Підготовка до зими: у КМДА розповіли, які заходи можуть бути виконані із запізненням

КМДА звернулася до уряду з проханням спростити процедури закупівель у межах виконання плану стійкості: столичні чиновники стверджують, що без цього окремі заходи плану можуть бути виконані із запізненням.

Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Міська влада звернулася до уряду, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу президента з пропозиціями, "необхідними для своєчасної реалізації Комплексного плану стійкості територіальної громади міста Києва та підготовки до опалювального сезону".

Місто закликає визначити державне фінансування частини ключових проєктів і ухвалити рішення щодо спрощення процедур закупівель, без яких окремі заходи Плану можуть бути виконані із запізненням, заявив в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, попри досягнуті на рівні уряду домовленості про фінансування заходів Плану енергостійкості у співвідношенні 50% коштів міста та 50% державного бюджету, досі не визначені замовники та обсяги державного фінансування окремих проєктів.

Фінансування з державного бюджету наразі передбачене лише частково – для інженерно-технічного захисту та розподіленої теплової генерації. Попри звернення до профільних центральних органів влади, місто досі не отримало визначених напрямів та обсягів державного фінансування, зазначають у КМДА.

За словами Пантелеєва, це ускладнює створення резервної системи теплопостачання (будівництво нових і модернізації наявних джерел теплової енергії).

За таких умов доцільним є створення додаткового рівня резервного життєзабезпечення шляхом встановлення генераторів у критичних районах житлової забудови за рахунок державного бюджету, каже він.

Окремою проблемою лишається відсутність рішень щодо спрощення процедур закупівель.

Зокрема, йдеться про можливість внесення змін до істотних умов договорів після проходження експертизи проєктів і виключення вимог щодо локалізації. Це дозволить застосовувати принцип "проєктуй – будуй", виконувати проєктування та будівництво паралельно й суттєво скоротити строки реалізації проєктів, зазначають у КМДА.

"Якщо найближчим часом ці питання не будуть вирішені, виконати окремі заходи Комплексного плану стійкості у визначені строки буде неможливо", – наголосив Пантелеєв.

Він запевнив, що місто виконує всі можливі заходи для належної підготовки до наступного опалювального сезону. Але "є нагальні питання, які потребують спільних рішень держави та міста".

"Насамперед це визначення фінансування частини проєктів і запровадження механізмів, що дозволять прискорити їх реалізацію", – зазначив Пантелеєв.

За результатами робочих нарад на рівні уряду було погоджено фінансування заходів плану у співвідношенні 50% коштів міського бюджету та 50% державного бюджету, а також паритетний розподіл відповідальності за створення резервної системи теплопостачання столиці.

Київ уже реалізує масштабні проєкти з відновлення пошкоджених об'єктів і посилення енергостійкості столиці. Зокрема, йдеться про реалізацію загальнодержавних стратегічних проєктів: інженерно-технічний захист, когенерацію, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації.

Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить майже 23 млрд грн, що перевищує половину вартості всього Комплексного плану.

Крім коштів міського бюджету, Київ залучає міжнародне фінансування. Зокрема, підготовлено кредитні угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку та АТ "Ощадбанк" на суму понад 5 млрд грн.

КМДА інформує, що вже направила до уряду, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента лист із конкретними пропозиціями для врегулювання цієї ситуації.

Нагадаємо:

Третього березня Рада національної безпеки і оборони затвердила "плани стійкості" для всіх областей і обласних центрів, крім Києва, але пізніше взяли і столицю в роботу.

Київський міський голова Віталій Кличко заявив, що Київ має домовленість з урядом стосовно пріоритетності заходів з енергостійкості на 30 млрд грн, фінансування яких здійснюватиметься у пропорції 50/50 містом і державою, але столиця очікує паритетної позиції з боку держави та її фінансової участі.