Екологічні багатоповерхівки: чи є для них місце в Україні

За останні кілька десятиліть проектування та зведення екологічних будівель набули популярності.

Екологічне будівництво — це принцип зведення та експлуатація будівель для зниження споживання ресурсів від проектування до їх знесення.

Енергоефективні об'єкти споруджуються з екологічно чистих матеріалів, що мають гарні показники енергозбереження та використовують альтернативні джерела енергії. У першу чергу — сонячну енергію, енергію повітря і ґрунту.

Безпечні та екологічно чисті споруди поліпшують стан навколишнього середовища. Які перспективи вони мають в Україні?

Напрям енергоефективності

Майже 70% будівель в Україні, споруджених у 1946-1990 роках, мають украй низькі характеристики енергоефективності. У 2017 році парламент ухвалив закон про енергоефективність будівель, спрямований на зменшення споживання енергії, а Мінрегіонбуд оновив державні норми для зведення житлових будівель.

Згідно з документами, нові й реконструйовані будинки повинні мати клас енергоефективності не нижче С. Усього класів cім: від A до G. Літерою А оцінюють будинки з найкращими показниками, літерою G — з найгіршими.

Також у нормах для висотних будівель, що наберуть чинності з 2020 року, передбачається проектування житлових будинків з класом енергоефективності не нижче В. Це дасть змогу економити до 40% енергії.[BANNER1]

Світові тенденції екобудівництва

У розвинених країнах через велику кількість побутової техніки на експлуатацію витрачається близько половини енергії. Тому у світі зараз тренд на зменшення енерговитрат та спорудження об'єктів, які забезпечують себе відновлювальною енергією. Однак такі інноваційні споруди ефективні за великих масштабів.

Екологічні багатоповерхівки. Перша "зелена" багатоповерхівка була збудована у 1970-х роках. У Фінляндії є квартал будівель, у фасад яких вбудовані панелі, що накопичують сонячну енергію. Наприклад, в Естонії так звані хрущівки почали перетворювати на енергоефективні smart-будинки. Об'єкти обладнають сонячними панелями, встановлять сучасні вікна, системи опалення, ізоляції та вентиляції.

Крім того, у різних куточках планети з'являються дерев'яні хмарочоси — житлові будинки та офісні центри. Будівництво висоток з дерева стало можливим ще в кінці 20 століття завдяки винаходу екологічно чистої крос-ламінованої деревини.

Наприклад, у Швеції до 2023 року хочуть звести 34-поверховий дерев'яний хмарочос, який отримуватиме енергію від встановлених на даху сонячних батарей. У Японії до 2041 року планують збудувати висотний будинок на 70 поверхів. Поки що першість у Норвегії: дерев'яний будинок Mjösa Tower має 18 поверхів.

"Зелені" дахи. Облаштувати такий дах у місті доволі складно через бюрократичні питання. Це роблять лише окремі держави. Наприклад, у Швейцарії влада розробила закон про "зелені" дахи.

У деяких країнах роботу девелоперів з озеленення дахів фінансує влада, однак у більшості країн це лягає на плечі забудовників. Зведення конструкції озелененого даху, зокрема водонепроникного покриття і дренажних шарів, коштує дорого.

Прикладом найбільшого у світі "зеленого" даху є міська ферма, яку будують на даху паризького виставкового центру. Її площа — 14 тис кв м. Крім можливості оренди невеликих городів тут проходитимуть освітні тури, тімбілдінги.[BANNER2]

Українські реалії

Левова частка всієї енергії, що використовує людство, йде на підтримання потрібної температури всередині будівель та на їх освітлення. Це ілюструє те, наскільки важливо Україні рухатися у вказаному напрямі.

Країна зробила перші кроки у цьому напрямі орієнтовно через 20 років після держав ЄС. Потроху зростає кількість компаній, що працюють у цьому сегменті.

Влада робить поодинокі кроки в напрямі енергоефективності. Наприклад, президент підписав закон про "зелений" тариф, який дозволяє встановлювати домашні сонячні електростанції на земельних ділянках. Це дасть змогу зекономити на електриці і навіть отримати прибуток за продаж її надлишку.

Однак у найближче десятиліття говорити про проекти повністю на відновлюваній енергії не доводиться. Крім того, в Україні досі нема сертифікації екоматеріалів. Це повинно стати наступним кроком у розвитку інноваційного будівництва.

Тимчасом екобудівлі стають популярними. Зокрема, у низці бізнес-центрів та ЖК припиняється подача світла, якщо у приміщенні нема людей, а бездротові сенсорні мережі використовують для контролю за ефективним використанням енергії. Також це дає змогу економити на обслуговуванні споруд.

У країні є компанії, що будують сучасне житло з соломи, пасивні будинки, які не потребують енергії від звичних постачальників. Однак рівень обізнаності людей у цій сфері ще вкрай низький, частково — через високу вартість такого житла.