2 х 2 = -2,9
По-людськи можна поспівчувати майбутньому економісту-академіку Чечетову. За важкими диригентськими клопотами у сесійній залі він не помітив, що плутає ази економіки і політики, які викладаються у ліцеї.
Для економістів, студентів та всіх інших, хто цікавиться економікою, пропонується своєрідний посібник, який ґрунтується на даних Держкомстату України.
За його даними, зростання обсягів промислового виробництва за січень-лютий 2011 року щодо відповідного періоду 2010 року становило 111,5%.
"Економіка почала зростати швидкими темпами. Це сталося завдяки роботі президента та уряду в рамках проведення довгострокових реформ", - сказав доктор економічних наук, професор, заступник голови фракції Партії регіонів у парламенті Михайло Чечетов.
"Входження українських підприємців в число 200 мільярдерів планети - це результат зростання вітчизняної економіки", - додав глава фракції цієї ж партії Олександр Єфремов.
За даними Держкомстату, зростання цін виробників промислової продукції за січень-лютий 2011 року порівняно з відповідним періодом 2010 року становило 119,7%.
На основі статистичних даних розрахуємо зміну реальних обсягів виробництва. Це робиться шляхом порівнянням індексів. Індекс розраховується поділом показника зростання чи зменшення на 100.
Розрахунок індексу показника зростання обсягів виробництва промисловості за два місяці 2011 року: 111,5 : 100 = 1,115. Розрахунок показника зростання цін промислових виробників за ці ж два місяці: 119,7 : 100 = 1,197.
Розрахунок показника реального зростання чи зменшення обсягів промислового виробництва: 1,115 : 1,197 х 100 = 97,1%, що менше 100%.
Таким чином, за два місяці 2011 року порівняно з відповідним періодом 2010 року реальне промислове виробництво в Україні не зросло на 11,5%, а навпаки - скоротилося на 2,9%, бо 97,1 - 100 = -2,9%.
Уряд та парламентська фракція Партії регіонів говорять про зростання промислового виробництва в Україні на кшталт аксіоматичного рівняння 2 х 2 = 4, а воно, "на диво", від'ємне - мінус 2,9%, тобто цей показник зменшився.
І це падіння, за словами Чечетова, сталося завдяки роботі президента та уряду в рамках проведення довгострокових реформ.
Це його твердження щодо керівників держави є образливим. Виходить, що своїми реформами президент та уряд знищують промисловість. Навіщо? В чиїх інтересах? З Чечетовим хай розберуться фракція та президент.
Зі слів же Єфремова випливає, що чим більшим буде спад промислового виробництва в Україні, тим більше буде у ній доларових мільярдерів.
Це необачне твердження Єфремова, бо критики президента, уряду та більшості парламенту за законами формальної логіки можуть трохи змінити цю фразу. Тоді вийде, що зменшення числа українських мільярдерів до нуля призведе до нечуваного зростання реального промислового виробництва України.
Фактично, це заклик до нищення олігархів у світлі ідей пана-товариша Симоненка. Отже, фракції Партії регіонів та президенту треба розібратися з економічними та політичними поглядами Єфремова.
Суто формально він підтримує комуністів, знаходячись в лавах Партії регіонів, а також не залишає державному керівництву України найменших надій на входження до списку ТОП-200 світових олігархів.
Хто ж ввів у підвалини економічних розрахунків те, що відповідно до статистичних показників реальне зростання промислового виробництва дорівнює мінус 2,9%? Згадаймо показник "вал" у радянські часи. Зараз його нема, але ж хтось "накручує" його замінник у вигляді товарної продукції.
За даними Держкомстату, до галузей промислового виробництва, які перевищують середній в Україні показник зростання цін - 119,7% - належать добувна промисловість - 150,9%, виробництво коксу - 144,3%, металургія - 126,2%.
Звісно, до дефіциту продуктів харчування, що стало одним з чинників світового зростання цін на харчі, ці галузі не мають стосунку. Просто власники підприємств цих галузей, переважно з Партії регіонів, підвищили ціни, щоб добре заробити.
Відтак, вони отримали значні прибутки, а в статистиці з'явилися "дуті" цифри зростання промислового виробництва на тлі його реального зниження.
В подібній ситуації по-людськи можна поспівчувати майбутньому економісту-академіку Чечетову. За важкими диригентськими клопотами у сесійній залі він не помітив, що плутає ази економіки і політики, які викладаються в ліцеї. Однопартійці та виборці повинні змусити його знову пройти курс вузівської економіки.
Складніше з Єфремовим. Він наступив на улюблену мозолю вітчизняних олігархів, які, окрім бухгалтерії Верховної ради, всіляко підтримують його моральний дух. Тому, вірогідно, йому доведеться припинити коментувати стан справ в економіці.
І наостанок. Нарешті за допомогою Держкомстату та за підтримки автора статті президент та прем'єр, а разом з ними і вся країна дізнаються, що українська економіка котиться у прірву.