Щорічно прямі збитки держбюджету від контрабанди та порушень митних правил, за розрахунками Інституту соціально економічної трансформації та CASE-Ukraine, становлять 50-80 млрд грн на рік, потенційні обсяги — 175-260 млрд грн на рік.

На митних пунктах пропуску діють десятки відпрацьованих схем, які дозволяють ввозити на територію України товари в обхід сплати митних зборів та податків.

Найбільш відома схема — "піджаки" або "мурахи" — заснована на зловживанні пільгами для ввезення товарів громадянами.

Контрабандисти організовують з обох сторін кордону спеціальні бази, де великий вантаж дрібниться на дозволені до безкоштовного провозу партії — 500 євро на одну фізичну особу, а після перенесення "мурашками" через кордон знову збирається в одній фурі або розвозиться дрібнішими партіями по країні.

Після ухвалення законодавства, яке обмежило надання пільг для тих, хто перебуває за межами країни менше 24 годин або в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, масовість застосування цієї схеми зменшилася, але певні варіації її використання все ще залишаються.

Недостовірне декларування вантажів, коли в документах фігурує значно нижча ціна товарів або інший товар, завдає суттєвих збитків державі і викривляє чесні умови конкуренції на ринку. Щоб позбутися цієї проблеми, необхідно відкрити знеособлену базу даних митного очищення — без зазначення назв юридичних або фізичних осіб — для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Обмін інформацією з іншими країнами і створення механізму автоматизованого зіставлення документів та зазначеної там митної вартості товарів унеможливить схеми використання підміни в межах однієї товарної групи. Наприклад, пересортування, коли замість дешевих товарів ввозяться аналогічні дорогі.

Співпраця з митними органами інших країн також унеможливить схему перерваного транзиту, коли формально за документами кінцевим пунктом призначення може бути третя країна, але вантажі "зависають" в Україні, а контрабандисти уникають сплати податків на кордоні, зловживаючи пільгами.

Ідентифікація поштових відправлень за міжнародним кодом та накопичення інформації щодо контролю за експрес-відправленнями дозволить позбавитися "поштової контрабанди", коли тіньовики використовують звільнення від оподаткування товарів до 100 євро, які переміщуються поштою.

Часто великі обсяги товарів формуються у комерційні партії, отримуються за допомогою тисяч ксерокопій паспортів та реалізуються без сплати податків.

Для подолання контрабандних схем пункти пропуску необхідно обладнати спеціальними сканерами, які дозволять працівникам митниці швидко визначати цінові групи товарів і вантажів, що ввозяться.

Чорна контрабанда — повністю незаконне переміщення товарів поза митним постом або з незаконним звільненням від митного контролю за допомогою корумпованих контролерів. Це одна з найскладніших для подолання схем.

Для її мінімізації необхідно підвищити матеріальне забезпечення прикордонників, обладнати проблемні зони кордону системою прихованого цілодобового спостереження, ліквідувати ділянки "приватного кордону", де частина кордону перебуває у приватній власності, посилити забезпечення силових структур.

Комплексно ж вирішить більшість проблем ухвалення оновленого Митного кодексу. Проект концепції з використанням найкращих напрацювань експертів офісу реформ Міністерства фінансів вже напрацьований фахівцями Економічної експертної платформи, аналітичних центрів CASE-Ukraine, ІСЕТ.

Крім того, необхідно якнайшвидше впровадити план заходів щодо концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику. Він був розроблений Мінфіном і затверджений розпорядженням Кабінету міністрів №542-р від 5 липня 2019 року.

Також важливо ухвалити законопроект з контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів всередині країни, який зробить контрабанду економічно невигідною. Гуртові поставки дозволити лише платникам ПДВ.

При цьому податкова накладна повинна виписуватися в момент відвантаження товару і містити інформацію про будь-якого покупця, а також графу з номером автомобіля, на якому здійснюється перевезення товару.

Так "вбиваються" два зайці: дерегуляція (скасування ТТН) і потужний державний контроль за переміщенням ризикових категорій товарів всередині країни.

Маючи доступ до бази СЕА-ПДВ, патрульні за номером фури бачитимуть на своїх планшетах, який вантаж лежить всередині. Якщо патрульні не виявлять електронну податкову накладну, вони звернуться до відповідних органів.

Украй необхідно також створити єдину Службу фінансових розслідувань, яка замінить Податкову міліцію, економічні підрозділи МВС та СБУ.

Усі гуртові склади також належатимуть або орендуватимуться платниками ПДВ, і походження їх товарів буде легко відстежити. Точки продажу можуть працювати на будь-якій системі оподаткування і не мати документів на товар, але всі ризикові категорії товарів зобов'язані мати РРО або РРО третього покоління.

Податківцю буде легко за ідентифікаційним номером перевірити, чи було відвантаження цьому підприємцю від ПДВ-постачальника. У податкової служби одне з головних завдань — боротьба з податковими "скрутками", які добре видно за СЕА-ПДВ, але, на жаль, часто їх покривають самі податківці.

Критично необхідно ухвалити доктрину економічної безпеки, проект якої розробили експерти Інституту соціально-економічної трансформації, Українського інституту майбутнього, Центру соціально-економічних досліджень "CASE-Україна" та Фонду підтримки економічної безпеки України.

У проекті цього надважливого документу зазначені всі ризики для економічної безпеки держави, у тому числі ті, що стосуються вдосконалення митних правил.

Експерти, що долучилися до розробки цієї доктрини, пропонують також ефективні шляхи вирішення проблем, пов'язаних з монополізацією окремих галузей економіки і зрощуванням їх з владою, масовим використанням офшорних юрисдикцій для ухилення від сплати податків і трудовою міграцією.