Недавно голова Державної митної служби Максим Нефьодов повідомив, що статистика роботи Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності викликала в нього шок.

"Треба його скасовувати взагалі", — швидко прокоментував він.

Реакція і бізнесу, і патентних повірених, і юристів не змусила довго чекати: вони жорстко висловилися про те, що реєстр необхідний.

Він діє в більшості країн і дозволяє призупинити імпорт та експорт продукції, що переміщується з порушенням прав інтелектуальної власності. Отже, його доцільно реформувати, а не скасовувати, інакше Україну може накрити хвиля контрафакту.

Тимчасом в парламенті вже зареєстрований законопроект, який вносить зміни до Митного кодексу. Його автор, "слуга народу" Данило Гетманцев, у пояснювальній записці вказує на необхідність очистити ринок від контрафактної продукції.

Проте не все так просто. Аналіз проекту свідчить про неабиякі ризики того, що внаслідок його ухвалення постраждають і правовласники, і служби перевезень, і навіть покупці. У виграші залишаться власники українських інтернет-магазинів, офіційні дистриб'ютори відомих брендів та… світові виробники контрафакту.

Звідки Chanel і Gucci

Проект передбачає, що контрафактними вважатимуться товари з позначеннями, тотожними або схожими до ступеня змішування торговельних марок, якщо такі товари виготовлені з порушенням права власника такої ТМ в країні виробництва.

Уявіть: всесвітньо відомий бренд зареєстрований у ста країнах світу, а, наприклад, у Гватемалі — ні. Отже, виробнику підробок тепер достатньо перемістити виробництво у Гватемалу і виготовлений там товар не підпадатиме під контрафакт в Україні. Інакше кажучи, Україна як ринок збуту для нього відкритий.

Крім створення нових лазівок для ввезення контрафакту, такі нововведення суперечать законодавству про охорону ТМ, адже порушенням прав є не тільки виготовлення, а й ввезення продукції, її зберігання та продаж. Хто від цього виграє? Виробники контрафакту.

Патентні тролі

Передбачається, що корисні моделі вилучать з переліку IP-об'єктів, які вносять до митного реєстру. Таким чином автор проекту хоче припинити діяльність патентних тролів, але на практиці тролі більше зловживають промисловими зразками.

Вони отримують патенти на промислові зразки, які створено не ними і які давно використовуються (батарейки, вішалки для одягу, зубочистки, офісні світильники), а потім блокують ринок для виробників відповідного товару і вимагають гроші.

Хто від цього виграє? Патентні тролі точно не програють. Якщо вже боротися з тролями, то варто подумати про те, аби позбавити їх "ласого шматка".

Хто відповість

"Оновлений" варіант Митного кодексу містить застереження, за яким правовласник не отримає від державних органів жодних відшкодувань, якщо ті не захистили інтелектуальну власність при переміщенні через кордон. Такий законодавчий upgrade знімає з державних органів відповідальність за неякісну роботу.

Хто від цього постраждає? Легальний бізнес та економіка України.

Операція "утилізація"

Досі в Україні діяла спрощена процедура утилізації контрафакту.

Якщо рух товару призупинено, є заява правовласника і письмова згода власника товару, такий товар міг бути знищений до рішення суду. Вигідна така процедура тим, що бізнес не витрачав час і гроші на ведення судового процесу, а власник товару уникав судових витрат і звільнявся від адміністративної відповідальності.

"Слуга народу" вносить невелику, на перший погляд, поправку в процедуру.

Тепер вона застосовуватиметься у випадку, коли протягом десяти робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує про намір застосувати процедуру, а декларант дасть письмовий дозвіл на утилізацію. Інакше кажучи, відтепер бізнес повинен надавати згоду або протестувати в досить стислий термін.

Проти кого спрацює норма? Проти компаній-постачальників оригінальної продукції.

Міжнародна доставка

Ще одне нововведення торкнеться тих, хто купує продукцію онлайн, у тому числі — на зарубіжних сайтах. Уявіть: у "компетентних осіб" виникає підозра, що якась невелика партія товарів, які пересилаються міжнародними поштовими або експрес-відправленнями, порушує чиїсь інтелектуальні права.

Так ось: такі товари можуть бути утилізовані. Хто і як це перевірятиме? При цьому під "невелику партію" підпадатиме посилка до трьох одиниць за кожною товарною категорією або загальною вагою не більше 2 кг. Чи впорається митниця з перевіркою кожної такої посилки?

Кому вигідна така процедура? Імовірно, офіційним імпортерам.

Покупцеві буде безпечніше купити оригінал в Україні, ніж замовляти його онлайн в іншій країні за нижчою ціною. Звичайно, можна "закручувати гайки" фізичним особам, а можна спрямувати зусилля на глобальне вдосконалення і боротися саме з контрафактом і тими, хто ввозить великі партії нелегальної продукції.

Митні інновації

Діджиталізація процесів — важливий і потрібний крок. Утім, чи можна знищити товар, поінформувавши компанію про рішення факсом або електронною поштою? До того ж, якщо датою отримання повідомлення вважатиметься день, коли орган надіслав його факсом або засобами електронного зв'язку.

Для мене як представника багатьох правовласників в Україні та за її межами важливий ефективний митний реєстр. Для мене як покупця продукції також важлива боротьба з контрафактом, адже завжди хочеться купити оригінальний товар, якість якого контролює бренд.

Необхідність моніторити, зупинили мій товар або мою покупку на митниці чи ні, а якщо зупинили — оперативно протестувати проти утилізації товару, — хіба це ті зміни, на які ми очікуємо? Проаналізуймо для початку схеми, за якими відбуваються маніпуляції на митниці.