ІТ-погода буде хмарною

Більшість людей вже користуються хмарними сервісами, а розмір цього ринку зросте у 2023 році до 500 млрд дол.

Розгортання онлайнових сервісів чи обчислювальних потужностей у хмарі тривалий час використовується бізнесом і починає використовуватися органами влади.

Хмарні рішення мають перевірені переваги в ефективності, однак подальша їх експансія гальмується відсутністю належного законодавчого врегулювання.

Публічні органи нерідко побоюються купувати невизначені законодавством послуги.

Крім того, з точки зору державного врядування перелік ІТ-рішень, які можуть застосовувати публічніоргани, важко уніфіковувати, а "залізо" надто дороге.

Щоб посприяти поширенню хмарних сервісів, парламентський комітет з цифрової трансформації запропонував ухвалити відповідний законопроєкт.

Днями акт отримав позитивний висновок від головного комітету, однак окремі його положення не мають публічного консенсусу (очікувано). Також відсутня підтримка проєкту з боку міністерств (сюрприз). Що пішло не так і як це виправити?

Cloud First

У жовтні 2019 року уряд підтримав застосування хмарних рішень як в сенсі національного ринку, так і в застосуванні публічними органами. Тоді ж прозвучала ідея принципу Cloud First. Його суть — спонукати органи влади поступово переходити на хмарні рішення, відмовляючись від закупівель "заліза" і "нехмарного" софту.

Ключова перевага — економія бюджетних коштів, бонус — глобальна конкурентна перевага та захист персональних даних. Стратегії переходу уряди провідних країн схвалили ще у 2010-2012 роках і підтвердили цей стратегічний курс у 2020 році.

Навіть країни, що не мають труднощів з наповненням бюджету, запроваджують Cloud First і говорять про 30-відсоткову економію. Крім того, хмари — один із секторів, що зростають в умовах коронавірусу. Звичайно, можна дискутувати щодо методу запровадження концепції з точки зору його відповідності засадам вільного ринку.

Що написано в проєкті

Законопроєкт №2655 пропонує визначити основні поняття галузі: хмарні послуги, їх види, провайдери, споживачі, способи надання послуг, їх правові основи, вимоги до провайдерів. Це потрібно, зокрема, для безпечних публічних закупівель.

Не так однозначно сприймається ідея запровадження переліку надавачів хмарних послуг. Тобто лише внесені до такого переліку компанії-провайдери зможуть надавати послуги публічним органам. З одного боку, це виправдано необхідністю дотримання високих стандартів якості та безпеки, з іншого боку — самі розумієте.

Інше ключове положення проєкту — закріплення пріоритетності хмарних рішень перед "залізом", тобто реалізація концепції Cloud First. Це і стало каменем спотикання. Автори запропонували публічним органам: робіть ІТ-інфраструктуру спершу в хмарі, а якщо не виходить — купуйте "залізо" або "нехмарний" софт.

Інакше кажучи, законопроєкт пропонує встановити пріоритет закупівлі хмарних сервісів. Враховуючи обсяги бюджетних коштів, що витрачаються публічними органами на ІТ, постачальникам "заліза" і "нехмарного" софту є що втрачати.

Стримана реакція міністерств

Мін'юст, Мінекономіки та Мінцифри дали проєкту нейтрально-негативні відгуки замість очікуваної підтримки. Серед висловлених зауважень — врегулювання стосується лише публічних органів, слабо опрацьоване узгодження з іншими законами, недоліки у визначеннях, сумнівність пріоритетності хмарних рішень.

Більш прихильно до проєкту поставилися Міноборони (просить додати, що одержання хмарних послуг та юрисдикцію їх отримання визначає Міноборони) та ДССЗІ (встановити обов'язкові для надавача заходи для управління ризиками і встановити пріоритет використання національних хмар).

Таким чином, комітет не зміг заручитися підтримкою ключових органів виконавчої влади в просуванні Cloud First, що виглядає великою, але не критичною проблемою.[BANNER1]

Пошук компромісу

Більша частина зауважень міністерств — техніко-юридичні, які легко знімаються ретельнішим опрацюванням тексту на будь-якому етапі до другого читання.

Складніше з "економічними" положеннями, зокрема з концепцією Cloud First. Саме через це може забракнути голосів залу. Ці зауваги можна відпрацювати двома шляхами: перший — протискувати "як є", другий — шукати компроміс.

Що ми бачимо між рядками положення про Cloud First? Один пул ІТ-компаній (провайдери хмарних сервісів) прагне отримати закріплену в законодавстві квазі-монополію на шмат ринку, інший пул (продавці "заліза" і "нехмарного" софту) не хоче спрощувати першим вхід на ринок, де він давнооперує.

Обидві позиції занадто категоричні, тому вони повинні наближатися одна до одної. Процес пошуку консенсусу можна прискорити через публічну комунікацію зацікавлених сторін задля досягнення консенсусу щодо деяких положень.

Найбільш ефективним є узгодження позицій компаніями одного пулу, наприклад, у форматі кількох асоціацій. Об'єднання провайдерів хмарних сервісів не створене, а дарма. Комунікація допоможе і з пошуком голосів у залі.

Крім дискусійних "економічних" положень проєкту, ІТ-ринку конче необхідне законодавче врегулювання багатьох нових понять і процесів. Закон про хмарні сервіси є must з точки зору надання публічним органам рівних можливостей для "чистого" придбання хмар. Зараз чимало органів побоюються це робити.

Концепція Cloud First заслуговує на схвалення. Це також важлива в умовах нинішньої економічної ситуації підтримка національного виробника, адже п'ять із семи провідних провайдерів хмар — українські компанії і платники податків.

Технічний прогрес не зупинити, тож не варто відкладати вирішення зазначених проблем, бо це лише збільшить економічні і технологічні втрати.