Приструнити аптеки? Чому держава допускає "Укрпошту" та АЗС на фармринок
Уряд продовжує відкривати фармацевтичний ринок для нових гравців. Мова йде про "Укрпошту" та АЗС. Продажем ліків почали цікавитися і супермаркети.
Фармринок був закритий для зовнішніх гравців через зарегульованість, яку пояснювали безпекою пацієнта. Зараз у Міністерстві охорони здоров'я (МОЗ) визнають, що світовий тренд рухається до продажу ліків не тільки в аптеках.
Аптечні мережі та фармацевти протестують проти рішень уряду, стверджуючи, що зниження стандартів контролю небезпечне для споживачів. Деякі представники ринку кажуть, що аптеки й самі вже давно не дотримуються всіх правил. Як ринок реагує на допуск АЗС до продажу препаратів і чи зʼявляться ліки в супермаркетах?
Контекст: з чого все починалося
За останні три місяці на фармацевтичному ринку відбулося більше змін, ніж за останні кілька років. Це притому, що у 2025 році розгорілася "війна" між окремими виробниками ліків ("Дарниця", "Інтерхім") та п'ятіркою найбільших мереж аптек.
Майже рік між ними тримався статус-кво, поки його не порушила влада. Держава дозволила мережам АЗС продавати безрецептурні ліки. Десятиліттями фармринок був закритий для сторонніх, завдяки чому формувався унікальний сектор економіки з великими доходами та сильним регуляторним навантаженням.
Ліки могли продавати тільки особи з фармацевтичною освітою у спеціалізованих приміщеннях з дотриманням температурних норм. Разом з тим, статус єдиної такої точки продажу дозволяв аптекам диктувати умови виробникам, які мали платити маркетингові збори для підвищення обсягів реалізації своїх препаратів.
Так сформувалася монополія пʼяти провідних мереж (АНЦ, "Доброго дня", "9-1-1", "Подорожник", "Бажаємо здоров'я"), про вплив яких ходили легенди. Чиновники та гравці ринку згадували аптеки як гігантів, здатних зупинити будь-які регуляторні зміни і навіть угоди між великими бізнесами, аби не допустити конкурентів.
У січні 2026 року представники фармринку та мережі АЗС у розмовах з ЕП скептично ставилися до перспективи продажу ліків на заправках. Тим паче, що зміни до ліцензійних умов ухвалювалися поспіхом. До Державної регуляторної служби (ДРС) проєкт відповідної урядової постанови надійшов 25 грудня 2025 року – за день до її ухвалення. Висновку ДРС не було навіть після ухвалення змін.
У документі чітко не визначені правила ліцензування АЗС, зокрема не зрозуміло, чи потрібно заправкам, як і аптекам, мати фармацевта в кожній точці продажу ліків. Крім того, постанова уряду не узгоджувалася із законом "Про лікарські засоби", який визначає аптеку єдиним закладом з продажу ліків.
На думку співрозмовників з фармакологічного ринку, цей документ – "палиця", за допомогою якої Кабмін планував приструнити аптеки. "Усе виглядало так, що аптекам покажуть: ми можемо допустити заправки на фармринок, ті підуть на поступки і на цьому все закінчиться", – каже співрозмовник ЕП в уряді.
Деякі представники фармринку розповіли ЕП, що такий тон розмови був і на нарадах, які протягом 2025 року проходили під головуванням заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук. "Міністр охорони здоровʼя порушував питання допуску на фармринок інших гравців. Не стверджую, що це були погрози аптекам, але так воно звучало", – каже один з учасників більшості таких нарад.
Однак скептицизм навколо того, чи дійсно правила стануть постійними, розвіявся на початку березня, коли уряд закріпив їх та уточнив деякі неузгодженості із законодавством. У розмові з ЕП заступник міністра охорони здоровʼя Євгеній Гончар стверджує, що рішення щодо АЗС – винятково прагматичне.
"Ми регулятор фармринку, а не перемовник. Не думаю, що це може сприйматися як аргумент. Це наша позиція, ми її озвучили і реалізували", – заявив Гончар.
Спрощені правила для АЗС
У версії правил від грудня 2025 року фармацевт, який має стежити за дотриманням стандартів поведінки з ліками, міг відповідати за всі АЗС-аптеки однієї області.
Оновлені регуляції полегшили вимоги до реєстрації заправок як місць продажу ліків. Тепер за всі точки може відповідати одна людина з освітою, не нижчою за фахового молодшого бакалавра "Фармації". Така особа може, а не зобовʼязана, виконувати функцію фармацевтичної опіки (поради щодо ліків) дистанційно.
На відміну від АЗС, аптеки, згідно з правилами ліцензування, і надалі вимушені мати в кожному приміщенні по окремому кваліфікованому працівнику.
У МОЗ розповіли, що на АЗС відповідальна за ліки особа не буде виконувати ту ж роль, яку фармацевт виконує в аптеці. "Оскільки АЗС будуть продавати винятково безрецептурні ліки, рішення про застосування яких споживач може ухвалити сам, продавець на АЗС не має надавати жодних консультацій", – каже Гончар.
"Наш підхід був двостороннім: розмістити фармацевта на кожній АЗС нереально, але при цьому ми хотіли зберегти безпеку пацієнта", – додають у МОЗ.
Крім того, у нових правилах фактично визнали, що продаж ліків на АЗС є винятком із законодавства і прописали відповідну норму в ліцензійних умовах. Усі ці спрощення не залишилися без уваги Антимонопольного комітету (АМКУ).
