Українська правда

Кінець гри в податкові піжмурки

Що таке свобода для бізнесу і чого варто очікувати в наступні роки?

Коли Україна "доганяє" Естонію та Кіпр, а ЄС упевнено крокує до унеможливлення використання компаній без substance, час відповісти на незручне запитання: що таке свобода для бізнесу зараз і чого варто очікувати в наступні роки?

Свобода підприємництва довго була фетишем пострадянських еліт. Вона означала передусім свободу від обмежень: від податків, контролю, публічності. Творилися shell-компанії без офісів, управління і навіть без ілюзії substance, через які проходили мільярди. Однак після десятиліть невидимості настає момент, коли світло вмикається. Як у тій грі: мафія засинає, прокидається місто.

Україна: від символічного контролю до реального покарання

Недавнє рішення суду в справі (№140/717/25) українського підприємця, який був одночасно директором естонської компанії, свідчить про нову стратегію української податкової в боротьбі за право оподатковувати українців, де б вони не переховувалися від всебачущого ока податкового інспектора.

На перший погляд, це здається дрібницею, але насправді – можливою точкою зламу податкового ландшафту. Податкова самостійно зареєструвала нерезидента як постійне представництво, наклала штраф і виграла в двох інстанціях.

Це набагато більше, ніж просто штраф 100 тис. грн. Це сигнал: "компанія в смартфоні" більше не поза юрисдикцією. Якщо ви український резидент, директор, контролер, а діяльність ведеться з Києва, будьте готові платити в Україні.

Водночас деякі скажуть: так є справи, де податкова наразі програє. Наприклад, справа №160/11095/23, де суд скасував результати перевірки через її необґрунтованість у воєнний час та помилки податкової на формальному полі збору доказів. Проте це програш податкової за формою, а не за суттю.

У справі з естонською компанією ми бачимо новий, системний підхід податкової: безапеляційно виграні дві інстанції і попереду – лише касація. З огляду на матеріали справи, цей бастіон також має впасти.

ЄС: ATAD3, substance і прозорість як нова податкова доктрина

У ЄС дедалі ближче нові правила гри, викладені в ATAD3 – директиві про боротьбу з компаніями-оболонками. Уже чинні правила про трансферне ціноутворення і тести на економічну присутність (substance) створюють середовище, де бізнес без реального змісту довго не протримається. Суть проста: якщо компанія не має реальної діяльності, її доходи оподатковуються в країні кінцевого бенефіціара.

Кіпр – приклад юрисдикції, що грає на випередження, доводячи, що він не офшор. Навіть без ATAD3 він впроваджує тест на податкову резидентність фізосіб (центр ділових інтересів); look-through taxation – прозоре оподаткування бенефіціара; ліквідацію податкових привілеїв для "порожніх" компаній.

Свобода підприємництва – це не свобода від податків, а право працювати в прозорих і стабільних умовах. Український підхід дедалі більше гармонізується з євросоюзівським. Рішення щодо директорських ПП – перший, але амбітний крок. Водночас варто пам’ятати: зміна юрисдикції – не злочин, але мають значення намір та економічна суть. Структура без реального бізнесу не отримає пільг.

Які можуть бути наслідки

Вас визнали постійним представництвом. Штраф 100 тис. грн – лише початок. Наступні кроки – оподаткування всіх прибутків іноземної компанії за українським законодавством; ПДВ на операції в Україні; втрата права на договори про уникнення подвійного оподаткування.

Отже, є ризик подвійного оподаткування. У цій ситуації добре підготовлений звіт з трансфертного ціноутворення дозволить запобігти оподаткуванню за кордоном, але податки в Україні доведеться сплатити в повному обсязі.

Як не потрапити в халепу

1. Не керуйте компанією з України без substance за кордоном або використовуйте інвестфонди, де ваша роль пасивна.

2. Наймайте реальний персонал, укладайте контракти в країні реєстрації.

3. Формуйте звітність обережно – КІК, ТЦУ, фінзвітність.

4. Подавайте все вчасно – вас бачать.

Українська податкова більше не спить. У неї є план: дотягнутися до компаній-привидів, створених для виведення прибутку. Кіпр – уже не притулок. Естонія – не рішення. Свобода XXI століття – це свобода у свідомому прийнятті правил. Настав час змінювати структури.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
податки офшори Кіпр Естонія