На шляху до євростандартів. Від чого залежить реформа митниці

Що таке митниця?

На рівні світової економіки, глобальних торговельних потоків — це один з бар'єрів, що постає під час доставки товарів від виробника до кінцевого споживача.

На рівні держави — це інструмент захисту національних економічних, соціальних інтересів, своєрідний фільтр торговельних потоків, що проходять через Україну.

Одним із завдань митної служби є створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України з метою пожвавлення економіки країни. Та чи виконує цю функцію українська митниця?

На жаль, бізнес сприймає її як фіскального монстра, а в громадян митниця асоціюється з чергами на кордоні та корупцією.

Очевидно, що є потреба у проведенні реформи митниці. Її мета — перетворення державного забюрократизованого органу на ефективну, якісну і прозору сервісну службу, що не створює перепон для здійснення інвестицій в країну, але при цьому забезпечує належний контроль за рухом товарів через державний кордон.

Після призначення нового уряду реформа митної служби пришвидшилася. Вона спрямована на вдосконалення механізму роботи відомства, встановлення простих і прозорих правил гри для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Мова йде про чіткий алгоритм проведення митних процедур та нормативну регламентацію дій митних органів при здійсненні функціональних обов'язків.

По-перше, необхідно максимально спростити митні процедури для добросовісних імпортерів та експортерів. Митні органи не повинні ставити перепони для бізнесу та виступати бар'єром при перетині кордону. Навпаки — здійснення митного контролю та митного оформлення мусить відбуватися у стислі терміни.

З цією метою ми підтримали та подали до Верховної Ради законопроект про інститут уповноважених економічних операторів - УЕО, розроблений попередньою командою та аналогічний тому, що функціонує в ЄС.

Статус УЕО — це найвищий ступінь довіри митниці до підприємств у вигляді надання їм найбільшого переліку пільг і спрощень митних процедур.

Залежно від виду сертифікату це митне оформлення у першочерговому порядку із застосуванням меншого обсягу митних процедур, подання короткої ввізної декларації із зменшеним переліком відомостей, отримання завчасного повідомлення про проведення митного огляду та обрання місця його проведення.

Крім того, з 1 серпня 2016 року на митницях стартує автоматизована система митних послуг "Єдине вікно", яка формує новий порядок взаємодії митних та контрольних органів із суб'єктами ЗЕД.

Зокрема, передбачається спрощена процедура прийняття рішення контрольними органами, що суттєво скорочує час на проведення процедур. Єдина електронна база даних дозволяє різним службам в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України.

По-друге, з метою уникнення суб'єктивізму у роботі митних органів потрібно максимально перевести адміністративні процеси на митниці в електронний формат та модернізувати ІТ-систему цього відомства.

У цьому напрямку вже є результати. Крім "Єдиного вікна", запроваджено автоматичний розподіл митних декларацій між інспекторами. Це виключає можливість "в ручному режимі" обирати працівників, які будуть здійснювати митне оформлення товарів за конкретними деклараціями чи підприємствами.

Автоматизація митної справи також повинна передбачати повний аудит процесів, обладнання та програмного забезпечення, інтеграцію цих систем у міжнародну систему транзиту NCTS, систему аналізу та управління ризиками CTS.

Модернізована ІТ-архітектура забезпечить інтеграцію митних і податкових баз даних. Це дозволить запровадити ефективну систему контролю за рухом товарів по всьому ланцюгу поставок — від митного оформлення до реалізації споживачу.

Крім того, це дозволить нам повноцінно обмінюватися інформацією між митними адміністраціями країн, проводити оцінки ризиків ще до перетину кордону та попереджувати митні правопорушення.

По-третє, слід виключити будь-які зловживання щодо визначення митної вартості та маніпулювання вартістю в ручному режимі з боку митних органів.

Для цього планується створити Митний центр цінової інформації, що постійно акумулюватиме цінову інформацію з різних джерел, у тому числі комерційних цінових продуктів (Platts, ICIS, Argus), аналізуватиме її та впроваджуватиме індикатори ризику в автоматизовану систему управління ризиками.

Стратегічною метою реформування митниці повинна стати боротьба з контрабандою і корупцією. Викоренити ці негативні явища допоможуть мобільні групи, до складу яких увійдуть представники ДФС, прикордонної служби та поліції.

У 2005-2006 роках, під час реалізації державної програми "Контрабанді — стоп", такі групи вже працювали, однак їх діяльність належним чином не координувалася. Мобільні групи самі обирали об'єкти контролю, що не додавало їм ефективності, а бізнес нарікав на надмірне втручання в процес митного оформлення.

Водночас, створення таргетинг-центру та відновлення діяльності мобільних груп дозволять запобігати корупційним проявам у митних органах.

Зокрема, передбачається, що таргетинг-центр обиратиме об'єкти для контролю на підставі аналізу ризиків групою експертів, куди і будуть направлятися мобільні групи реагування для проведення перевірок.

Ще одним важливим елементом реформи митниці є запровадження фото- та відеофіксації оглядів товарів чи транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон, в зонах митного контролю внутрішніх митниць, а також під час виконання міжвідомчими мобільними групами заходів з попередження та виявлення фактів порушень законодавства з питань державної митної справи.

Процес фіксації буде обов'язковим, безперервним, інформативним та доступним для подальшого перегляду і контролю. Це сприятиме прозорості та ефективності роботи і допоможе боротися з корупційними проявами. Відеофіксація оглядів також слугуватиме серйозною системою захисту для добросовісних митників.

Усі ці заходи в рамках реформи митниці повинні здійснюватися системно і в стислі строки. Швидкість просування реформи залежить від швидкості розробки відповідних рішень Мінфіном та підтримки уряду. Ми ж робимо все можливе.

Найголовніше — успіх реформ залежить від розгляду та голосування законопроектів Верховною Радою. У парламенті вже зареєстрований проект щодо впровадження інституту уповноважених економічних операторів. Сподіваємося на підтримку та закликаємо колег не відкладати ухвалення цих рішень.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.