Останні 27 років усі уряди і президенти постійно намагалися стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу в Україні.

Ці намагання підкріплювалися величезними донорськими закордонними грантами, які досить таки вдало проїдалися у більшості випадків самими ж закордонними експертами, тому суттєвих проривів, на превеликий жаль, так і не сталося.

Очевидно, що основні причини неготовності українців ставати підприємцями є досить-таки комплексними і полягають вони не лише у радянському минулому і небажані брати ризики на себе, але і у складності ведення бізнесу в цілому, не говорячи вже про незахищеність бізнесу від владних структур.

Насправді, чи не єдиний індекс, який сприймається у світі як реальний показник легкості або складності ведення бізнесу в тій чи іншій країні — це Doing Business Світового Банку.

І треба віддати належне багатьом фахівцям нинішнього уряду на чолі з Володимиром Гройсманом, які цілеспрямовано працювали над його покращенням, навіть розробивши і затвердивши розпорядження щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених групою Світового банку у методології рейтингу "Ведення бізнесу".

І це позначилось позитивно на іміджі України у світі.

Згідно зі звітом Світового банку, Україна у 2019 році за загальним показником легкості ведення бізнесу посідає 71 місце серед 190 країн світу, що на 41 сходинку вище порівняно із 2014 роком (довідково: 2012 р. — 152, 2013 р. — 137-ме місце).

Компоненти рейтингу оцінюють якість нормативних актів, що регулюють діяльність малих і середніх підприємств протягом усього життєвого циклу, та їх виконання на практиці.

Так, при підвищенні загального рейтингу на 41 позицію, Україна продемонструвала зростання за 7-ма індикаторами.

Найбільш відчутні зміни за останні п’ять років відбулися у сегментах оподаткування (+110), міжнародної торгівлі (+70), захисту інвесторів (+56).

Також відбулося зростання на 37 позицій за компонентом "підключення до електромереж", на 34 — "реєстрація власності", на 17  — "урегулювання питань щодо неплатоспроможності", на 11 — "отримання дозволів на будівництво".

Залишається три напрями, які потребують поліпшення. Це — доступ до кредитів (-19), забезпечення виконання контрактів (-12) і реєстрація підприємства (-9).

Зміни місця України у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу за окремими показниками, 2014-2019* рр.

*За даними рейтингу Doing Business. Чим менше число конкретного показника, тим вищий рейтинг.

Очевидно, що для нового стрибка в рейтинзі потрібно не лише не поховати уже діючі реформи, але і запровадити нові.

На 2020 рік Кабмін поставив за мету підняти країну в рейтинзі щонайменше ще на 10 пунктів, тобто на 60 місце серед 190 країн світу. Це той факт, який не може на радувати.

Новообраний президент Володимир Зеленський на зустрічі з бізнесом нещодавно поставив ще більш амбітну ціль: увійти за п’ять років до першої десятки країн світу за індексом Світового банку.

Але для того, щоб результати рейтингу дійсно заразили вірусом підприємництва всю країну і зробили українців заможними і щасливими, не треба забувати, що нам терміново треба змінювати трудове законодавство і повністю реформувати вищу і професійну освіту.

Інакше —жоден рейтинг нам не допоможе! Але це вже інша історія. Хочеться вірити, що новий уряд і парламент уже до кінця року приймуть відповідні законодавчі акти.

Відповідаючи на питання, як заразити вірусом підприємництва українців, потрібно насамперед спростити умови для ведення бізнесу, проінвестувати в освіту для підприємців і гарантувати захист від різного роду силових структур.