Танці з бубнами навколо податку на виведений капітал

В Україні вже понад два роки активно обговорюється ідея запровадження нової моделі оподаткування прибутку підприємств — податку на виведений капітал (ПнВК).

Кількість прихильників цієї ініціативи зростає як у бізнес-середовищі, так і серед політиків. Вже близько року ініціативу відкрито підтримує президент Петро Порошенко. Що ж відбувається і чому цю модель досі не запроваджено?

Причина — традиційна неспроможність приймати відповідальні рішення.

Коротко про ПнВК

ПнВК дозволяє не оподатковувати прибуток підприємств до моменту його розподілу між власниками (виведення з бізнесу — звідси й назва моделі). Це має стимулювати реінвестиції в розвиток бізнесу, зменшувати витрати на ведення обліку та обмежувати можливості Державної фіскальної служби безпідставно тиснути на бізнес.

Цю модель підтримує більшість українського бізнесу, крім тих, в кого за різними обставинами акумульовані збитки за рахунок яких з’являється право зменшувати суми майбутніх прибутків, а значить і суми податку на прибуток за чинною моделлю.

Іноземний бізнес цю модель сприймає з меншим ентузіазмом, тому що для більшості таких компаній зміняться правила оподаткування операцій з материнськими компаніями та інших іноземних операцій, які не завжди для них будуть вигідними.

Державна фіскальна служба зрозуміло модель ПнВК не підтримує, бо вона обмежує механізм "впливу" на бізнес та вимагає розробки нових механізмів адміністрування.

У самому Мінфіні також не було єдиної позиції через значні фіскальні ризики. Справа у тім, що досвід інших країн, що замінили податок на прибуток на ПнВК показує, що протягом перших декількох років спостерігався провал в доходах бюджету.

Попри відсутність одностайної позиції серед бізнесу я, як міністр фінансів, минулого року ухвалив принципове рішення підтримати запровадження такої моделі. Не останнім аргументом була можливість добитися скорочення штату та функцій силових органів, а також сприяти детінізації економіки, особливо в сегменті малого та середнього бізнесу.

Моя команда витратила рік на розробку та обговорення законопроекту про ПнВК. Департаментам Мінфіну було також дано доручення готувати бюджетну резолюцію та бюджет з урахуванням запровадження ПнВК, в яких повинні бути передбачені фінансові компенсатори у вигляді скорочення державних видатків.

Розберемося, що мало б бути зроблене для того, щоб запровадити ПнВК з наступного року. Для цього мало відбутися одне з двох.

1. Розроблена бюджетна декларація та поданий до Верховної Ради проект бюджету на 2019 рік мали передбачати запровадження ПнВК та відповідні компенсатори у вигляді зменшення видатків.

При цьому разом із проектом бюджету мав бути внесений законопроект про впровадження ПнВК, який був розроблений Мінфіном ще на початку року.

2. Внесений проект бюджету та бюджетна резолюція хоч і не передбачають введення ПнВК, але мають люфт у видатках для передбачення компенсаторів у разі включення ПнВК між першим та другим читаннями розгляду бюджету.

Першого не відбулося.

Дохідна частина бюджету передбачає збільшення надходжень від сплати податку на прибуток на більш ніж 10 млрд грн. Хоча мала б відображати суттєве зменшення.

Це зрозуміло, бо вся ідея в тому, що несплачені до бюджету гроші повинні бути джерелом для реінвестування. Ті, хто говорять, що рівень надходжень збережеться, самі собі суперечать — тоді сенс в цій моделі значно зменшується. Ця логіка працює принаймні для перших кількох років після запровадження ПнВК.

Скорочення видатків теж не передбачене. Аргументи Мінфіну, що бюджет готується на чинній законодавчій базі, а значить, без ухваленого закону про ПнВК включати його в бюджет не дозволяється, — маніпулювання через безвихідь.

Дивіться бюджетну резолюцію та бюджет, підготовлені у 2017 році та 2016 році — там включені ініціативи, які ще не були ухвалені законодавчо, але визначені урядом як важливі та подані разом з бюджетом до парламенту.

