Конкуруй або зникни

Економіка суттєво постраждала через кризу, спричинену Covid-19. У зв'язку з цим влада вирішила підтримувати внутрішнього виробника.

У травні уряд запропонував ввести мито на імпортну продукцію.

Це начебто має допомогти національному виробнику послабити конкуренцію і відчувати себе на ринку більш упевнено.

Чи може це зашкодити українській економіці? Національному виробнику потрібно допомогти розвиватися, стати конкурентоздатним та вийти на експортні ринки.

Підвищення мита на імпортні товари може спровокувати зворотну реакцію: іноземні ринки закриються для української продукції, і держава буде змушена відновлювати партнерські стосунки. Така ситуація негативно вплине на економіку України, у тому числі – на національного виробника.

Тенденція змін рівня імпорту та національного виробництва гарно простежується на прикладі ринку сирів. Наприклад, частка імпортних сирів у 2018 році становила близько 14,5%, а у 2019 році зросла до 21%.

Незважаючи на це, орієнтовно 79% всіх сирів, які продаються в українських супермаркетах, належать національному виробнику. Імпортна продукція – це стимул покращувати якість та автоматизувати виробництво в Україні.

Наприклад, вартість ресурсів для організації виробництва в Німеччині суттєво вища: середня зарплата більша у шість разів, електроенергія та оренда також набагато дорожчі. Тож національні виробники можуть впевнено конкурувати на одному ринку, адже собівартість продукції суттєво відрізняється.

Наші партнери, виробники сирів у Нідерландах, мають повністю комп'ютеризоване виробництво: роботи прибирають за коровами, роблять їм масаж, ідентифікують їх за допомогою унікальних браслетів.

Пізніше молоко охолоджується, з нього виготовляється сир – рівно до цього етапу людина не втручається у виробництво.

Натомість італійські виробники вин з регіону П'ємонт збирають виноград вручну, адже через складність рельєфу там не може працювати техніка.

Виробництво теж максимально автоматизоване: пляшки миють, наповнюють і завантажують роботи, які обслуговує мінімум спеціалістів. Тож виробники комп'ютеризують виробництво, проте інвестують у вирощування винограду.

Аналізуючи рівень імпорту алкогольної продукції та внутрішнього виробництва, бачимо, що із зростанням імпорту стрімко розвиваються і сучасні національні виробництва, адаптуються під виклики ринку та ситуацію в країні.

Імпортна продукція мотивує внутрішнього виробника до розвитку технологій, автоматизації та покращення виробництв. Відсутність конкуренції спровокує деградацію ринку, низьку зарплату, підвищення вартості, монополізацію ринку.

Ефективна митна політика регулюватиме імпорт. Натомість підвищення мита та акцент на внутрішніх ринках може призвести до розвитку контрабандної діяльності, правопорушень у сфері інтелектуальної власності, підробки відомих торгових марок, корупції в митних органах та тінізації економічної діяльності.[BANNER1]

Україна може бути конкурентною. Саме імпорт стимулюватиме експорт на засадах двосторонніх відносин, іноземних інвестицій, дешевих кредитів та боротьби з корупцією, що дозволить розвиватися внутрішнім виробникам.

Уже сьогодні в Україні існують заводи з виробництва вин та сирів, які здатні конкурувати з імпортними товарами. Конкуренція ще більше стимулюватиме їх до розвитку та покращення якості продукції. Ці процеси розуміють й іноземні компанії. Вони готові інвестувати в українську економіку та бізнес за умови чітких та прозорих правил, які дозволять інвесторам почуватися безпечно.

Стимулювання внутрішнього виробника з боку держави та збільшення імпорту обов'язково вплине на розвиток експорту. Взаємозв'язок між імпортом та внутрішнім виробництвом має більш глибинні зв'язки, ніж зазвичай здається.

Збільшення імпорту товарів спонукає вітчизняного виробника впроваджувати інновації, щоб мати змогу конкурувати з іноземними компаніями та експортувати свої товари. Саме так імпорт підвищує ефективність виробництва, а ефективні виробництва, своєю чергою, приваблюють інвесторів.

Наші виробники можуть конкурувати з виробниками інших європейських країн, покращуючи якість своєї продукції і технологічність виробництв. Саме тоді національний продукт буде більш привабливим за якістю та ціною в ЄС, що приведе до збільшення експорту та розвиватиме економіку України.