Українська правда

"Роттердам+" є, винних — немає

Чому держава зобов’язана оскаржити незаконне закриття справи АМКУ щодо схеми "Роттердам+".

Наприкінці 2020 року Антимонопольний комітет закрив розслідування щодо схеми "Роттердам+" через недоведення вини Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 

Нібито формула не надавала жодних переваг вугільній генерації, надприбутків "ДТЕК" не заробив, а збитків нікому не спричинено.

"Ліга антитрасту" проаналізувала рішення АМКУ та не вважає його обґрунтованим і таким, що базується на нормах чинного законодавства. Тому, переконані, що "Енергоатом" та Національне антикорупційне бюро мають його оскаржити до суду.

Так, у 2016 році НКРЕКП затвердила в Порядку формулу розрахунку ціни електроенергії, що передбачала оплату за доставку вугілля на ТЕС з портів Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен, так звану "Роттердам+".

НКРЕКП в рамках антимонопольного розслідування інкримінували антиконкурентні дії органу влади шляхом надання переваг окремим виробникам електричної енергії (вугільна генерація 70% якої представляють компанії групи "ДТЕК" олігарха Р. Ахметова), що може призвести до спотворення конкуренції на ринку.

Матеріали справи, переважну частину яких склала інформація та копії документів, надані заявником (НАБУ) та третьою особою у справі (ДП "НАЕК "Енергоатом"), доводили, що в розрахунок вартості електроенергії, виробленої на ТЕС, закладалась вартість вугілля, нібито доставленого з портів Європи. 

А фактично використовувалось вугілля внутрішнього видобутку, що транспортувалося виключно по території країни.

Як наслідок, тепловій генерації, що на три чверті контролюється групою "ДТЕК", створено привілейоване становище – отримання більшого розміру доходів через включення до тарифу неіснуючих витрат на транспортування.

Попри очевидне встановлення правил на ринку регулятором на користь окремих компаній, які безпосередньо залучались до їх опрацювання, Комітет не побачив переваг, надприбутків та спотворення конкуренції. 

Точніше скоріше за все, просто не хотів побачити. Адже значну частину рішення про закриття провадження присвячено опису ринку електричної енергії у період до 01.07.2019 — як формувався і хто визначав графік навантаження, як розраховувалась прогнозована оптова ціна тощо. Тобто що завгодно, крім суті звинувачень.

В рішенні відсутні будь-який аналіз, експертизи, вивчення "історії" схвалення формули, пояснення регулятора та відповідно висновки щодо її впливу на учасників ринку. Комітет квапився з рішенням та, за нашими даними, розслідування було проведено виключно шляхом направлення кількох запитів. 

Так, Комітет цілком свідомо:

- звузив предмет розслідування до порушення алгоритму застосування Порядку під час розрахунку ціни електроенергії. 

Обставини прийняття саме такого Порядку з такою формулою повністю залишені поза увагою відомства, у зв’язку з чим не досліджено участь компаній групи "ДТЕК" у формуванні формули;

- зробив висновок про те, що формула не спотворювала конкуренції та не надавала переваги окремим учасникам виключно на підставі того, що частки ринку учасників (обсяг продажу електрики) після застосування формули не змінились. 

Та поза увагою залишилось питання чи став хтось (для прикладу, той же "ДТЕК") завдяки формулі заробляти більше;

- невинуватість НКРЕКП обґрунтовувалась судовим рішенням, в якому суд взагалі не дивився на формулу під кутом порушення антимонопольного законодавства;

- зазначена в рішенні недостовірна інформація щодо однакових підходів формування розміру паливної складової у тарифі на електричну енергію для вугільної та атомної генерації, хоча по вугільній в тариф була включена вартість послуг транспортування вугілля, яке не здійснювалося, по атомній же імпортний паритет застосовувався тільки для імпортного пального;

- проігноровано висновки експертів, що містяться в матеріалах справи, та підтверджують завдання збитків тощо.

Враховуючи суспільну важливість та резонансність питання затвердження формули "Роттердам+", така "схема" все ж має бути оцінена компетентними органами, а винні покарані.

Вищезазначені підстави є достатніми для оскарження рішення Комітету до суду. Оскаржити його можуть сторони у справі, а саме НАБУ, як заявник, та ДП "НАЕК "Енергоатом", як третя особа. Для цього у них є два місяці з дати офіційного отримання рішення (орієнтовно на початку березня).

У випадку, якщо зазначені суб’єкти скористаються своїм правом, на що мають достатні підстави та можливості, та суд визнає рішення Комітету недійсним, останній може провести нове розслідування для усунення недоліків та порушень, які потягли за собою визнання рішення недійсним. І як результат прийняти інше рішення.

Отже, очікуємо на активну позицію та захист своїх і суспільних інтересів сторонами у справі та на виважене і справедливе судове рішення.

В іншому випадку, формула "Роттердам+" буде вважатись такою, що не приносила надприбутків та не спотворювала конкуренцію, що в подальшому допоможе фігурантам кримінального провадження НАБУ щодо формули уникнути покарання.

А для того, щоб таке не сталося, "Ліга антитрасту" направила листи до "Енергоатому", НАБУ та енергетичного комітету парламенту з детальним викладенням недоліків рішення та роз’ясненням підстав, з яких вони мають його оскаржити.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ДТЕК вугілля електроенергія ТЕС Роттердам+