Програти Узбекистан Росії: як українські ліки можуть втратити головний експортний ринок
Узбекистан є найважливішим експортним ринком для української фармацевтичної продукції. Для вітчизняної галузі цей напрямок генерує 30% валютних надходжень. Кожна десята упаковка ліків у цій середньоазійській країні походить з України.
У 2027 році вітчизняні фармвиробники можуть втратити сертифікати, які дозволяють продавати ліки в Узбекистані, без можливості їх поновлення. Усе через скасування дистанційного формату інспекцій заводів з виробництва ліків: відвідувати Україну для фізичної перевірки узбецькі інспектори побоюються.
Виробники звернулися до Офісу президента, МЗС та МОЗ, аби вивести це питання на міждержавний рівень, однак влада досі не направила експертів до Узбекистану. За ситуацією спостерігає Росія, яка має майже ідентичну українській частку узбецького фармринку. За словами співрозмовників ЕП, вона готова її зайняти.
Чи вдасться сторонам домовитися до завершення дії сертифікатів фармвиробників і що буде з українським ринком ліків, якщо цього не станеться?
Головний експортний ринок ліків
Узбекистан забезпечує близько 30% валютних надходжень українського фармринку. За інформацією GR найбільшого виробника ліків України Farmak Євгенії Піддубної, обсяг експорту фармпродукції до цієї країни в січні-червні 2026 року становив 114 млн дол. За весь 2021 рік ця цифра становила 101 млн дол.
Потенціал українського експорту на цьому напрямку в найближчі п'ять років оцінювали у 280 млн дол. щорічно. На ринку Узбекистану частка українських ліків становить 10%. Ця конфігурація формувалася десятиліттями після розпаду СРСР.
З пʼяти найбільших за виторгом виробників ліків ("Фармак", "Юрія-фарм", Київський вітамінний завод, "Біофарма", "Дарниця") щонайменше для трьох Узбекистан є найбільшим експортним напрямком.
За даними YouControl, у 2022 році Farmak експортував до Узбекистану 30-35% своєї продукції, а у 2025-му цієї країни серед прямих покупців продукції компанії не було. Утім, за словами Піддубної, Узбекистан займає 35% експорту компанії.
Як таке можливо? У Farmak на запит ЕП пояснили, що після початку великої війни в Україні змінилося валютне регулювання: для експортно-імпортних операцій встановили граничні строки розрахунків, які згодом були подвоєні до 180 днів.
Водночас на міжнародних ринках, зокрема під час тендерів і госпітальних закупівель, контрагенти часто вимагають значного відтермінування платежів, яке може перевищувати цей строк. У цих умовах частина операцій відбувається через польську компанію групи Farmak. У 2025 році 65-70% експорту української компанії йшло до Польщі, що підтверджує реекспорт продукції до Середньої Азії.
Схожа ситуація в "Юрія-фарму" – другого фармвиробника за виторгом. За даними YouControl, у 2025-му він експортував 70-75% своєї продукції до Латвії, хоча у 2022-му понад 50% продукції йшло до Узбекистану.
Компанія вважається другою найбільшою на роздрібному ринку цієї середньоазійської країни: у 2023 році "Юрія-фарм" навіть купила узбецького виробника ліків "Река-мед". Можна припустити, що поставлена до Латвії продукція так само реекспортується. СЕО компанії не відповів на запит ЕП.
Компанія "Дарниця" є третьою з пʼяти найбільших фармвиробників України, для яких Узбекистан – головний експортний ринок. У 2025 році туди відправили 25-30% експорту виробника, у 2026-му цей показник зріс до 50-55%.
Що сталося
У 2026 році Узбекистан змінив правила виробництва і сертифікації ліків. Зміни торкнуться видачі GMP-сертифікатів (перевірка якості виробництва). Зазвичай їх видають на підставі візиту на завод органів контролю країни, до якої ввозять ліки.
З часів пандемії перевірки Узбекистану могли проводитися дистанційно. Це було особливо актуально для України, куди через російське вторгнення узбецькі експерти, за словами співрозмовників ЕП на фармринку, не хотіли їхати. З 1 січня 2027-го дистанційний формат перевірок більше не застосовуватиметься.