У відповіді на звернення Асоціації фармацевтів України, яка підтримує позицію аптек щодо недопущення продажу ліків на заправках, комітет повідомив, що не підтримав ініціативу уряду. Там вважають, що АЗС мають перевагу над аптеками в сегменті продажу ліків через спрощені правила отримання ліцензії.
У МОЗ відповідають, що мета змін – підвищення доступності ліків. Там кажуть, що АЗС дозволено продавати лише безрецептурні ліки, що зберігає статус аптек як унікального гравця фармринку. "Позиція АМКУ зрозуміла, вони сконцентровані на питаннях конкуренції. Ми ж передусім акцентуємо увагу на доступності ліків, тому адаптуємо вимоги. Наша ціль – збільшити доступність", – каже Гончар.
Поки тривають суперечки, перші АЗС отримали дозволи на продаж ліків. У Держлікслужбі ЕП повідомили, що до 11 березня за такими ліцензіями звернулися мережі АЗС "Укрнафта" та ОККО. Пʼять заправок цих мереж вже їх отримали.
У МОЗ кажуть, що вихід АЗС на фармринок може знизити ціни на ліки, але уточнюють, що пріоритет – їх доступність, а не зниження цін. Проте мало хто вірить, що заправки стануть повноцінними гравцями ринку. Невідомо, наскільки їм буде цікаво продавати безрецептурні ліки, адже націнка на них обмежена 35%.
Чи продаватиме ліки "Укрпошта"
В унісон з АЗС свою програму з доставки ліків планує масштабувати "Укрпошта". Надалі вона хоче продавати їх по всій країні. Гендиректор поштового оператора Ігор Смілянський зазначав, що компанія зможе реалізовувати ліки у 26 тис. точок.
До цієї цифри скептично ставляться майже всі опитані ЕП фармармацевти. "Не знаю, звідки цифра 26 тисяч точок, але впевнений, що вона не має нічого спільного з реальною наявністю приміщень, які можна використовувати для продажу або навіть видачі ліків", – каже співрозмовник ЕП на фармринку.
Як пише "Forbes Україна", за останні два роки "Укрпошта" інвестувала в аптечний напрям близько 40 млн грн. Вони пішли на запуск лінії автоматичного сортування та пакування ліків, облаштування сертифікованого складу, розробку ІТ-системи та забезпечення холодового ланцюга (сумки, акумулятори, холодильники, логери).
Оператор уклав угоди з 20 виробниками. Утім, невідомо, скільки "Укрпошта" має складів для зберігання ліків та спеціалізованих автомобілів. Компанія заявляє, що у квітні почне доставляти ліки у всі свої точки. "Як тільки побудуємо ланцюг з контролем температури – зможемо доставляти ліки", – сказав Смілянський.
Один із співрозмовників ЕП серед дистрибʼюторів ліків зазначив, що склад "Укрпошти", де сортують ліки, може забезпечити доставку в названі точки з тижневим інтервалом. Також незрозуміло, як оператор зможе зберігати ліки у своїх точках видачі, більшість з яких не мають відповідних температурних умов.
Смілянський каже, що відділення обладнають засобами контролю температури та вологості. Спочатку оператор доставлятиме ліки, які можна зберігати за температури до 25 градусів, пізніше – ті, які можна зберігати за температури до 8 градусів. Останніх, за словами Смілянського, 7% від загальної кількості.
Інший співрозмовник ЕП в регуляторних органах запевняє, що для доставки ліків у названу Смілянським кількість точок потрібно мати хоча б по одному складу на заході, півдні та в центрі країни. 40 млн грн інвестицій для цього недостатньо.
Супермаркети теж хочуть продавати ліки
Поки нові правила роботи фармринку працюють у тестовому форматі, одна з міжнародних асоціацій бізнесу написала Кабміну лист, у якому просить дозволити продавати ліки не тільки на заправках, а і в мережах продуктового ритейлу. Продажем ліків зацікавилася мережа "Сільпо", кажуть співрозмовники ЕП.
У листі асоціація зазначає, що супермаркети забезпечать більшу доступність лікарських препаратів, ніж АЗС. Однак у МОЗ стверджують, що в найближчому майбутньому не дозволятимуть продавати ліки в супермаркетах або інших точках, окрім АЗС. Хоча там визнають, що ринок рухається до залучення нових гравців.
При цьому майже ніхто з найбільших виробників ліків не вступає в публічну дискусію навколо нових правил. Цю тишу можна зрозуміти, адже в умовах "війни" з аптеками їм вигідна поява нових гравців на ринку продажу ліків. Наприклад, у "Дарниці" 30% від усіх вироблених продуктів припадають на безрецептурні.
Однак стратегія відповіді аптечних мереж на нові виклики не направлена на звинувачення "Дарниці". Головний аргумент мереж можна звести до того, що ліки на АЗС – це ризик для здоровʼя пацієнта та знецінення професії фармацевта.
Схоже, ця стратегія успішна, адже більшість опитаних представників фармринку оцінюють зміни або негативно, або нейтрально. "Уся ця історія – до першої смерті на дорозі через купівлю ліків", – каже ЕП один з профільних чиновників.
"Адаптуючи ліцензійні умови до АЗС, ми зробили деякі спрощення, але вони не підважують питання безпеки ліків. Ми говоримо винятково про безрецептурні препарати і це підтверджує досвід 16 країн ЄС", – підсумували в МОЗ.