Кінець гри в податкові піжмурки
Що таке свобода для бізнесу і чого варто очікувати в наступні роки?
Коли Україна "доганяє" Естонію та Кіпр, а ЄС упевнено крокує до унеможливлення використання компаній без substance, час відповісти на незручне запитання: що таке свобода для бізнесу зараз і чого варто очікувати в наступні роки?
Свобода підприємництва довго була фетишем пострадянських еліт. Вона означала передусім свободу від обмежень: від податків, контролю, публічності. Творилися shell-компанії без офісів, управління і навіть без ілюзії substance, через які проходили мільярди. Однак після десятиліть невидимості настає момент, коли світло вмикається. Як у тій грі: мафія засинає, прокидається місто.
Україна: від символічного контролю до реального покарання
Недавнє рішення суду в справі (№140/717/25) українського підприємця, який був одночасно директором естонської компанії, свідчить про нову стратегію української податкової в боротьбі за право оподатковувати українців, де б вони не переховувалися від всебачущого ока податкового інспектора.
На перший погляд, це здається дрібницею, але насправді – можливою точкою зламу податкового ландшафту. Податкова самостійно зареєструвала нерезидента як постійне представництво, наклала штраф і виграла в двох інстанціях.
Це набагато більше, ніж просто штраф 100 тис. грн. Це сигнал: "компанія в смартфоні" більше не поза юрисдикцією. Якщо ви український резидент, директор, контролер, а діяльність ведеться з Києва, будьте готові платити в Україні.
Водночас деякі скажуть: так є справи, де податкова наразі програє. Наприклад, справа №160/11095/23, де суд скасував результати перевірки через її необґрунтованість у воєнний час та помилки податкової на формальному полі збору доказів. Проте це програш податкової за формою, а не за суттю.
У справі з естонською компанією ми бачимо новий, системний підхід податкової: безапеляційно виграні дві інстанції і попереду – лише касація. З огляду на матеріали справи, цей бастіон також має впасти.
ЄС: ATAD3, substance і прозорість як нова податкова доктрина
У ЄС дедалі ближче нові правила гри, викладені в ATAD3 – директиві про боротьбу з компаніями-оболонками. Уже чинні правила про трансферне ціноутворення і тести на економічну присутність (substance) створюють середовище, де бізнес без реального змісту довго не протримається. Суть проста: якщо компанія не має реальної діяльності, її доходи оподатковуються в країні кінцевого бенефіціара.
Кіпр – приклад юрисдикції, що грає на випередження, доводячи, що він не офшор. Навіть без ATAD3 він впроваджує тест на податкову резидентність фізосіб (центр ділових інтересів); look-through taxation – прозоре оподаткування бенефіціара; ліквідацію податкових привілеїв для "порожніх" компаній.
Свобода підприємництва – це не свобода від податків, а право працювати в прозорих і стабільних умовах. Український підхід дедалі більше гармонізується з євросоюзівським. Рішення щодо директорських ПП – перший, але амбітний крок. Водночас варто пам’ятати: зміна юрисдикції – не злочин, але мають значення намір та економічна суть. Структура без реального бізнесу не отримає пільг.
Які можуть бути наслідки
Вас визнали постійним представництвом. Штраф 100 тис. грн – лише початок. Наступні кроки – оподаткування всіх прибутків іноземної компанії за українським законодавством; ПДВ на операції в Україні; втрата права на договори про уникнення подвійного оподаткування.
Отже, є ризик подвійного оподаткування. У цій ситуації добре підготовлений звіт з трансфертного ціноутворення дозволить запобігти оподаткуванню за кордоном, але податки в Україні доведеться сплатити в повному обсязі.
Як не потрапити в халепу
1. Не керуйте компанією з України без substance за кордоном або використовуйте інвестфонди, де ваша роль пасивна.
2. Наймайте реальний персонал, укладайте контракти в країні реєстрації.
3. Формуйте звітність обережно – КІК, ТЦУ, фінзвітність.
4. Подавайте все вчасно – вас бачать.
Українська податкова більше не спить. У неї є план: дотягнутися до компаній-привидів, створених для виведення прибутку. Кіпр – уже не притулок. Естонія – не рішення. Свобода XXI століття – це свобода у свідомому прийнятті правил. Настав час змінювати структури.