Українська правда

Банки на порозі виборів: що змінилося і чого чекати?

Які виклики банківської системи подолано, а які все ще треба подолати?

Командна гра завжди результативніша. Фактично в будь-якій галузі. І банківська, безумовно, не виняток. Що може зробити команда, яка об’єднує 96% банківської системи?

У 2018 році перед нами стояли п’ять основних викликів – відновлення кредитування, валютна лібералізація, діджиталізація банківських послуг, захист невеликих банків і врегулювання проблемних моментів щодо фінансового моніторингу.

Відновлення кредитування

Наразі прийнято закон України про відновлення кредитування. Закон дав можливість мінімізувати схеми, до яких вдавалися боржники задля ухилення від виконання зобов’язань. Новели посилили захист прав кредиторів.

Наступний важливий момент – впровадження кредитного реєстру. Інструмент дав змогу банкам зменшити ризики під час кредитування. Адже реєстр створив можливість достовірно оцінювати клієнтів.

Також за нашого сприяння вдалось розробити законопроект щодо управління заборгованістю. У результаті його прийняття ми отримаємо новий вид фінансових установ – компаній з управління заборгованістю.

Валютна лібералізація

Скасувати "старі" закони і встановити нові прозорі правила гри, що декларують свободу валютного ринку й руху капіталу. Це було нашим пріоритетним завданням.

Наразі закон "Про валюту та валютні операції" прийнято й він діє. Але є моменти, які варто доопрацювати з регулятором на рівні нормативно-правових актів.

Над цим тепер і працюємо з Національним банком України.

Digital

Прийнято порядок використання електронних підписів у банківській системі, є можливість формування кредитної справи з електронних документів, існує механізм використання електронних квитанцій з операцій обміну валют тощо.

Ще одне досягнення в цій сфері – спільна розробка з НБУ проекту BankID.

Система верифікації громадян через банки для надання адміністративних та інших послуг онлайн допоможе людям закривати велику кількість рутинних питань зручніше.

Для банків такі сервіси теж полегшують обслуговування клієнтів.

Клуб невеликих банків

Зусиллями Незалежної асоціації банків України (НАБУ) у 2018 році розпочато роботу майданчика для керівників невеликих банківських установ.

Ми провели серію тренінгів з агрофінансування, адже вважаємо цей сегмент перспективним. Паралельно організували серію роз’яснювальних зустрічей за участі керівництва та профільних фахівців НБУ.

Також ми системно підтримуємо законопроект про СПЛІТ, він дасть змогу встановити хороші для невеликих банків умови діяльності.

Наразі для багатьох невеликих установ доволі гострим залишається питання капіталізації.

З одного боку, ми розуміємо, що не всі середні та малі банки потребують статутного капіталу в розмірі 500 млн грн, з іншого ж – усвідомлюємо, що для них украй важливо знайти свою правильну нішу та бізнес-модель.

Про це ми також проводимо різні роз’яснювальні заходи та семінари.

Фінансовий моніторинг

Реалізовано спільний із НБУ проект щодо розміщення на сайті НАБУ кращих практик із фінансового моніторингу.

Розроблено пропозиції до законопроекту "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", що є частково врахованими. Паралельно нам вдалося доопрацювати й узгодити з НБУ процедури виїзних перевірок.

[BANNER1]Також вдосконалено порядок ідентифікації клієнтів-фізичних осіб, за яким банк може делегувати проведення ідентифікації агентам на підставі укладених цивільно-правових договорів.

Ще важливо, що постановою правління НБУ розпочато запровадження ризик-орієнтованих підходів під час аналізу операцій клієнтів.

Усі ці моменти даватимуть можливість банкам уникати серйозних штрафів шляхом проведення фінансового моніторингу за визначеними, уніфікованими та недвозначними нормами.

Хоча в цьому секторі нам усе ще треба працювати. Не можна заперечувати необхідність деофшоризації – банки, безперечно, повинні знати своїх клієнтів і дотримуватись міжнародного принципу KYC.

