Українська правда

Як медом намазано: хто і чому приходить по український IT-сервіс

Українські айтівці затребувані на глобальному ринку IT-послуг. Причина не тільки в нижчій вартості праці і менших податках.

За IT-сервісом в Україну приходять три типи іноземних компаній.

Перший — середні компанії, які хочуть розширити свій IT-відділ і заощадити.

Другий — компанії, які не мають відділу розробки і набирають команду в Україні.

Третій — великі корпорації, які не можуть швидко набрати масштабну команду у себе в країні, оскільки там набагато менше IT-фахівців порівняно з Україною.

Не секрет, що послуги українських фахівців коштують менше, ніж в ЄС або США. Однак думати, що в Україну йдуть тільки за дешевшою працею, помилково.

Спрощене регулювання

У США звільнення співробітника пов'язане з цілою низкою бюрократичної тяганини, комісіями та контролем соціальних служб. Через це у США, перш ніж отримати пропозицію про роботу, можна проходити співбесіди по півроку.

Роботодавець повинен бути на 300% упевнений, що працівник зацікавлений в роботі, розділяє цінності компанії і має відповідну експертизу. В Україні процедури прийняття на роботу та звільнення з компанії набагато простіші і швидші.

Не за кількістю, а за якістю

В Україні багато технічних вузів, які готують хороших IT-спеціалістів. Набрати велику команду тут простіше, ніж в ЄС, США чи Австралії. До того ж, в Україні краще знають англійську порівняно з іншими країнами Східної Європи чи Індією.

Проте найважливішу роль відіграють репутація і ставлення до роботи. Висока якість послуг, гнучкість в роботі, готовність працювати понаднормово, аналіз завдань і постійна комунікація — якості, які високо цінують клієнти.

Багато іноземних компаній нарікають на співробітників з Індії, оскільки у них менш відповідальне ставлення до роботи. Більшість стартапів йдуть спочатку туди, але потім все одно приходять в Україну.

На вагу золота

Україну вважають ледь не новою IT-Меккою, але чи все так барвисто? За дослідженням DOU, в Україні зараз працює 160 тис IT-фахівців. Це число буде рости, бо є великий попит. У той же час ринок праці перегрітий.

Фахівці просять невиправдано високі зарплати, не маючи досвіду і навичок, а кваліфіковані — не йдуть працювати деінде. У підсумку на ринку праці панує хаос: і фахівці тривалий час шукають роботу, і компанії довго закривають вакансії.

За 2018 рік було розміщено 55,5 тис вакансій — на 38% більше, ніж у 2017 році. Затребувані Front-end розробники і тестувальники — понад 30% вакансій в Україні.

Однак є технології, які коштують дуже дорого через дефіцит фахівців, наприклад, розробники NodeJS або Scala. Ці технології настільки дорогі, що наприклад, компанії з Англії дешевше найняти фахівця у себе вдома, ніж в Україні.

В середньому послуги українського програміста коштують дешевше. Дуже істотна різниця — з Ізраїлем та США. Молодший спеціаліст в Україні буде працювати із зарплатою 900 дол, а в Ізраїлі цей же співробітник отримає 5 тис дол.

Оплата досвідченого програміста в Україні становить 8 тис дол з урахуванням податків, у США — 10 тис дол без страхування, податків та інших соціальних виплат. З ЄС розрив не такий великий. Середня зарплата старшого IT-фахівця в Україні — 3 тис дол, а, наприклад, в Німеччині — 6,5 тис євро.

Куди йдемо

Політична та економічна ситуація впливає на розвиток IT більшою мірою, ніж всі звикли вважати. Після кризи IT-індустрія стала своєрідним рятувальним колом для багатьох українців, безпечною буферною зоною.

Збоку український ринок видається корумпованим і тіньовим. Ця репутація негативно впливає на рішення іноземного бізнесу про співпрацю. Зараз Україна перебуває в зоні "і хочеться, і колеться". Ціни у нас прийнятні, хоч і не надто низькі: скромніші, ніж в EC, але істотно вищі, ніж в Індії.

Якщо іноземна компанія турбується про свій бізнес і має довгострокову стратегію, є великий ризик, що вона не прийде в Україну. Запланувати, що буде тут через півроку, важко. 2019 рік стане визначальним для IT-ринку і вкаже усім вектор руху.

На карті з'являються нові сильні гравці, які складуть гідну конкуренцію Україні у Східній Європі: Чехія, Угорщина, Болгарія і Румунія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
IT-галузь ІТ-ринок ІТ послуги зарплата