Україна на бездоріжжі
Фахівці шокували городян: проїжджа частина може зруйнуватися будь-якої миті. Ситуація погіршується тим, що одночасно вийшли з ладу ще два мости. Тепер мегаполіс буде поділений на дві автономні частини.
Втекти від комунального апокаліпсису і енергетичного колапсу вдасться небагатьом. Багато політиків ділять Україну на Правобережну та Лівобережну за культурними та мовними ознаками, але все набагато простіше - нас незабаром розділить Дніпро у прямому, географічному розумінні.
Сьогодні в Україні нараховується 30 тисяч мостів, мостових переходів та шляхопроводів. З 16 тисяч мостів, що перебувають у віданні "Укравтодору", більше 400 вже не підлягають ремонту, і на їх місці треба будувати нові.
Не менше 70% шляхопроводів потребують капітального ремонту. За словами Володимира Продивуса, власника столичного "Мостобуду", зношення мостів в Україні складає 73%.
У Києві нараховується 150 мостів, однак нові зводяться надто повільно. Збудований на третину залізнично-автомобільний міст через Дніпро на грані руйнації. В опорах утворюються тріщини, і вони починають рухатися. Винуватих не знайти. Тимчасом у міст вкладено близько 4 мільярдів гривень.
Для нормального розвитку Києва у найближчі 15 років необхідно ще п'ять мостів та декілька десятків мільярдів доларів, але як витрачаються уже виділені кошти?
Будівництво Дарницького залізнично-автомобільного моста - "моста Кирпи" - нагадує анекдот. Початкова вартість проекту - 4,7 мільярда гривень, прогнозна кінцева - 15 мільярдів гривень. Для порівняння: підвісний міст довжиною 36 кілометрів з міста Шанхай у Нінгбо коштував Китаю 1,8 мільярда доларів.
Зведення "моста Кирпи" почалося у квітні 2004 року та було пов'язане з багатьма проблемами і скандалами. Невдовзі після початку будівництва на несучих опорах були виявленні тріщини глибиною до метра. Наступна проблема виникла недавно: одна з опор моста змістилася.
Центральна столична артерія - міст метро - може бути зруйновано, якщо його найближчим часом не почнуть будувати. Про це свідчать результати перевірок "МіськдорНДІ".
Столична влада поки обмежилася малим: заборонила рух вантажівок та готує косметичний ремонт. За словами начальника глави транспорту КМДА Станіслава Гвоздікова, міст проектували тільки для метро, а тепер по ньому їздять і легковики, і вантажівки.
При спорудженні використовували опори моста Боша, який стояв на цьому місці з 1925 року. Оскільки ці опори були ширші, ніж треба для тунелю, вирішили пустити ще й автотранспорт. Нових опор у 1960-х роках ніхто не будував, тож міст залишився стояти на старих "ногах".
З тих часів перехід ніхто серйозно не ремонтував. Однак спрямувати в обхід вантажний транспорт замало, міст треба терміново ремонтувати, інакше йому залишилось жити три роки, стверджують у "ДерждорНДІ".
Автодорожній переїзд через греблю Дніпрогесу реконструювали 1978 року: проїжджу частину розширили до чотирьох смуг - по дві в обидва боки. Строк експлуатації цієї частини греблі вичерпався у 1998 році.
Через нестачу коштів у держбюджеті на ремонт греблі Дніпровської ГЕС, що перебуває в аварійному стані, перераховано 300 тисяч гривень з необхідних 7,4 мільйона гривень. На збільшення фінансування у Запоріжжі не розраховують, тому вже у березні 2010 року греблю перекриють для руху транспорту.
За 70 років існування Дніпрогесу його підривали, рятували, ремонтували і добудовували. Грандіозна конструкція гідроелектростанції, котра до того ж є кілометровим мостом, здавалося, простоїть століття.
Проте нещодавно фахівці шокували запорожців повідомленням: проїжджа частина греблі може зруйнуватися у будь-який момент. Ситуація погіршується тим, що одночасно вийшли з ладу ще два запорізькі мости. Місто з майже мільйонним населенням буде поділене на дві автономні частини.
В останні декілька років експерти систематично обіцяють, що стояти греблі залишилося недовго, і катастрофи не уникнути.
На грані повної руйнації єдиний міст через Дніпро у Черкасах. Розрахований на 2,5 тисячі авто на добу, зараз перехід пропускає 11 тисяч машин. Через потужний автотранспортний потік шляхопровід у катастрофічному стані. Там слід замінити більше сорока залізобетонних плит та асфальтобетонних покриттів.
Повністю зруйнована залізобетонна коробка, якою проходять комунікації. На щастя, у 2009 році міст лагодили, проте замість капітального ремонту зробили лише косметичний.
З дорогами і залізницею теж не все гаразд. Урядовці та топ-менеджери "Укрзалізниці" визнають, що зношеність основних фондів у галузі сягає 80%. Також потребує ремонту близько 80% шляхового покриття автодоріг, причому майже 20% - термінового.