Але ми також працюємо в напрямі побудови більш сервісного, а не слідчого підходу з боку регулятора, адже НБУ – це не каральний, а регуляторний орган.

Що ще важливо?

Сьогодні вдосконалено вимоги положення про визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.

Було відтерміновано низку критичних для банків вимог, зокрема тих, що стосувалися оцінки інвестиційних проектів і страхування заставного майна.

Також отримано роз’яснення від НБУ щодо організації системи управління ризиками.

Паралельно НАБУ працює над рівними умовами розвитку конкуренції. Нашими зусиллями до участі в програмах державної підтримки аграрної галузі допущено банки з приватним капіталом, 20 із них уже уклали відповідні меморандуми з Мінагрополітики.

Не оминули увагою й податкову сферу. Закон про державний бюджет прийнято з критично важливими для банків моментами, зокрема зі змінами в особливостях сплати податків і зборів на період проведення операції Об’єднаних сил.

Водночас ми займаємося просвітницькою діяльністю. У 2018 році провели кілька масштабних спільних заходів із нашими партнерами, серед яких – VISA, USAID, НБУ та Фонд ощадних кас Німеччини Sparkasse.

Торік було направлено 850 листів із пропозиціями до державних структур і отримано 720 офіційних відповідей, залучено до нашої спільноти ще чотири банки та проведено понад 700 заходів. Паралельно, за нашої підтримки, прийнято понад 10 важливих для банківської сфери законопроектів. Спікерів НАБУ цитують у ЗМІ щомісяця близько 400 разів.

Про плани

Наразі виклик № 1 – політична ситуація. Після виборів можлива зміна керівництва регуляторів фінансового ринку та їхньої політики, відповідно. Наступний виклик – військовий. Існує небезпека ескалації воєнних дій.

Тому є ризик фінансової дестабілізації, погіршення умов конкуренції з небанківськими фінансовими установами та зміни систем корпоративного управління.

НБУ передбачає здійснення банками заходів щодо зниження ризиків збитків у разі непередбачених обставин.

Зокрема, спрощено доступ банків до екстреної підтримки ліквідності. Але НБУ встановив ознаки неприйнятності нерухомого майна для передачі в заставу.

Тобто виходить, що відсутність або недостатність майна для передачі в заставу може стати перешкодою для отримання рефінансування.

Тому доцільно ініціювати перед регулятором впровадження додаткового інструменту для врегулювання проблеми з ліквідністю. Як варіант – надання рефінансування під поруку кінцевих бенефіціарів банку.

Водночас нашими пріоритетами є лобіювання таких стратегічних законопроектів, як "СПЛІТ", "Вимоги до розміру статутного капіталу", остаточне врегулювання пакета "валютних" постанов і лобіювання вирішення питання відкриття ринку землі.

Надалі важливим є покращення інвестиційного клімату, зменшення рівня недіючих кредитів і повноцінне відновлення кредитування, відповідно.

Для цього необхідно просувати законопроект "Про діяльність з управління заборгованістю", вдосконалення податкового законодавства, зокрема, пакет законопроектів щодо BEPS.

Паралельно необхідно розробляти та запроваджувати автоматизовану систему арешту коштів боржників.

А також – займатися розробленням нормативно-правових документів у зв’язку із набуттям чинності закону про відновлення кредитування та нового Кодексу з процедур банкрутства (коли документ буде підписано президентом).

І, звісно, ми завжди на сторожі інтересів банків, а тому – супровід прийняття "вигідного", а не обтяжливого ЗУ "Про гарантування вкладів фізичних осіб" є одним із надважливих завдань наразі.

Законопроект №6374, який передбачає збільшення розміру відрахувань банками коштів у разі збільшення порога гарантованих сум для відшкодування вкладникам до 3 млн грн, не має бути прийнятим, сподіваємось, що натомість запрацює його доопрацьована альтернатива №6273.

Також на 2019 рік заплановано створити Банківську академію НАБУ за підтримки Sparkasse.

Переконаний, спільними зусиллями всі ці "ноші" стануть для нас підйомними!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
банки НБУ