Зважаючи на активне обговорення в фейбуці питання курсу в прив'язці до купівлі нерезидентами ОВДП та інтервенцій/резервів НБУ, наведу декілька фактів та корисних матеріалів для читання.

1) Державний бюджет України – дефіцитний, це значить нам потрібно запозичувати, щоб профінансувати всі видатки.

Тут можна почитати сам бюджет, а на порталі побачити всі витрати в реальному часі.

Мінфін дуже хотів би зменшити дефіцит чи навіть перейти до нульового дефіциту, але для цього треба або зменшити видатки (див бюджет), або збільшити доходи (при чому за рахунок розширення бази, оскільки Мінфін не підтримує збільшення ставок основних податків).

Для підвищення ефективності системи ми створюємо нові Податкову та Митну службу і запроваджуємо інші кроки, результат від яких буде видно наступного року.

При дефіцитному бюджеті зменшити запозичення можна шляхом проведення приватизації, що Мінфін теж дуже вітає і вимагає.

2) Видатки здійснюються щоденно відповідно до бюджетного розпису і потребують вчасного фінансування, джерелом якого можуть бути як податкові та неподаткові доходи, так і запозичення і надходження від приватизації держмайна.

Більшість видатків споживання як-то: зарплати, пенсії, комунальні, харчування тощо, треба платити щомісячно у визначені строки, тоді як доходи та видатки не завжди співпадають в часі.

Важливо також вчасно і повністю обслуговувати та погашати державний борг.

Тому Міністерство фінансів регулярно розміщує ОВДП в обсягах, які є необхідними для виконання зобов’язань , і не може чекати кращих (за ставками та строками) умов для здійснення державних запозичень.

Крім того, чим ритмічніше буде профінансовано видатки без різких піків в листопаді – грудні, тим менший буде їх вплив на інфляцію. Отже, регулярність важлива.

3) Мінфін управляє боргом публічно і прозоро. Ми в нашій стратегії чітко і детально визначили цілі і пріоритети управління державним боргом.

Наш перший пріоритет – розвиток локального ринку в гривні, що знизить валютні ризики (сьогодні більше 60% держборгу номіновано в іноземній валюті). Це ми і робимо.

У травні 2019 року ми приєдналися до мережі Сlearstream, і це спростило входження нерезидентів на локальний ринок.

В результаті з початку 2019 року до 30-го липня сума ОВДП у власності нерезидентів зросла в 11,7 разів - до 74,0 млрд грн.

Частка нерезидентів зросла до 9,4% всіх ОВДП в обігу, що не становить ризику.

При цьому зростання попиту пішло в середньострокові інструменти 2-6 років, номіновані в гривні, що відповідає ще одній цілі стратегії зі збільшення строків розміщених ОВДП.

Середній строк розміщених ОВДП номінованих в гривні збільшився з 0,9 року за січень-травень до 3-х років за червень-липень 2019 року.

4) Важливим пріоритетом стратегії є концесійне (пільгове) фінансування від офіційних кредиторів (ЄС) та МФО (Світовий банк, інші), що значно дешевше за ринкові (комерційні) запозичення і надається на довший період.

Таке фінансування важливе для зниження ризику рефінансування держборгу. І тут ми вже працюємо з нашими міжнародними партнерами та є заплановані ресурси, які передусім залежать від продовження співпраці з МВФ.

5) Зниження доходності ОВДП також серед пріоритетів Міністерства фінансів. Середньозважена дохідність номінованих в гривні ОВДП знизилась з 18,7% у січні-травні до 17% у червні-липні 2019 року.

При цьому потрібно пам’ятати, що ціноутворення ОВДП залежить передусім від облікової ставки НБУ, яка зараз становить 17%.

Ми будемо раді подальшому зниженню ставок, адже це відразу дозволить нам більш стрімко знижувати вартість наших запозичень.

Зниження облікової ставки відповідає прогнозу НБУ, оприлюдненому вперше, хоча треба розуміти, що цей прогноз оснований на ряді припущень, а тому саме затверджена ставка є орієнтиром оцінки Нацбанком поточної ситуації і очікуванням на майбутнє.

6) Ціна ОЗДП залежить від рейтингів країни та передбачуваності. Ми працюємо над покращанням рейтингів і фокусуємося на офіційному кредитуванні і продовженні реформ, щоб з часом знизити ціну запозичень, яка є дуже високою для України.

Бюджетна дисципліна та впровадження фіскальної консолідації і реформ дозволить нам бути на ринку не price takers, коли ринок диктує нам ціну, знаючи що нам потрібне фінансуватися, а більш впевненим встановлювачем ціни.

7) Міністерство фінансів останнім часом суттєво підвищило прозорість у сфері публічних фінансів.

НБУ щокварталу отримує бюджетний розпис від Мінфіну та щомісячну інформацію про виконання бюджету.

Цю важливу для економіки інформацію з бюджетної сфери НБУ використовує для проведення незалежної монетарної політики, орієнтиром якої є інфляція.

При цьому НБУ може згладжувати різкі коливання обмінного курсу за рахунок інтервенцій на валютному ринку, зокрема викупу валюти, яка заходить в країну від нерезидентів, які купують ОВДП. Важливо, що фіскальне домінування вже давно в минулому.

І зараз важливо підтримувати координацію фіскальної та монетарної політики, що є постійною щоденною роботою Мінфіну та НБУ. Наші зусилля повинні бути ефективними і передбачати швидкі відповіді на виклики.

Саме для координації політик ми зустрічаємось у форматі Ради фінстабільності – майданчику, де фінансові регулятори піднімають системно важливі питання і узгоджують рішення, які сприяють стабільності та стійкості економічного розвитку.