"Нова пошта" стає банком. Що відомо?

Група компаній "Нова", якій належить найбільший приватний поштовий оператор, готується до купівлі банку та вже невдовзі може стати першим в країні банком фінансової інклюзії (БФІ). Відповідні переговори перебувають в активній стадії та можуть завершитися до кінця літа, повідомили ЕП співрозмовники на фінансовому ринку та у Національному банку.

"Нова" створить не звичайний банк, а отримає обмежену банківську ліцензію. Зокрема, вона не зможе кредитувати великий бізнес і матиме певні ліміти на кредитування населення. Разом із цим, вихід на банківський ринок може стати важливою віхою еволюції компанії і наблизить її на крок до створення суперзастосунку.

Примітно, що банк, який купує "Нова", уже був частиною планів із побудови суперзастосунку, але іноземною фінансовою групою. Через велику війну остання відклала свої плани і вирішила згорнути діяльність в Україні.

Як "Нова пошта" перетвориться на банк фінансової інклюзії і яку установу купує компанія?

Спрощена ліцензія

Виходити на банківський ринок група "Нова" вирішила поступово. Хоча компанія купує банк із повноцінною банківською ліцензією, вона планує її здати та отримати обмежену – на створення банку фінансової інклюзії.

БФІ – це нове поняття в українському законодавстві. За створення нового виду банків Верховна Рада проголосувала в червні 2025 року, а відповідний закон має запрацювати наприкінці цього місяця.

Мета БФІ – поглибити участь населення у фінансовому ринку та забезпечити доступ до банків людей, які мешкають у віддалених селах та на прифронтових територіях, де немає банківських відділень, банкоматів чи терміналів самообслуговування.

За задумом, стати БФІ зможе будь-яка компанія, яка має велику мережу відділень по всій країні, досвід обслуговування великої кількості клієнтів, а також відповідає вимогам Нацбанку, зокрема до капіталу чи репутації власників.

Відповідно до закону, такі компанії зможуть просити в Нацбанку обмежену банківську ліцензію. Така ліцензія надає майже всі права та можливості, які мають звичайні банки, але з певними обмеженнями. Зокрема, БФІ заборонено:

• кредитувати великий бізнес, обсяг доходу якого за попередній рік перевищує еквівалент 5 млн євро;
• купувати цінні папери, крім облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та депозитних сертифікатів Нацбанку;
• займатися посередницькою діяльністю на фондовому ринку.

Крім цього, для БФІ діють обмеження на максимальний розмір кредиту, який може видати така установа:

• розмір сукупної заборгованості за кредитами строком до року для однієї фізособи не може перевищувати 15 мінімальних зарплат (МЗП), встановлених на 1 січня кожного року (у 2026 році це обмеження становить 129,7 тис. грн);

• сукупна заборгованість за кредитами строком понад рік (не включаючи іпотеку) для однієї фізособи – не більше 40 МЗП (345,88 тис. грн);

• сукупна заборгованість фізособи за іпотекою – не більше 240 МЗП (2,075 млн грн);

• сукупна заборгованість юридичної особи, ФОПа, органу державної влади чи місцевого самоврядування – не більше 2 400 МЗП (20,75 млн грн).

Ще одна важлива особливість банків фінінклюзії в тому, що вони можуть надавати послуги поза межами своїх відділень. Єдиний виняток – приймання готівки для поповнення депозиту. Для проведення такої операції клієнту потрібно прибути до відділення БФІ.

Ідея створення БФІ свого часу народилася із жаги керівника державної "Укрпошти" Ігоря Смілянського створити поштовий банк. Однак видавати ліцензію державному поштовому оператору НБУ відмовлявся. Згодом регулятор блокував набуття "Укрпоштою" у власність конфіскованого у підсанкційних росіян "PIN банку", який зрештою вивели з ринку, а потім продали польському інвестору.

Попри незгоду з ідеєю створити банк на базі "Укрпошти", у Нацбанку погоджувалися, що рівень доступності банківських послуг для населення в Україні низький. Там вирішили розробити зміни до законодавства, які б дозволили компаніям з розгалуженими мережами відділень надавати банківські послуги.

