Перезавантаження української "оборонки"

Напередодні літніх канікул Верховна Рада України прийняла кілька важливих рішень, які стосуються оборонного сектору України. 

Передусім, в другому читанні і в цілому було прийнято новий Закон України "Про оборонні закупівлі". 

Новий закон передбачає докорінні зміни у процедурі оборонних закупівель в Україні. Наразі він на підписанні у Президента, після чого буде опублікований і набере чинності. 

До того ж, було розроблено та зареєстровано для розгляду Верховною Радою проект Закону "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", а також проект Закону "Про порядок здійснення іноземних інвестицій у суб’єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України".

Зрештою, у складі Кабінету Міністрів України було створено нову важливу посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних галузей промисловості, на яку призначено Олега Уруського.

Прозорі закупівлі для "оборонки"

Новий Закон "Про оборонні закупівлі" є революційним кроком у визначенні критеріїв оцінки пропозицій учасників процедур закупівель і процедури оборонних закупівель. 

Він докорінно звужує обсяг інформації про закупівлі з грифом секретності. Наразі близько 90% інформації про оборонні закупівлі не підлягає оприлюдненню. 

Більше того, доступ до реєстру виробників продукції оборонного призначення є обмеженим. 

З очевидних причин за таких умов належний публічний контроль неможливий. Більш того, це не сприяє чесній та відкритій конкуренції та не створює умови для подолання корупції в оборонному секторі.

Новий Закон "Про оборонні закупівлі" передбачає створення відкритого електронного реєстру виконавців державних контрактів. 

Він також надає українським підприємствам оборонно-промислового комплексу можливість закуповувати продукцію оборонного призначення безпосередньо від виробників через міжнародні організації, зокрема, через Агенцію НАТО з підтримки та постачання.

Дотепер однією з найбільших перешкод для розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу України був доволі жорсткий порядок формування цін, який встановлював значні обмеження щодо рівня прибутку виконавця контракту з оборонних закупівель. 

Новий механізм формування цін, що враховує критерій "вартості життєвого циклу", сприятиме встановленню більш ефективних та дійсно конкурентних відносин між замовниками та постачальниками в оборонній галузі. Крім того, будуть розроблені трирічні плани закупівель, що дозволить отримувати більш точні прогнози щодо виробництва.

Варто зазначити, що для повноцінного функціонування нового Закону "Про оборонні закупівлі" КМУ повинен розробити та оприлюднити понад десяток різних нормативно-правових актів. 

Це займе певний час, і важливо переконатися, щоб такі акти не звели нанівець суть нового механізму оборонних закупівель.

Корпоратизація управління оборонних підприємств

Відповідно до законопроекту "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" буде проведено корпоратизацію підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.

Також передбачено перетворення Державного концерну "Укроборонпром" в акціонерне товариство. 

Крім того, пропонується створити шість холдингових компаній, що спеціалізуватимуться в шести різних галузях: авіаційній, авіаремонтній, бронетанковій, ракетобудівній, а також радарних та морських систем. 

Ці холдингові компанії будуть створені у формі акціонерних товариств. 

Внаслідок цього передбачається впровадження відповідних моделей корпоративного управління згідно з Керівними принципами ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.

Зокрема таких, як незалежність членів наглядової ради, внутрішній аудит, управління ризиками та процедури контролю. 

Крім того, до новостворених акціонерних товариств будуть застосовуватися встановлені НКЦПФР України вимоги щодо регулярного проведення аудиту, розкриття інформації та подання фінансової звітності.

Оборонно-промисловий комплекс України потребує значних інвестицій для заміни та модернізації основних фондів, а також для проведення досліджень та розробок. 

Оскільки держава Україна наразі не в змозі забезпечити вливання капіталу в державні підприємства на належному рівні, найоптимальнішим варіантом є приватні інвестиції у формі боргових зобов'язань та власного капіталу. 

Ймовірним наслідком є створення нових спільних підприємств (СП) та державно-приватних партнерств (ДПП) за участі іноземних компаній після проведення корпоратизації українських підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності у порядку, передбаченому вказаними законопроектами.

Прийнявши ці закони, Україна підтвердить свою готовність дотримуватися міжнародних вимог щодо прозорості та стандартів НАТО. 

За умови, що новопризначений віце-прем'єр-міністр України з питань стратегічних галузей промисловості успішно координуватиме своєчасне виконання основних положень нових законів, оборонно-промисловий комплекс України матиме міцний фундамент для динамічного розвитку.