Податковий компроміс по-українськи

Верховна Рада 25 грудня 2014 року внесла зміни до Податкового кодексу.

Вони стосуються особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ у разі застосування податкового компромісу.

Відповідний закон набрав чинності 17 січня 2015 року.

Він визначає, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених Податковим кодексом.

Після аналізу норм прийнятого закону виникає низка питань.

Він передбачає, що платник, який вирішив скористатися правом на податковий компроміс, має право подати уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань.

Однак платник, визнаючи факт завищення витрат і підтверджуючи суму завищення податкового кредиту, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

На перший погляд, законодавець передбачив, що платник податків не нестиме кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов'язань.

Пункт 10 підрозділу 9-2 перехідних положень Податкового кодексу передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, тобто за визнаний злочин за статтею 212 КПК.

Однак при досудовому розслідуванні злочинів у сфері оподаткування дії платників податків можуть кваліфікуватися згідно з Кримінальним кодексом як фіктивне підприємництво, підробка документів, шахрайство з фінансовими ресурсами, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.

Закон не вніс відповідних змін до статей 205, 358, 209 Кримінального кодексу.

На мій погляд, де-юре настають всі правові підстави для притягнення до кримінальної відповідальності платника податків за вчинення дій, які призвели до заниження податкових зобов'язань. Законодавець не звільняє платника податків від кримінальної відповідальності за вказані вище статті Кримінального кодексу.

Фото tsn.ua

Приймаючи рішення про застосування податкового компромісу, платник ставить під удар і контрагентів. Після подання уточнюючих розрахунків до податкової по ланцюгу контрагентів платника податків виникне низка питань.

Підстава - платник визнав неправомірність своїх витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та суму завищення податкового кредиту, яка була сформована на підставі господарських взаємовідносин з контрагентами.

Крім того, платник податків з неправомірно отриманих доходів міг виплатити дивіденди своїм засновникам. Тому у податкової можуть виникнути питання і до засновників щодо правомірності отримання дивідендів та їх оподаткування.

Ідея закону актуальна, але має сенс лише за умови прозорості, зрозумілості та готовності до прямих та опосередкованих наслідків для компанії, її засновників та контрагентів. На мою думку, закон потребує суттєвих доопрацювань з метою його реального впровадження в життя з боку бізнес-спільноти.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.