Інструмент залучення інвестицій, яким не користуються
Проєктне фінансування – це якісний кредитний інструмент, який здатний надати потужний імпульс розвитку економіці України та закласти фундамент для подальшого прискорення зростання ВВП за рахунок інвестування в інноваційні технології, засоби виробництва та інфраструктуру.
Не менш важливим також є факт, що цей інструмент є повністю готовим для практичного та масового застосування завдяки достатньому рівню державного регулювання та законодавству в цій сфері.
Проєктне фінансування могло б стати мотором великих інвестицій в Україну, але досі залишається недооціненим інструментом для банків. Це особлива форма кредитування, яка виникає на межі комерційного та інвестиційного банкінгу: формально продукт комерційних банків, але фактично він часто використовується у великих інфраструктурних проєктах, злиттях і поглинаннях, LBO чи промислових інвестиціях.
Попри потенціал, цей ринок лишається маргінальним.
Корпоративний vs інвестиційний банкінг
Корпоративний банкінг – це звичні операції: рахунки, факторинг, кредити на поповнення оборотного капіталу чи обладнання. Інвестбанкінг – це угоди M&A, Spin-offs, залучення фінансування на ринках капіталу, підготовка складних структурованих угод.
Проєктне фінансування – ніби міст між цими світами. Воно дозволяє втілювати великі інвестиційні ідеї, які не проходять через класичний баланс компанії.
Головна відмінність – у фокусі: корпоративне фінансування дивиться у минуле, оцінюючи історичні звіти і кредитоспроможність материнської компанії. Проєктне – у майбутнє, роблячи ставку на грошові потоки активу, який ще навіть не збудований. При цьому спеціалізована компанія, на якій планується реалізація проекту (SPV) створюється, як правило, з нуля.
Чому українські банки рідко беруться за проєкти
Причин кілька.
Перша – неприйняття "невидимого". Тобто банки звикли кредитувати те, що вже є у балансі. Фінансувати ідею чи майбутній об'єкт – вважається значно ризикованіше.
Друга причина – якість бізнес-планів і фінансових моделей. Із сотні моделей, які потрапляють у банки, якісними є менше 5%. Побудова адекватної коштує десятки тисяч доларів, і далеко не всі клієнти готові інвестувати у це.
Третя – дефіцит експертизи. Для проєктного фінансування потрібні команди галузевих фахівців, інженерів, девелоперів, висококваліфікованих фінансових та ринкових аналітиків. В Україні таких спеціалістів обмаль.
І четверта причина – війна та ризики страхування. Військові ризики роблять багато проєктів економічно нежиттєздатними.
Окремо варто сказати про ризики, адже рroject finance – це завжди складна математика ризиків. Серед основних: будівельні (затримки, перевищення кошторису), операційні, ринкові, регуляторні, фінансові (ставки, валюта), юридичні, екологічні, соціальні, форс-мажори (включно з війною).
Додайте до цього інституційний ризик – коли слабкі процедури й дефіцит експертизи в самому банку множать усі інші проблеми.
Чому складність не вирок
Світова практика доводить: при правильній структурі та професійній роботі recovery ratio (кількість центів від кожного долару кредиту, які банк повертає собі при дефолті) кредитів проєктного фінансування сягає 80% – набагато вище, ніж у класичних корпоративних кредитів та облігацій. При цьому вірогідність дефолту по цих інструментах співставна.
Це означає, що ризики піддаються контролю, а якісно підготовлений проєкт здатен залучити гроші не тільки у найконсервативнішого банку, а й принести користь, як бізнесу, так і фінансовому інституту.
Чому це важливо для України
Інвестиції в капітальні проєкти – це двигун економічного зростання. Без project finance країна втрачає шанс швидше модернізувати виробництво, будувати інфраструктуру, залучати довгостроковий капітал.
Приклади інфраструктурних будівництв, що розтягуються роками через відсутність фінансування, наочно демонструють ціну "хронічного недофінансування".
Що треба змінити
Банки – вибудовувати систематичний підхід: сучасні методології, ефективні процедури, інвестування в підготовку спеціалістів, залучення галузевих експертів та професійних консультантів.
Професійні послуги – є ефективним засобом попередження і контролю за ризиками: незалежна підготовка/перевірка бізнес-планів і фінмоделей, проведення due diligence, технічний нагляд та моніторинг.
Держава і міжнародні партнери – створення умов, що сприяють бізнесу: страхування військових і політичних ризиків, часткові гарантії, які знижують вартість капіталу.
Ринок капіталу – інвестори мають отримати можливість брати частину ризиків через боргові чи equity інструменти.
Як зробити стратегічний інструмент реальністю
Проєктне фінансування – стратегічно важливий інструмент для України. Сьогодні воно існує радше "на папері", ніж у реальній економіці. Брак якісних моделей, експертизи та державних механізмів підтримки зупиняє розвиток.
Але у післявоєнний період саме project finance може стати одним із драйверів відновлення економіки, інтеграції у глобальні ринки капіталу та запуску масштабних інвестицій.
Якщо ж системних змін не відбудеться – воно й надалі залишиться нішевим та ризикованим продуктом.
