Українська правда

Як лідерам комунікувати в епоху кризи

Люди швидко забувають, що вирішив керівник бізнесу, але довго пам'ятають, як він їм про це сказав.

За даними PwC Global Crisis and Resilience Survey 2023, 91% організацій у світі зазнали щонайменше одного збою чи кризи в попередні роки. Для українського бізнесу ця нова реальність особливо гостра: війна стала частиною операційного середовища і вміння працювати з кризами – не перевага, а умова виживання.

Російсько-українська війна впливає не лише на нас. За даними European Communication Monitor, 59% комунікаційних директорів найбільших компаній ЄС назвали її кризою номер один за впливом на корпоративні комунікації – вищою за пандемію, близькосхідні конфлікти чи американо-китайське протистояння.

Криза більше не виняток, тому реагувати на неї як на окрему подію – дорога управлінська похибка. Таке вміння має стати базовою управлінською компетенцію.

Типова перша реакція бізнесу на кризу виглядає стандартно: керівник скликає нараду, де обговорюють фінанси, операційні питання та юридичні ризики, а комунікації залишають на завершення або виносять "окремо, потім, з піарником".

У цьому полягає головна управлінська помилка: комунікація сприймається як упаковка ухваленого рішення, а не як його невідʼємна частина.

За даними Public Relations Society of America, компанії, що реагують публічно протягом перших трьох годин, зазнають на 42% менше репутаційної шкоди, тоді як затримка понад 24 год збільшує негативне медіапокриття на 300%. Тобто вікно реакції – не дні і не години, а одна робоча зміна. Це не піарна метрика, а управлінська. Саме вона визначає, як ринок оцінить ваші рішення.

У лютому 2026 року PRCA офіційно визначила PR як "стратегічну управлінську дисципліну, яка будує довіру, покращує репутацію, допомагає керівникам інтерпретувати складність та керувати волатильністю". Це констатація: рівень відповідальності комунікаційного рішення дорівнює фінансовому.

Нідерландські дослідники Арʼєн Боін та Пол'т Харт у праці The Politics of Crisis Management показали: кризове лідерство складається з п'яти завдань: розуміння ситуації, ухвалення рішень, управління підзвітністю, навчання та meaning-making.

Meaning-making – побудова наративу, який пояснює людям, що сталося і що робиться. Це не технічне завдання для PR-відділу, а стратегічне завдання керівника, яке стоїть не після ухвалення рішень, а поруч з ними.

Боін і Харт виділяють п'ять критеріїв ефективної кризової комунікації.

Пропонуйте достовірне пояснення того, що сталося. Чесно назвіть причини. Визнайте відоме і чесно скажіть, чого поки не знаєте. Брехня або умовчання в перший день знецінює все, що ви скажете надалі. Практичне питання для керівника: "Чи зможу я через рік захистити свою сьогоднішню версію подій?".

Давайте орієнтири. Люди під час кризи шукають не лише пояснення того, що сталося, а й інструкції: що робити, чого чекати, куди звертатися. Коли керівник не дає орієнтирів – їх дадуть чутки. Практичне питання: "Чи зрозуміло після мого виступу, що робити співробітнику, клієнту, партнеру завтра вранці?".

Вселяйте надію. Ідеться не про оптимізм, а про чітке формулювання: що ми робимо, щоб впоратися; який у нас план; чому ми впевнені, що вийдемо з цієї ситуації. Надія без плану – обман. План без надії – демотивація. Практичне питання: "Чи дав я людям привід вірити, що ми це витримаємо, і чому?".

Показуйте емпатію. Люди пробачають бізнесу багато, але не пробачають байдужості до їх болю, втрат, тривоги. Юридично вивірений текст без емпатії програє простому чесному визнанню. Практичне питання: "Чи зрозуміло з моєї комунікації, що я бачу на тому боці людину, а не проблему для бізнесу?".

Покажіть, що ви контролюєте ситуацію. Не "все під контролем", це неправда і всі це чують, а "ми знаємо, що робимо". Контроль під час кризи – не обіцянка результату, а демонстрація управлінської дисципліни. Практичне питання: "Я виглядаю як людина, що ухвалює рішення, чи як людина, яка реагує на події?".

Якщо керівник виконує ці п'ять завдань, комунікація перестає бути реактивною функцією і стає управлінським інструментом нарівні з фінансовим чи операційним рішенням. Тоді виявляється головне: під час кризи люди довго не пам'ятають, що саме ви вирішили, але довго пам'ятають, як ви їм про це сказали.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
менеджмент