"Нова пошта" вирішила скористатися цими змінами, про що ЕП повідомляли співрозмовники на банківському ринку. Згодом цю інформацію підтвердили в НБУ.

"Можемо підтвердити, що компанія "Нова пошта" має інтерес до здійснення банківської діяльності, зокрема в статусі банку фінансової інклюзії. Національний банк як регулятор проводить перемовини з представниками різних компаній, які зацікавлені в набутті статусу БФІ, у тому числі з представниками даної компанії", – ідеться у відповіді НБУ на запит ЕП.

Однак, схоже, "Нова" вирішила піти складнішим шляхом. Замість того, аби одразу отримати обмежену банківську ліцензію, група спершу придбає повноцінний банк. За даними співрозмовників ЕП на банківському ринку та в НБУ, мова йде про "БТА банк".

Після купівлі цієї установи "Нова пошта" здасть її повноцінну ліцензію та отримає нову – на діяльність банку фінінклюзії. Така можливість передбачена законодавством про БФІ.

Що купує "Нова"

"БТА банк" – найменший в Україні за розміром активів та капіталу. За даними НБУ, 1 травня 2026 року його активи становили 294,9 млн грн, з яких 170 млн грн – це ОВДП. Капітал становив 204,3 млн грн. У 2025 році банк отримав 623 тис. грн чистого прибутку, а за перші чотири місяці 2026-го – майже 7,1 млн грн збитку. Свої рахунки в установі мають лише 640 українців на загальну суму 25,9 млн грн.

Банк має лише одне відділення, розташоване в Києві неподалік станції метро "Нивки". За тією ж адресою розташований і головний офіс.

"БТА банк" – "дочка" однойменної казахстанської компанії "БТА Казахстан". Наразі це компанія з управління активами, але до 2015 року була банком з розгалуженою мережею відділень у Казахстані та представництвами в країнах колишнього СРСР.

Власником казахстанського та українського БТА є бізнесмен Кенес Ракішев – власник холдингу Fincraft Group, через який він керує частками в низці нафтодобувних компаній Казахстану. У 2025 році Ракішев посів 23 позицію в рейтингу найбагатших казахів за даними місцевого Forbes. Видання оцінило його активи 435 млн дол.

Ракішев придбав частку в БТА в держави. Уряд Казахстану націоналізував банк у 2009 році через фінансові проблеми установи на тлі світової фінансової кризи. У 2015 році банк здав ліцензію і почав продавати свої активи в інших юрисдикціях. У 2024 році він продав шість дочірніх компаній у Росії і стільки ж – у Білорусі.

"У нас було три банки: у Білорусі, в Україні та Киргизстані. Коли "БТА банк Казахстан" здав свою ліцензію і став компанією з управління активами, ми ухвалили для себе рішення всі дочірні банки з ліцензіями продати і поступово до цього йдемо", – казав Ракішев у коментарі "Інтерфакс-Казахстану" у 2020 році.

Український БТА був одним з останніх банків у глобальній структурі казахстанської компанії. Найближче до зміни власника установа була у 2022 році. Тоді її ледве не придбала інша казахстанська фінансова група – Kaspi. Остання відома тим, що побудувала на батьківщині суперзастосунок – екосистему, що поєднує банк, маркетплейс, систему бронювання квитків, сплати податків та інші сервіси в одному мобільному застосунку.

У 2021 році Kaspi придбала український платіжний сервіс Portmone. Наприкінці того року компанія уклала договір про купівлю "БТА банку" та очікувала від українських регуляторів дозволу на завершення операції. "Придбання не матиме суттєвого фінансового впливу на Kaspi.kz, закриття угоди очікується в першій половині 2022 року", – ішлося у фінансовій звітності Kaspi.

9 лютого 2022 року Kaspi подала пакет документів на купівлю "БТА банку" до НБУ. Однак завершенню угоди не судилося статися. Після початку великої війни в Україні казахстанська група призупинила процес виходу на український ринок.

Зокрема, принаймні де-юре, компанія вийшла із сервісу Portmone, про що згадала у фінансовій звітності за третій квартал 2025 року. Його новим власником став громадянин Грузії Мамука Кірвалідзе, ідеться в даних YouControl. Видання "Кошт" повідомляло, що Кірвалідзе був і залишається одним із топменеджерів Kaspi.