У більшості українських виробників термін дії GMP-сертифікатів в Узбекистані (видається на три роки) спливає протягом найближчого року. У Farmak термін завершення найближчий – листопад 2026-го, і компанія може не встигнути його поновити. Дедлайни інших виробників спливають здебільшого у 2027-му.
Продовжити сертифікати за старими правилами до 2029 року змогли "Дарниця", Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод та "Фармекс груп" ("Здоровʼя").
Улітку виробники вели переговори з чиновниками, писали листи до МОЗ Узбекистану, МОЗ та МЗС України. Спілка українських підприємців та Федерація роботодавців закликали владу розв'язати проблему на дипломатичному рівні.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга написав листа очільнику МЗС Узбекистану Бахтійору Саїдову. В українському відомстві заявляють, що узбецька сторона не виступає проти виїзних інспекцій до України. У відповіді на звернення СУП в МЗС зазначили, що в травні посольство України в Узбекистані провело переговори з узбецьким Центром належних практик щодо GMP-сертифікацій.
Узбецька сторона підтвердила готовність приїжджати в Україну за умови забезпечення безпеки, трансферу та супроводу інспекторів. "Безпековий фактор, який був основною причиною неготовності узбецьких спеціалістів здійснювати виїзди, подолано на рівні принципової домовленості", – йдеться у відповіді МЗС.
Там стверджують, що Узбекистан продовжить окремим українським виробникам строки дії сертифікатів до 2027 року. Про кого йдеться – у листі не сказано.
Опитані ЕП фармвиробники, які експортують продукцію до Узбекистану, упевнені, що питання не вирішиться без особистої домовленості на найвищому рівні.
"Треба зустрітися з донькою президента (керівником Адміністрації президента Узбекистану є донька глави держави Саида Мірзійоєва – ЕП), пояснити ситуацію, можливо, організувати зустріч, і тільки тоді питання вирішиться. Така специфіка ринку", – розповідає один із співрозмовників ЕП з фармсектору.
Як розповідає Піддубна, узбецький регулятор після сигналів з України вже підготував зміни для дистанційних GMP-інспекцій у форс-мажорних обставинах. Проте практичного рішення досі немає. За інформацією учасників галузі, питання має погодити Адміністрація президента Узбекистану.
За інформацією співрозмовників ЕП на фармринку, виробники виступали за формування делегації для поїздки до Узбекистану за участю високопоставленого чиновника Офісу президента України, однак там не змогли погодити участь.
Що робити далі
Україна має одну з найсильніших позицій серед іноземних постачальників на ринку Узбекистану. Конкурентами є Індія (11,3%), Росія (10,8%), Туреччина (6%), Китай (3,3%) та Білорусь (1,4%). Якщо українські поставки зупиняться, вивільнену нішу швидко займуть інші постачальники, насамперед РФ та Індія.
Опитані ЕП виробники скаржаться, що повернути частку ринку після заміщення препаратів буде складніше. Постає питання, чи не є нові правила Узбекистану спробою витіснити українських фармвиробників – за власним бажанням або під тиском Росії. Жоден співрозмовник редакції не зміг це підтвердити.
Серед причин зміни регулювання Узбекистан згадує бажання приєднатися до Світової організації торгівлі, вийти на нові ринки, розвивати фармкластер Pharma Park, де українські виробники мали створити свої майданчики.
"Це великий кластер торгівлі і вони розуміють, що нам є чим відповісти. На рівні МОЗ ми можемо заборонити купувати все, що виготовлене з узбецької бавовни, і вони точно це відчують", – каже один із співрозмовників ЕП на фармринку.
Мова не лише про присутність на міжнародному ринку, а й про виживання галузі в Україні. В умовах війни експорт дозволяє завантажувати потужності. За словами трьох співрозмовників ЕП, валюта з Узбекистану дає можливість виробникам тримати низькі ціни на українському ринку та амортизувати втрати від обстрілів.
"Експортні та внутрішні препарати виготовляються на тих самих виробничих лініях тими самими працівниками, тож втрата узбецького ринку означатиме недозавантаження потужностей і, ймовірно, скорочення персоналу.
Виробникам доведеться компенсувати зростання собівартості підвищенням внутрішніх цін або виводити з обігу низькорентабельні препарати, що вдарить по українському пацієнту", – каже ексзаступник голови Держлікслужби Геннадій Вовк.