На роздоріжжі: Майбутнє безготівкових платежів в Україні

Бум цифрових платежів, який спостерігається в усьому світі, став швидкою та адекватною відповіддю індустрії на виклики пандемії COVID-19.

Онлайн-покупки, безконтактна оплата в магазинах, аптеках і громадському транспорті стали безпечною альтернативою і тепер і залишаться з нами  надовго після завершення пандемії. Ці позитивні зміни є не просто довгостроковими, а вже стають незворотними.

Наскільки ці глобальні тенденції актуальні для Україні? Чи готові бізнес та держава до таких змін? І що робити, щоб Україна й надалі залишалася лідером з розвитку безготівкових платежів?

Результати онлайн-опитування на сайті "Економічної правди", участь в якому взяли майже 16 тисяч респондентів, дають однозначні відповіді.

Україна – в авангарді світових тенденцій

Згідно з опитуванням, понад 60 відсотків читачів "Економічної правди" під час пандемії стали сплачувати переважно безготівкою або частіше використовувати платіжну картку. Близько 43% учасників опитування відповіли, що сплачують переважно карткою. Понад 11% почали користуватися карткою частіше, а 7% – значно частіше.

Також не дивно, що найпопулярнішою платіжною технологією стала безконтактна оплата карткою, телефоном або іншим гаджетом: цією можливістю регулярно користуються понад 73% опитаних. Також понад 70% сплачують за товари й послуги онлайн – на сайті, в застосунку чи в телефоні.

Такі результати повністю відповідають світовим тенденціям: у 2020 році у більшості країн світу обсяг безконтактних платежів збільшився щонайменше на 5-10%. В Україні ці показники значно вищі: обсяг і кількість безконтактних платежів збільшилися на 50%. Загалом кількість операцій із використанням платіжних карток в Україні зросла на 18%. Це один із найвищих у Європі показників.

Проте, не варто забувати, що зараз в нашій країні лише кожна четверта оплата здійснюється безготівково, тоді як у країнах ЄС цей показник становить 50-70%, в Скандинавії – до 95%. Тобто платіжний ринок України впевнено продовжує наздоганяти, але досі суттєво відстає від західних показників.

Споживачі вимагають бонусів

Українські споживачі не тільки швидко освоюють нові технології, а й активно користуються додатковими бонусами безготівкових платежів.

Із семи найпопулярніших банківських бонусів і програм учасники опитування на "Економічній правді" найчастіше називали безкоштовне обслуговування платіжної картки: двоє з трьох опитаних.

Кожен другий безкоштовно отримує готівку в банкоматі, кожен третій користується пільговим періодом на кредити. 50.5% учасників активно користуються кешбеком.

Такі результати свідчать, що інвестиції українських банків у розвиток безготівкової економіки є стратегічно вірними. Ринок розвивається, коли збігаються інтереси всіх його учасників. Донедавна саме ринкове саморегулювання платіжної сфери забезпечувало її бурхливий розвиток, результати якого ми побачили в опитуванні.

Ринок готовий. А держава?

За останні роки у платіжній сфері склалася збалансована екосистема, завдяки якій ми і спостерігаємо високі темпи впровадження безготівкових платежів. Не в останню чергу впровадження нових технологій і бонусних програм відбувалося завдяки міжбанківській комісії. Це платіж, який отримує банк, який видав платіжну картку, коли споживач оплачує нею в магазині товари або послуги.

В Україні ця комісія – основне джерело інвестицій як у технологічний розвиток, так і в популяризацію безготівкових платежів. На ці кошти банки закуповують та підтримують роботу POS-терміналів, забезпечують роботу процесінгових центрів та впроваджують бонусні програми, які заохочують клієнтів платити карткою. На сьогодні рівень комісій визначається платіжною системою згідно з об'єктивними ринковими чинниками, проте у майбутньому все ще може змінитися.

Мова йде про законопроєкти №4178 та №4178-1, які пропонують ввести державне регулювання й суттєво знизити рівень міжбанківської комісії. Не дивно, що цю ініціативу активно підтримують великі торгові мережі, адже для них це означатиме зниження комісії та збільшення прибутковості. Та чи виграють від цього споживачі та держава?

Додаткові тарифи за обслуговування банківських карток, згортання програм лояльності та навіть зникнення терміналів безготівкової оплати в деяких магазинах – все це можливі наслідки законодавчого регулювання міжбанківської комісії, про які попереджають банки.

Дослідження "Економічної правди" наочно показало, що споживачі проти таких змін: майже 70% не готові відмовитися від бонусних програм і кешбеків, а понад 92% – не готові платити більше за базові банківські послуги.

Очевидно, що законодавче зниження міжбанківської комісії відкине Україну у "готівкове минуле". Адже банки не зможуть інвестувати у збиткові термінали для малого бізнесу або програми лояльності, а споживачі звикли до бонусів і не готові платити більше.

Отже, з одного боку на терезах – інтерес окремих великих торговців, з іншого – безготівкове майбутнє України. І споживачі, і банки чітко висловились на користь інновацій. Чи підтримає їх держава?