Поки Kaspi поставила на паузу українську експансію, "БТА банком" зацікавилися інші потенційні покупці. Зокрема, співрозмовники ЕП на банківському ринку повідомляли, що установу хотів купити колишній секретар Дніпровської міськради, бізнесмен В'ячеслав Мішалов. Однак цю угоду не погодив Нацбанк. Зокрема тому, що дружина Мішалова – співвласниця збанкрутілого "Конкорд банку", який у 2023 році вивели з ринку через систематичні порушення правил фінансового моніторингу.

Формально "Нова" ще не подавала документи на купівлю БТА, про що НБУ повідомив у відповіді на запит ЕП. Однак співрозмовники редакції зазначають, що логістична компанія підписала з банком меморандум, у якому йдеться про подальшу купівлю та створення на основі установи БФІ. Цей процес планується завершити в серпні 2026 року.

У "Новій пошті" відмовилися відповідати на запит ЕП щодо купівлі банку та створення БФІ. У компанії порадили дочекатися кінця літа, коли "може бути більше інформації" щодо цих питань.

Не відповіли на запитання ЕП і в "БТА банку". "Банк не коментує інформацію, що стосується можливого укладення угод між третіми сторонами, конфіденційну інформацію чи інформацію з обмеженим доступом", – ідеться у відповіді голови правління банку Євгена Безвушка.

"Нова пошта банк"

Опитані ЕП аналітики сходяться на думці, що вартість БТА може становити трохи більше одного капіталу, тобто близько 204 млн грн. "Якщо розрахунки будуть проводитися за межами країни (де не діють валютні обмеження НБУ), то продаж може відбутися і з дисконтом", – зазначив аналітик групи ICU Михайло Демків.

Для чого "Новій пошті" витрачати ці гроші на банк, якщо вона не планує залишати повноцінну банківську ліцензію? Зрештою, компанії нічого не заважає отримати обмежену ліцензію на діяльність БФІ вже зараз.

Ба більше, "Нова" вже є активним учасником фінансового ринку через свою компанію NovaPay. Зокрема, остання випускає платіжні картки, обслуговує рахунки підприємців, займається еквайрингом та видає кредити.

Співрозмовник ЕП в Нацбанку пояснює, що регулятор не погодив би "Новій пошті" навіть обмежену банківську ліцензію. Зокрема, через те, що компанія наразі не готова відповідати посиленим вимогам щодо здійснення фінансового моніторингу операцій своїх клієнтів за банківськими стандартами.

Влітку 2025 року НБУ вже штрафував NovaPay на 90,7 млн грн за порушення у сфері фінмоніторингу. Компанію підозрювали в тому, що її картками активно користувалися "дропи". "Вони просто розірвуть систему з точки зору "сірих" грошей", – зазначає співрозмовник ЕП.

Натомість, купуючи банк, "Нова пошта" купує і певну фінансову інфраструктуру, ІТ-системи, дозволи та ліцензії, а також певну компетенцію роботи на банківському ринку, припускає співрозмовник, ознайомлений з ходом переговорів "Нової" з "БТА банком".

Після завершення угоди "Нова пошта" здасть основну ліцензію банку та отримає обмежену. Однак надалі в компанії планують розвивати банківські послуги та отримати повноцінну ліцензію. "У них є амбіція стати п'ятим в Україні банком за кількістю клієнтів", – зазначив співрозмовник ЕП в Нацбанку.

Що банківська ліцензія змінить для клієнтів "Нової пошти" і для самої компанії? З ключових змін для клієнтів – можливість відкриття депозитів. Наразі в NovaPay такої функції немає. Компанія заміняє її, продаючи клієнтам власні облігації. Такий варіант залучення коштів дорожчий для "Нової пошти" та менш безпечний для вкладників: на розміщені в облігаціях кошти не поширюється система гарантування вкладів.

Крім цього, банківська ліцензія може підвищити ефективність "Нової пошти": дозволить їй вкладати ліквідність в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ, а також економити на банківському обслуговуванні групи.