емманюель Шарпантьє отримали Нобелівську премію, можна прибирати дефектну ділянку з генома людини і замінити його "справним" шматочком.

Організм "бачить" ці зміни і починає змінювати себе зсередини, тому що саме ДНК, геном, вказує нам, як рости і розвиватися.

Потенціал цієї технології величезний. Людство вже редагує геноми грибів, рослин і тварин. Прийшов час за допомогою цих технологій лікувати і себе. Наприклад, змусити імунні клітини боротися з ВІЛ, герпесом, аутоімунними захворюваннями і раком.

Люди вже починають це робити – в 2018 в Китаї вже створили перших в світі людей зі зміненими генами, яким не страшний ВІЛ.

Обидва ці методи об'єднує те, що вони надзвичайно перспективні, але недостатньо вивчені.

Що можна робити в Україні

На даному етапі можна зосередити зусилля на естетичних проблемах, адже ця індустрія має величезні кошти, які можна спрямувати на дослідження. Це регенерація сивого волосся або, наприклад, регенерація шкіри.

Мій особистий бенчмарк, який я ставлю фахівцям: зробити так, щоб шкіра 50-річної людини виглядала мінімум як у 30-річної, і навіть краще.

Для цього ми проводимо консультації з провідними генетиками світу, які працювали з людським геномом. З тими фахівцями, які хочуть зробити революцію у світовій медицині.

Це – амбітна мета, яка допоможе людині удосконалюватися, може дозволити Україні стати медичним центром світу.

І наостанок

Ще десять років тому освоєння космосу здавалося доступним тільки державам з їхніми величезними бюджетами. Зараз приватна космічна компанія SpaceX Ілона Маска возить людей на орбіту.

Приватна космічна компанія Blue Origin Джеффа Безоса заявляє про бажання колонізувати Місяць.

Приватна космічна компанія Firefly українця Макса Полякова оцінена в $1 мільярд.

Ці підприємці кажуть цілій планеті, куди рухатися.

У 2020-х роках я бачу те ж саме в біотехнологіях, генній інженерії, редагуванні генома, квантовій медицині, неінвазивному впливу на людський мозок.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
медицина стартап