Українська правда

Монетарна політика НБУ. Зміна акцентів

Нацбанк повинен координуватися з Урядом для підвищення економічної активності, а не лише дбати про низьку інфляцію.

Рада НБУ 10 вересня цього року затвердила головний стратегічний документ Національного банку – Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу. 

Враховуючи виклики, які сьогодні стоять перед країною, значення цього документу є надзвичайно важливим.

Цьогорічний документ відрізняється від попередніх зміною акцентів. Після досягнення інфляційної цілі минулого року та збереження фінансової стабільності, ми маємо приділити більше уваги економічному зростанню, як передбачено нашим мандатом у відповідності до Закону. 

Я сподіваюся, що Правління НБУ буде збалансовано виконувати цілі, які стоять перед центральним банком згідно статті 6 Закону України "Про НБУ", чого ми не бачили в попередні роки (це було відображено в рішеннях Ради НБУ в кінці минулого року, де ми визнавали, зокрема, вплив грошово-кредитної політики на соціально економічний розвиток неефективним).

Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік дають більше гнучкості Правлінню Національного банку у використанні монетарного інструментарію для збалансованого впливу на показники інфляційного розвитку та економічної активності. 

Зокрема, гнучкість режиму інфляційного таргетування уможливлює тимчасове відхилення інфляції від цілі, якщо це дозволяє пожвавити економічне зростання, тим самим максимізувавши суспільну корисність політики Національного банку. 

Низька інфляція є важливою, але не достатньою умовою стійкого економічного зростання та підвищення добробуту українського народу.

Переконаний, що ми не повинні повторювати помилок минулих років, коли жорсткість політики НБУ призвела до посилення негативних тенденцій в економіці та позначилася на зменшенні кредитування, втраті темпів економічного зростання, та зниженні конкурентоспроможності вітчизняних виробників. 

У майбутньому нам слід більш широко трактувати свій мандат та не допускати гіперболізації одних цілей на шкоду іншим.

Провідні центральні банки світу зараз здійснюють перегляд своєї монетарної політики. Про результати такого перегляду вже відзвітував Федеральний резерв США, який переглянув свій мандат щодо визначення максимальної зайнятості та середньострокової інфляційної цілі. 

До кінця року перегляд монетарної політики має завершити Європейський центральний банк. В багатьох країнах, які розвиваються, йде гостра дискусія щодо посилення ролі центральних банків економіці країн.

Вважаю, що наша дискусія має продовжитися переглядом нашої Стратегії монетарної політики, яка має бути актуалізована відповідно до сучасних викликів, як глобальних, так і внутрішніх.

Не менш важливим є наголос в Оновлених засадах на координації монетарної та бюджетної політики. 

Фокусування державних інституцій виключно на власних пріоритетах та неузгодженість політик вже продемонструвало свою неефективність та має залишитись у минулому, як і неузгодженість макроекономічних показників, на які спираються монетарна політика НБУ та бюджетна політика Уряду. 

Як результат, між грошово-кредитною та фіскальною політиками має спостерігатися потужне взаємодоповнення. Особливо в умовах низької інфляції та низьких процентних ставок грошово-кредитна та фіскальна політика можуть посилити одна одну.

Сучасним глобальним трендом є розмивання межі між фіскальною та монетарною політикою, і криза COVID лише прискорила та унаочнила цей процес. 

Сьогодні ми не повинні мурувати стіни навколо незалежного Національного банку, передбачаючи наполегливі звернення урядових інституцій, натомість ми маємо проводити політику з упередження кризи державних фінансів та спільно з Урядом координувати реалізацію державних програм, спрямованих на активізацію кредитування, економічної активності в країні та структурної перебудови економіки. 

Для цього потрібно наповнити Меморандум між Урядом та Національним банком практичними діями та суворо вимагати його виконання.

І на завершення, хотів би зазначити, що успішне виконання НБУ всіх трьох цілей – непроста справа. Але дуже важливо, щоб було бажання. 

На мою думку, Правління НБУ зможе їх збалансовано виконати в 2021 році і подальших роках. І наступний рік дійсно стане роком і зростання кредитування, і низьких відсоткових ставок по кредитах та, в цілому, економічного відродження держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Нацбанк гроші економіка НБУ Кабмін