Другого також не відбулося.

Навпаки — уряд та президент включили до бюджету свої пріоритети. Деякі з них популістські, які точно не сприятимуть зростанню економіки. Також уряду знадобилося компенсувати прорахунки з пенсійним фондом та платити за попередній популізм та за майбутні вибори.

З такими цілями очікувати скорочення видатків марно. Більше того, з цими видатками в проекті бюджету вже досягнуто верхньої дозволеної межі дефіциту.

На початку 2018 року я запропонував такі пріоритетні компенсатори для впровадження ПнВК: скорочення чисельності та відповідного фінансування прокуратури й СБУ, зокрема департаменту "К", ліквідація податкової міліції.

Логіка скорочення силового блоку очевидна: запровадження ПнВК дасть вагомий ефект тільки тоді, коли силовики не зможуть тиснути на бізнес.

Дивимося на поданий до Верховної Ради проект бюджету.

Прокуратура: видатки залишилися на рівні минулого року, незважаючи на зобов'язання скоротити чисельність і на те, що у 2019 році почне працювати Державне бюро розслідувань, яке повинне перебрати на себе значні функції ГПУ. Проект бюджету передбачає на фінансування ДБР у 2019 році 1,1 млрд грн.

СБУ: додатково 1,2 млрд грн порівняно з 2018 роком. Ліквідації Податкової міліції не передбачено.

Крім цього, Пенсійний фонд — плюс 27 млрд грн порівняно з 2018 роком. Про що думали, коли закладали це в бюджет? Звичайно, за таких обставин для запровадження ПнВК необхідно шукати інші компенсатори.

Варіантів небагато, вони дуже непопулярні і за інших обставин — неприйнятні. Наприклад — перегляд параметрів фінансової децентралізації, скорочення видатків розвитку, збільшення ставок або запровадження нових непрямих податків (збільшення податкового навантаження я категорично не підтримую).

Парламент, уряд та президент стали заручниками своїх непродуманих обіцянок: одним пообіцяли ПнВК, іншим — вищі зарплати та соціальні видатки, а доходів від цього більше не стало. Типовий цугцванг. Залишається танцювати з бубнами, створювати шумну ілюзію дій та шукати ворогів.

Останнім часом стало модно згадувати моє ім’я як головного ворога. Ніби я смикаю за ниточки та маніпулюю Міжнародним валютним фондом з метою не дати запровадити ПнВК.

Звичайно, чим простіше пояснення, тим воно привабливіше, але навряд чи такі пояснення можуть сприйматися серйозно.

Щодо МВФ — я не є адвокатом Фонду і не хочу коментувати різноманітні звинувачення на його адресу.

Хочу наголосити тільки на одному: не варто придумувати конспірологічні теорії. МВФ цікавить тільки збалансований бюджет. Зміна моделей оподаткування, зокрема запровадження ПнВК, є внутрішньою справою України. МВФ підтримає ПнВК, якщо бюджет буде реалістично збалансований.

Збалансованість бюджету потрібна насамперед Україні, бо розбалансування призведе, серед іншого, до ризику невиконання державою своїх зобов'язань та неконтрольованого зростання дефіциту, який доведеться фінансувати шляхом додаткових запозичень, тобто через збільшення боргового навантаження.

Важливо розуміти, що скорочення видатків — це політичне, а не технічне рішення. Параметри внесеного проекту бюджету говорять про те, що рішення ухвалене свідомо не на користь запровадження ПнВК.

Ситуацію можна виправити. Зараз проект бюджету перебуває у сфері контролю уряду та парламенту, які можуть внести необхідні зміни.

Тим більше, що бізнес готовий до компромісів і запропонував заходи щодо зменшення суми втрат доходів бюджету, зокрема готовність на початковому етапі сплачувати податки на рівні 50% від попереднього року.

Визначайтеся: або ви до "розумних", або до "красивих". Сумісництво карається Бюджетним кодексом…