Забруднення довкілля, або Як узгодити ціну і цінності

Один із підсумків року — рейтинг ста найбільших забруднювачів України.

За тоннами викидів криються прямі наслідки для довкілля та здоров'я людей.

The Lancet, один із найстаріших і найбільш авторитетних медичних журналів у світі, опублікував у 2017 році глобальне дослідження рівня смертності від забруднення навколишнього середовища.

Висновки невтішні: кожна шоста передчасна смерть у світі спричинена забрудненням довкілля.

За оцінками експертів, у 2015 році це 9 млн життів, що перевищує сукупний показник смертності від СНІДу, туберкульозу й малярії. Це значно більше, ніж смертність у результаті війн та інших форм насильства.

В Україні забруднення атмосферного повітря у 2016 році, за даними Інституту оцінки та вимірювання показників здоров'я, призвело до більш ніж 58 тис смертей. Ба більше: Україна посідає перше місце у світі за цим показником у вимірі смертності на 100 тис населення (120-140 смертей).

Як покращити цю страшну статистику?

Треба застосовувати ефективні методи й інструменти моніторингу для оцінки негативних факторів впливу на стан довкілля і нарешті сформувати уявлення про кумулятивний вплив цих факторів на життя та здоров'я українців.

Як це здійснити?

[BANNER1]Успішний європейський досвід полягає у впровадженні директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення. Вона передбачає масштабну реформу усієї дозвільної системи та запровадження інтегрованого підходу до промислового забруднення.

Недавно Мінприроди провело консультації з громадськістю щодо проекту концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення. Узагальню її ключові елементи — важливі для бізнесу та громадян.

Три головні слова реформи

Модернізація

Реформа передбачає галузевий підхід до регулювання негативного впливу промисловості на довкілля. Що це означатиме для підприємств?

До українських підприємств буде висунута вимога осучаснювати технології та методи управління для оптимального балансу між прибутком і захистом довкілля. Йдеться не лише про заміну чи вдосконалення обладнання, а й про зміну підходу до управління виробництвом в рамках екологічного й енергетичного менеджменту.

У європейському законодавстві такий підхід закріплений рішеннями Європейської комісії про найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) — так звані ВАТ (best available techniques) conclusions. Впровадження НДТМ для великих підприємств є фундаментом реалізації директиви про промислове забруднення.

[BANNER2]Це вимагає ґрунтовного аналізу фінансових, технічних, технологічних, екологічних  передумов для кожного підприємства, пошуку оптимальних рішень для досягнення максимального захисту усіх компонентів довкілля.

Оптимізація

Реформа покликана оптимізувати роботу дозвільної системи для великих підприємств. На практиці відбудеться консолідація кількох природоохоронних дозволів (на викиди шкідливих речовин в атмосферу, спеціальне водокористування та управління відходами) в один інтегрований дозвіл.

Великі підприємства отримають єдину лінію взаємодії з дозвільним органом, знизиться адміністративне навантаження, зменшиться обсяг документів.

Для малих і середніх підприємств дозвільна система спрощується.

Середні підприємства, що не потребуватимуть інтегрованого дозволу для провадження діяльності, будуть отримувати уніфікований дозвіл відповідно до галузевих нормативно-правових актів, у яких визначатимуться граничні обсяги промислового забруднення, вимоги до моніторингу та звітності.

Малі підприємства реєструватимуться шляхом подання декларації про початок провадження діяльності, а не через отримання дозвільних документів.

Контроль

Серед нових правил, які впроваджує директива, варто виокремити обов'язкові щорічні перевірки підприємств органом, що здійснює контроль за охороною навколишнього природного середовища, на відповідність умовам інтегрованого дозволу. Результати перевірки повинні публікуватися.

[BANNER3]Нові інструменти отримує і громадськість. Серед нововведень — доступ до результатів моніторингу обсягів промислового забруднення, до окремих розділів інтегрованих дозволів, що не є конфіденційною інформацією, та до щорічних звітів, що складаються підприємствами про виконання умов інтегрованих дозволів.

Найголовніше, що для громадськості, бізнесу й держави створено механізми оцінки кумулятивного впливу забруднення довкілля на життя українця. Що це дає?

По-перше, це дозволить переосмислити наші стосунки з навколишнім середовищем і підштовхне до конкретних дій.

По-друге, це крок до глибинного аналізу якості української продукції, яка виробляється в забрудненому середовищі.

По-третє, це інтеграція у світовий контекст боротьби за чистоту довкілля і можливість перейняття європейського досвіду, де є системне розуміння проблеми.

Інтегрований дозвіл: що і для кого?

Інтегрований дозвіл — це офіційний документ, який включатиме вимоги до гранично допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу, спеціального водокористування, скидання промислових стічних вод, операцій у сфері управління відходами, охорони ґрунтів, ефективності енергоспоживання.

Також це нові можливості у сфері екологічної політики. Наближення українського законодавства до законодавства ЄС розширює простір взаємодії, дає поштовх розвитку нових інвестиційних програм, спільних науково-дослідницьких проектів,  експертної і технічної допомоги, формуванню екологічно відповідального бізнесу.

Зменшення корупційних чинників через оптимізацію й посилення громадського контролю дозволить визначити відповідальних за негативний вплив на довкілля. В основі цього процесу лежить принцип "забруднювач платить", тобто витрати на запобігання і зменшення забруднення відшкодовує підприємство-забруднювач.

[BANNER4]Зростає і відповідальність органу, що видаватиме інтегрований дозвіл. Це відомство повинне забезпечити якісний аналіз впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище та оцінку ризиків провадження такої діяльності.

У такий спосіб держава отримує інструменти для комплексного захисту довкілля: ефективний переговорний процес з суб'єктами господарювання з урахуванням консультацій з громадськістю, а також регламентовану взаємодію з іншими органами, передбачену процедурою отримання інтегрованого дозволу.

"Зелена" громадськість, яка захищає права на безпечне довкілля, отримає ширші можливості. Громадяни зможуть не лише оцінювати можливі ризики шляхом отримання інформації про вплив підприємства-забруднювача на довкілля, а й брати участь в ухваленні рішень для захисту своїх конституційних прав