Чому рейдерство в Україні найближчим часом не зникне

Чому рейдерство в Україні найближчим часом не зникне

Наведення ладу в роботі державних реєстрів не викорінить рейдерство. Країна потребує глибинної реформи правоохоронної системи.
Четвер, 9 січня 2020, 16:04
адвокат, ГО "Центр антирейдерських ініціатив"

Під час відкриття Офісу протидії рейдерству прем'єр-міністр заявив, що в Україні припинилося системне рейдерство — трапляються лише одиничні випадки.

Вбачається, що Олексій Гончарук звужує розуміння проблематики та масштабів рейдерства до незаконних реєстраційних дій та махінацій у державних реєстрах.

Така позиція абсолютно недалекоглядна. Обмежившись наведенням ладу в роботі державних реєстрів замість системної роботи із захисту інституту власності, держава задекларувала фейкову перемогу над рейдерством.

Спробуймо розібратися, чому це так.

Реклама:

У звичайному розумінні рейдерство — це діяльність, спрямована на недобросовісне позбавлення активів підприємства проти волі його власника, зміну законного власника або усунення його від контролю над підприємством.

Це системна організована діяльність, ланцюжок складних операцій, які потребують ретельної підготовки. Які ж інструменти використовують рейдери для недобросовісного поглинання власності, крім махінацій в державних реєстрах?

Блокування роботи компанії через неконтрольовану заборгованість

Часто власники недооцінюють загрозу від простроченої кредиторської заборгованості, не сильно переймаючись аналізом контрагентів. А дарма.

Історія знає чимало випадків, коли "кредиторка" переходить до рук недобросовісних суб'єктів, консолідується й одночасно пред'являється до виплати. Далі отримується судове рішення про стягнення коштів, ініціюється блокування роботи підприємства через виконавче провадження або процедуру банкрутства.

Такі дії супроводжуються силовою підтримкою з боку рейдерів. Власник втрачає контроль над управлінням підприємства і кожен день зазнає величезних збитків.

Окремо в цьому контексті слід виділити продаж майна з прилюдних торгів, коли актив "переписується" на підставну особу з наявними боргами. Після цього майно через прилюдні торги реалізовується "між своїми". Це робиться, щоби в подальшому унеможливити його повернення законному власнику.

За законом, майно, придбане в порядку виконання судових рішень, не підлягає поверненню добросовісному набувачу. Саме у такий спосіб два роки тому в одного клієнта ледь не забрали виробниче приміщення у столиці площею 3 тис кв м. Аукціон вдалося заблокувати лише в останній момент.

Уберегтися від такого вдається далеко не завжди. Це сумно, але такі реалії.

Використання правоохоронних органів для послаблення бізнесу

"Маски-шоу", обшуки, вилучення документів, готівки, запобіжні заходи для посадових осіб підприємства, блокування податкових накладних — невід'ємна частина реалій ведення великого та середнього бізнесу в Україні.

Нерідко силовики діють на замовлення, "штампуючи" кримінальні справи або "притягуючи за вуха" епізоди до зовсім не пов'язаних кримінальних проваджень. За останній час така практика нікуди не зникла, жодних позитивних зрушень немає.

Це узаконене рейдерство, часто узгоджена організована діяльність рейдерів та керівників правоохоронних відомств. Потерпілий часто змушений ділитися доходами або частиною бізнесу, щоб не втратити все.

Дестабілізація роботи підприємства найманими працівниками

Наявність внутрішнього конфлікту в компанії може призвести до фатальних наслідків, навіть до втрати бізнесу. Нерідко рейдери починають свою атаку, заручившись для дестабілізації роботи компанії підтримкою зсередини.

Незадоволений директор, співпрацюючи з рейдерами, може відчужити майно компанії, почати купувати продукцію за завищеними цінами, штовхаючи компанію у фінансову прірву. Топменеджери знають слабкі місця у внутрішніх бізнес-процесах і володіють інформацією, витік якої спричиняє негативні наслідки.

Компанії із затяжними внутрішніми конфліктами найчастіше стають об'єктами рейдерства. У моїй практиці були випадки, коли внаслідок такого корпоративного шантажу бенефіціарам довелося відступити частку на користь третіх осіб.

Використання влади для знищення правового підґрунтя компанії

Звучить фантастично, але це реальність.

У моїй практиці був випадок, коли клієнт-забудовник внаслідок змови рейдерів з групою депутатів міської ради та місцевих дозвільних органів втратив в одному з обласних центрів права на будівлю торгового центру вартістю 10 млн дол.

Коли приміщення було збудоване та готове до введення в експлуатацію, рейдери лобіювали рішення міської ради про розірвання із забудовником договору оренди земельної ділянки, а місцеві органи державної архітектурно-будівельної інспекції анулювали всі дозвільні документи на будівництво.

Ділянка була надана в оренду фейковій громадській організації інвесторів, які швидко ввели будівлю в експлуатацію та зареєстрували право власності. З часом через суди та кримінальні провадження торговий центр вдалося повернути потерпілому. На це пішли роки, інвестор зазнав величезних фінансових збитків.

Ці інструменти рейдери використовують окремо або в комплексі залежно від ситуації. Часто рейдерська атака супроводжується інформаційною кампанією у ЗМІ, направленою на дискредитацію власника чи найманого персоналу.

Державне рейдерство

Розкрадання державного та комунального майна, майна державних підприємств в останні роки набуло величезних масштабів. Земельні ділянки, нежитлові приміщення внаслідок ланцюга незаконних операцій опиняються в руках у рейдерів. Усе це відбувається з мовчазної згоди правоохоронних органів.

Нерідко державний орган, до відання якого входить майно, і сам про це не знає, оскільки облік ведеться без електронних реєстрів у паперовому вигляді.

Це не вичерпний перелік інструментів рейдерів, їх арсенал набагато ширший.

Така діяльність була б неможливою, якби правоохоронні органи і суди працювали ефективно. В Україні відсутній механізм притягнення до відповідальності за такі злочини, а правоохоронна система та суди не в змозі захистити інститут власності.

Кількість обвинувальних вироків суду у "рейдерських" справах за останні роки вкрай мала, та й ті стосуються виконавців, а не організаторів злочинних схем, зокрема чиновників. Саме через відсутність ризиків реальної відповідальності за свою діяльність рейдери почуваються як риба у воді.

Тому наведення ладу в діяльності державних реєстрів — це лише незначна частина роботи з вирішення проблеми. Україна потребує глибинної реформи правоохоронної системи. Поки що в цьому напрямку не робиться нічого.

Якщо найближчим часом зміни не почнуться, країну чекатиме нова хвиля рейдерських захоплень, коли рейдери адаптуються до нових умов.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: