10 відповідей на 10 зауважень: що не так із зауваженнями державних аудиторів
НАК "Нафтогаз України" користується своїм правом на відповідь і коментує 10 основних зауважень Державної аудиторської служби, які обрала ЕП.
6 жовтня ЕП опублікувала матеріал про фінансові порушення та недоліки у роботі "Нафтогазу", виявлені Держаудитслужбою під час ревізії за період з жовтня 2018 року по кінець грудня 2019 року.
Пізніше ЕП також опублікувала копію акта ревізії "Нафтогазу", а також заперечення компанії на виявлені Держаудитслужбою порушення. У відповідному матеріалі редакція вибрала 10 пунктів з документу, які залишились без відповіді. Держкомпанія напередодні надала свої відповіді на згадані запитання.
1. Продаж компанією ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг" газу за заниженими цінами, внаслідок чого недоотримано доходів на 1,77 млрд гривень (пункт 69 зауважень НАК до висновку).
2. Реалізація в 2018-2019 роках "Нафтогазом" газу за цінами, що на 845 млн грн менше, ніж його собівартість тій же компанії "Нафтогаз Трейдинг" (пункт 23).
Ми об’єднуємо відповідь на ці два зауваження, оскільки вона стосується типових спекуляцій на питанні — чи продається газ дорожче ринку, чи дешевше? Такі питання виникають через відсутність чіткої фіксації ринкової ціни в Україні.
У конкретно цьому випадку продаж природного газу здійснювався для вивільнення обігових коштів за рішенням правління, а також — для запобігання збитків через очікуване тривале падіння ціни природного газу на ринках ЄС у 2019 році.
ДАСУ припускає, що увесь газ можна було продати за цінами для промислових споживачів, що не підпадають під дію ПСО. На жаль, так само, як і "Нафтогаз", ДАСУ не виявила альтернативних пропозицій від учасників ринку, які на той момент побажали придбати газ.
ДАСУ також самостійно спростовує власне твердження про низьку ціну продажу, коли зазначає, що середньозважена ціна газу на Товарній біржі "Українська енергетична біржа" була нижчою, ніж прейскурант "Нафтогазу".
"Нафтогаз" і ГК "Нафтогаз Трейдинг" врегулювали взаємні зобов’язання у безспірному порядку та не мають претензій одна до одної. Припущення про "недоотримання доходів" залишається припущенням і суб’єктивною позицією аудиторів ДАСУ, яка не відповідає реаліям ринкової ситуації. Цей газ продали беззбитково і в межах чинного законодавства.
3. Не забезпечення "Нафтогазом" виконання АТ "Укргазвидобуванням" ("УГВ") "Концепції розвитку газовидобувної галузі України", що призвело до недоотримання доходів у 2018-2019 роках приблизно на 22,76 млрд гривень (пункт 66).
ДАСУ не зазначає, яких саме дій "Нафтогаз" як акціонер "Укргазвидобування" не вчинив, і не виявила порушення законів чи інших нормативно-правових актів.
Для історії нагадаємо, що реалізація Концепції розвитку газовидобувної галузі України розрахована на п’ять років — з 2016 по 2020 рік. Відповідно, на дату складання Акту ревізії (02.09.2020) період реалізації Концепції ще триває.
Тим не менш, затримки у виконанні очевидні, адже так і не були вирішені проблеми, окреслені Концепцією та Планом заходів щодо її реалізації.
Наприклад, "Нафтогаз" з 2015 року повідомляв уряд, що наявної ресурсної бази "Укргазвидобування", за оцінкою незалежних іноземних експертних компаній (Ryder Scott, Miller and Lents, DeGolyer and MacNaughton), недостатньо для забезпечення росту видобутку.
Основна умова збільшення видобутку — отримання нових спеціальних дозволів на надрокористування. За Концепцією, з 2016 року "Укргазвидобування" мало отримати спецдозволи на 60-80 нових перспективних нафтогазоносних площ.
Натомість, станом на 01.09.2020 р., підприємство з 2016 року отримало дозволи тільки на 35 нових ділянок (з яких 14 спецдозволів придбало на аукціоні в 2019 році).
З 2014 року "Укргазвидобування" не отримало жодного схвального рішення про видачу спецдозволів від Полтавської облради.
На цих ділянках за 2016-2020 роки мали пробурити близько 70 продуктивних свердловин, з яких очікувалося отримувати: у 2017 році — близько 80 млн куб. м, у 2018 році — близько 360 млн куб. м, у 2019 році — 1,7 млрд куб. м, а у 2020 році — 2,8 млрд куб. м.
4. Приховане кредитування "Укргазвидобування" на 217,5 млн грн та ризик втрати дозволів на користування надрами, внаслідок бездіяльності щодо розірвання договору на розробку родовищ з "УГВ" (пункт 65).
Перш за все — "приховане кредитування" не є дисциплінарним, адміністративним чи кримінальним правопорушенням.
