Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

Поганий приклад влади заразливий для її громадян

Поки не буде змінена злодійська ідеологія держави, ми не зможемо виховати нову генерацію громадян, вільних від бажання дати чи взяти хабар.

Десь тиждень тому у журналі Nature була опублікована стаття про те, що рівень чесності населення залежить від рівня корупції серед керівників країни.

У своєму дослідженні вчені Джонатан Шультц з Єльського університету, США, і Саймон Гечтер з Ноттінгемського університету, Великобританія, виявили, що "поганий приклад" вищих чиновників "заразливий" для громадян.

У відповідь на фальсифікацію виборів і хабарі звичайні люди починають шахраювати й ухилятися від сплати податків.

Дослідники зібрали дані про рівень корупції в державних органах, ухиляння від сплати податків і фальсифікації виборів у 159 країнах за допомогою організації World Bank and Freedom House та моніторингів Transparency International.

Потім економісти вибрали 23 країни, щоб виміряти чесність їх жителів. Обрані країни служили моделлю розподілу індексів порушення норм у світі.

Дослідники проводили експерименти протягом п'яти років. У них взяли участь близько 2,5 тис осіб. Середній вік добровольців - 21 рік. На думку авторів, у такому віці люди навряд чи були задіяні в корупційних схемах, фальсифікації виборів чи ухилянні від сплати податків.

За умовами дослідження, учасники були інформовані про рівень корупції в регіоні їх проживання. Підставою для роботи стала гіпотеза про те, що низька етика з боку держслужбовців провокує пересічних громадян на обман заради вигоди.

Експеримент полягав у наступному. Вчені пропонували учасникам кидати кубик за винагороду. Чим більше число випадало на кубику, тим більше людям платили. При цьому в приміщенні, де кидали кубик, вчених не було, але учасників експерименту знімали прихованою камерою.

За результатами дослідження, найбільш чесними були визнані представники Великобританії. Подібні рівні чесності показали громадяни Швеції, Німеччини, Литви та Італії. Більшою мірою схильними до обману виявилися жителі Танзанії, Марокко, Китаю і В'єтнаму.

Дослідники заявляють, що дані тесту з кубиком узгоджуються з результатами моніторингу рівня корупції у країнах. Згідно із звітами Transparency International, Великобританія входить у топ-10 найменш корумпованих країн світу.

На думку фахівців, рівень нечесності громадян - це відповідь на явні порушення з боку високопоставлених осіб. Так, хабарі і фальсифікація виборів провокують рядових жителів ухилятися від сплати податків і займатися шахрайством. В цілому обман сприймається виправданим, коли проявляється у всіх сферах життя.

Ймовірно, нечесність психологічно зумовлена тим, що люди починають вважати її виправданою, адже вони оточені обманом в повсякденному житті.

Якщо перенести суть цієї статті на Україну, то випливає наступне. Зараз ми маємо велике піднесення патріотизму, прості українці самі організували масштабний волонтерський рух, після Революції гідності багато людей змінилося на краще і стараються змінити на краще нашу державу.

Однак поки не буде змінена злодійська ідеологія держави, поки не будуть знищені корупція і хабарництво у верхніх ешелонах влади, поки держава не перестане покривати ці злочини, ми не зможемо виховати нову генерацію українських громадян, вільних від бажання дати чи взяти хабар та займатися корупцією.

У корумпованій системі неможливо виховати чесних людей. Вони все одно підлаштуються під систему. Тому або ми захистимо наше молоде покоління від злодіїв у владі, або вони самі стануть злодіями через 10-15 років.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
наука корупція