Чому Національний банк України підняв облікову ставку

Підвищення ставки – це не механічна реакція на минулі події, а оцінка ризиків майбутнього. Це заклик до реформ, без яких буде важко втримати економічну ситуацію.

Центральні банки використовують облікову ставку для впливу на інфляцію. Облікову ставку піднімають для зниження інфляції. Якщо є або очікується підвищення інфляції, центральний банк піднімає ставку. Так чинить і НБУ.

Але поточна ситуація з інфляцією покращується. Відбувається поступове зниження інфляції.

Рівень інфляції за червень близький до 0%, а за рік (рік до року) – 9,9%. Тому підвищення ставки є реакцією на очікування підвищення інфляції в майбутньому.

На які економічні показники і прогнози про майбутнє дивляться центральні банки? В чому НБУ бачить ризики підвищення інфляції? Зазвичай, центральні банки враховують:

1) інфляційні очікування населення та бізнесу;

2) можливі зміни в економіці (економічні шоки), які впливають на інфляцію та очікування інфляції і поведінку економічних агентів у встановленні цін та зарплат;

3) характер розвитку економіки, структуру сукупного попиту, стійкість економіки та її вразливість до шоків.

Що ж змінилось? Чому існують ризики підвищення інфляції в майбутньому?

По-перше, змінюються інфляційні очікування (немає очікувань значного уповільнення інфляції).

По-друге, економіка України адаптувалась до шоку розриву зв’язків з непідконтрольними територіями (зростання цін не буде стримано факторами, пов’язаними з війною).

По-третє, змінилась структура шоку базової і небазової інфляції.

По-четверте, відбулися істотні зміни в глобальному економічному оточенні (ризики для економічного зростання України, менш вигідні умови по залученню міжнародних кредитів).

По-п’яте, підвищуються ризики зриву програми співпраці з офіційними кредиторами. Це обмежує можливість дій НБУ та створює загрозу відновлення спекулятивних настроїв щодо курсу гривні.

По-шосте, зростають ризики політичного бізнес-циклу. Бізнес та населення спостерігають за негативними політичними баталіями, коаліційним розбратом та ризиком перетворення передвиборчого періоду у війну усіх проти усіх.

Ці ризики трансформуються у істотні проблеми (касові розриви) бюджету. Цей перелік можна продовжити. Всі ці ризики посилюють ймовірність підвищення інфляції в майбутньому.

Посилення інфляційних ризиків дедалі більше визначається очікуваннями. Відповідно, підвищення ставки – це оцінка ризиків майбутнього.

Більше того, це сигнал економічним агентам, що НБУ прагнутиме стримувати інфляцію. Також це сигнал уряду і політикам, що бюджетний дефіцит та очікування що "якось все буде добре", як мінімум, не доречні.

НБУ демонструє готовність до жорсткої монетарної політики. Це заклик до реформ, без яких буде складно втримати ситуацію, коли і якщо вона виявиться для нас вкрай непривабливою.

Співавтор — Тимофій Мілованов, член Ради НБУ, почесний президент Київської школи економіки