Мова йде про роботи, які "Нафтогаз" замовив для розвідки та подальшої розробки на Руновщинській та Будищансько-Чутівській площах.
Фінансовий план "Нафтогазу" щороку затверджується доволі пізно (у грудні, зазвичай), тож нам заборонено здійснювати капітальні інвестиції. Але на вказаних площах було три продуктивні свердловини і ми не хотіли їх втратити.
Тому у 2016 році уклали угоду з "Укргазвидобуванням" на розробку цих родовищ. Іронічно, але саме після цього почались спроби вилучити у "Нафтогазу" ці спецдозволи.
У листопаді 2017 року Державна служба геології та надр України анулювала наші спецдозволи на ці площі. У такому випадку Кодекс про надра вимагає провести консервацію свердловин, що і зробило Укргазвидобування за кошти "Нафтогазу".
5. Укладення договору на суму 61,8 млн грн з порушенням законодавства про закупівлі. Йдеться про порушення під час закупівлі аудиторських послуг (пункт 85).
Єдина претензія ДАСУ до цієї закупівлі: учасник, який виграв тендер, не надав копії всіх сторінок трудових книжок 6 співробітників зі 114 співробітників компанії, які були залучені до аудиту.
Але ми цього й не просили. Ми вимагали надати інформацію не менш ніж як для 100 (ста) працівників, які безпосередньо залучені до аудиторських послуг. Переможець надав більше 100 трудових книжок.
А тепер переклад з бюрократичної: ДАСУ має дуже важливе зауваження до закупівлі, бо учасник "великої четвірки" Ernst&Young надав копії 108 трудових книжок, а не 114.
6. Авансування компаній Uniper Global Commodities SE та RWE Supply & Tradiding GmbH на придбання газу на 2,436 млрд грн. При цьому у 2020 році вартість палива значно знизилася, що могло призвести до додаткових витрат (пункт 80).
Це суб’єктивна позиція ДАСУ. "Нафтогаз" здійснив передоплату, щоб гарантувати стабільне надходження природного газу. Адже на початку осені 2019 року були високі ризики зриву опалювального сезону 2019/2020 через можливий форс-мажор на ринку, у разі відмови "Газпрому" підписати новий контракт на транзит.
Щоб мінімізувати ризики ми провели розрахунки та визначили, що доцільно забезпечити імпорт додаткових 2,4 млрд куб. м газу протягом четвертого кварталу 2019 року та/або близько 15 млн куб. м на добу протягом першого кварталу 2020 року.
7. Не внесення до статутного фонду компанії будівлі по вулиці Богдана Хмельницького, 6 та незавершеного будівництва офісу на Луначарського, 2 вартістю 300 млн гривень (пункт 83).
Це питання до акціонера. З цієї причини ДАСУ рекомендувала Мінекономіки прийняти відповідні рішення, які необхідні для внесення цих об’єктів до статутного фонду Компанії.
8. Безпідставна виплата премій членам правління на суму 31,7 млн грн при відсутності затвердженого урядом фінансового плану на 2019 рік (пункт 74).
ДАСУ за результатами ревізії встановила, що у законодавстві (в тому числі — у постановах, розпорядженнях уряду як акціонера Компанії, на період, який перевірявся) не передбачено жодних зменшень розміру винагород чи заборону виплачувати премії членам правління під час незатвердженого фінансового плану.
Окрім того, зменшення зарплати має відповідати вимогам трудового законодавства, бути обґрунтованим та погоджуватись з профспілковими організаціями.
9. Подання проектів фінансових планів на 2018-2019 роки пізніше встановленого строку, тобто не в установленому порядку (пункт 65).
"Нафтогаз" складає фінансові плани з урахуванням спеціальних обов’язків на ринку природного газу, покладених на компанію рішенням уряду.
Компанія неодноразово заздалегідь (до початку наступного фінансового року) зверталась до уряду, як акціонера, та інших центральних органів виконавчої влади, щоб прояснити питання встановлення рівня цін (для продажу природного за умовами ПСО), порядок отримання та розмір компенсації за виконання спеціальних обов’язків на ринку газу.
Ситуація залишилась поза увагою Кабміну та відповідальних міністерств.
Навіть в умовах невизначеності цих чинників "Нафтогаз" подав на розгляд фінансовий план на 2018 рік — 20 листопада 2017 року. Проте, фінансовий план Компанії на 2018 не був затверджений взагалі.
Аналогічна ситуація складалась з фінансовим планом на 2019 році: у жовтні 2018 року уряд оновив положення про ПСО на ринку газу, що призвело до змін проекту фінансового плану "Нафтогазу". Фінансовий план на 2019 рік було направлено на узгодження до Кабінету міністрів 27 грудня 2018 року.
10. Не усунення порушень, виявлених попередніми ревізіями на 442 млн гривень (пункт 64).
Компанія не може виконати вимоги за попередніми ревізіями ДАСУ, оскільки вони є предметом розгляду суду. До остаточного рішення суду, яке набере законної сили, у "Нафтогазу" немає правових підстав до їх виконання.