Тандем "Укрзалізниці" та ДПЗКУ — нахабство, збитки і корупція
Є в нашій країні така чудова державна компанія, назву не вимовити, ДПЗКУ, тобто Державна продовольчо-зернова корпорація України.
Чудова вона, звісно, лише для обмеженого кола осіб — тих, хто її очолює, і тих, хто її "курує". З приходом нового аграрного міністра, за моїми даними, "куратори" чи "смотрящі", як кому завгодно, змінилися. Але це окрема історія.
Нам з вами ця держкорпорація нічого, крім збитків, не приносить. Більше того, вона вам може бути нецікавою, так само, як і вашим сусідам, родичам, друзям, ворогам, але збиток вона приносить кожному.
Заснована за часів Януковича компанія була задумана як державний гравець на зерновому ринку.
Вже після втечі екс-президента вона відзначилася передоплатою 112 млн дол за зерно трьом офшорним компаніям, які вже ніхто ніколи не побачить. Тобто зерно вона поставила, а от гроші взяти "забула".
Людина, яка тоді керувала цією компанією — Петро Вовчук, — досі на волі. Останнього разу, десь 1,5 року тому, телефоном він запевняв автора, що допомагає слідству повернути кошти і, буцімто, у людини, яка причетна до цієї афери, конфіскують в Україні майно.
Подробиці цієї тупої афери — тут.
Та й за 2014-2015 роки "оновлена" компанія відзначилася збитками на 7,2 млрд грн (без врахування згаданого перерахунку грошей в офшори).
Таким чином, ДПЗКУ вже після Революції гідності успішно втратила майже 400 млн грн наших грошей. Цього достатньо, щоб тричі добудувати багатостраждальний корпус "Охматдиту" або ж просто дати кожному українцю, включаючи дітей, одноразово по 230 грн.
Усі ці збитки буде покривати державний бюджет, тобто ми з вами, оскільки компанія працює за китайський кредит, виданий під гарантії української держави. І це при тому, що зернотрейдер апріорі не може бути збитковим.
Епопея з ДПЗКУ триває, і кожен новий очільник ДПЗКУ зі здивуванням дізнається про злочини попереднього. І жоден новий керівник не може принести гроші державі.
У 2016 році була пропозиція встановити для державної компанії окремі форми звітності та заборонити продавати зерно в офшори.
ДПЗКУ виступило категорично проти, заявивши, що таким чином порушується принцип рівності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності. На думку ДПЗКУ, компанія повинна працювати в рівних умовах з приватними трейдерами.
Проходить кілька місяців — і ДПЗКУ кардинально змінює свою позицію стосовно рівності. Вона успішно лобіює для себе дуже нерівні умови порівняно з іншими учасниками ринку: відтепер "Укрзалізниця" наказала поставляти вагони-зерновози ДПЗКУ в першу чергу.
Вільний ринок, кажете? Ні, не чули.
Згаданої "Державної програми з перевезення зернових вантажів" не існує в природі. Це просто фейк, на основі якого запроваджуються брудні схеми.
Тут у виграші як ДПЗКУ, так і "Укрзалізниця". Тепер у представників "Укрзалізниці" є формальний привід відмовляти в поставці вагонів приватним компаніям, але за додаткову плату магічним чином знаходити їх "під прилавком".
Войцех Балчун? Здається, ми переоцінили його можливості.
До речі, подібна ситуація була в часи Януковича, коли за поставку дефіцитних зерновозів брали хабар — 4 дол з тонни зерна.
Цей приклад красномовно свідчить про те, що чиновники не повинні займатися бізнесом. Єдине, що можуть приносити чиновники в бізнесі на державних підприємствах, — це збитки, які оплачуватимемо ми з вами.