Валюта за кордон у 2026 році: що насправді дозволив НБУ

За загальним правилом (п. 14 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року) банкам заборонено здійснювати будь-які транскордонні перекази коштів у гривні або іноземній валюті за дорученням клієнтів, за винятком випадків, прямо передбачених цією постановою.

Одним із таких винятків, відповідно до постанови НБУ від 13 січня 2026 року, є підпункт 41-1 який дозволяє транскордонні перекази юридичним особам-резидентам – позичальникам за кредитами/позиками від нерезидентів, за умови одночасного дотримання всіх наведених нижче вимог.

Умови застосування пп. 41-1:

1. валютні операції здійснюються в межах граничної суми та виключно на цілі, визначені в абз. 2 п.п. 57 п. 14 постанови №18;
2. надання, одержання та повернення кредиту/позики здійснюється виключно після 1 січня 2026 року;
3. МФО не є кредитором, гарантом, поручителем;
4. кошти за кредитом/позикою:

• надходять з-за кордону;
• в іноземній валюті;
• зараховуються на поточний рахунок резидента в банку України;

1. усі операції за кредитом/позикою відповідають вимогам:

• абзаців 3 – 7 пп. 43 п. 14;
• п. 19-5 постанови №18;

1. валютні операції здійснюються виключно через банк, який обслуговує договір кредиту/позики. Зміна обслуговуючого банку допускається на підставі письмового звернення клієнта аналогічно до п. 8 розділу I положення №5.

Гранична сума: ключове фінансове обмеження

Підпункт 41-1 вводить поняття граничної суми, у межах якої резидент має право здійснювати дозволені валютні операції.

Гранична сума = усі валютні кошти, що фактично надійшли з-за кордону в Україну як кредит/позика мінус усі кошти, які резидент уже переказав за кордон на погашення основної суми (тіла) цього кредиту/позики.

Таким чином, гранична сума є динамічним показником, який зменшується з кожним погашенням тіла кредиту.

Цільове використання валюти в межах граничної суми

Підпункт 41-1 не встановлює нових напрямів використання валюти, а відсилає до абз. 2 пп. 57 пункту 14 постанови №18.

Відповідно валютні операції в межах граничної суми дозволені виключно для:

• розрахунків за імпорт товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року включно;
• повернення авансів нерезидентам, отриманих до 23 лютого 2022 року включно, за операціями по яких поставка не відбулася або відбулася частково;
• виконання зобов'язань за кредитами/позиками від нерезидента, одержаними до 20 червня 2023 року включно;
• фінансування утримання закордонних філій і представництв;
• виплати дивідендів іноземним інвесторам/нерезидентам за корпоративними правами/акціями.

Вимоги до обслуговування кредитів

Абзаци третій – сьомий підпункту 43 пункту 14 постанови №18 встановлюють базові обмеження щодо погашення кредитів/позик від нерезидентів, які є обов'язковими і для операцій за пп. 41-1.

Зокрема:

• платежі за процентами, комісіями та іншими платежами (крім тіла кредиту) допускаються лише в межах граничної процентної ставки, визначеної НБУ (наразі це 12% річних);
• за кредитами строком до одного року погашення основної суми (тіла) дозволяється лише за рахунок власних коштів в іноземній валюті позичальника. Оплата процентів, комісій та інших платежів допускається як власними коштами в іноземній валюті, так і купленою іноземною валютою;
• за кредитами строком понад один рік протягом першого року з дати одержання кредиту тіло кредиту також може погашатися виключно власною валютою;
• переказ коштів за межі України для повернення основної суми (тіла) кредиту/позики дозволяється тільки в межах фактично отриманого кредиту мінус кошти, вже виведені за кордон у межах Граничної суми;
• при кожному переказі обов'язково дотримуються правила пунктів 19‑5 – 19‑7 постанови №18.

Відтак, підпункт 43 пункту 14 постанови №18 обмежує, скільки і як можна переказувати.

Строки платежів

Пункт 19-5 постанови № 18 встановлює часове обмеження для проведення валютних операцій.

Банк:

• не має права здійснювати платіж раніше строку, передбаченого договором кредиту/позики для виконання боргових зобов'язань;
• не може скорочувати строки погашення шляхом внесення змін до АІС "Кредитні договори з нерезидентами".

Отже, достроковий вивід валюти за кордон заборонений.

Підсумок

З 14 січня 2026 року зміни у валютному регулюванні дійсно пом'якшують правила для бізнесу і відкривають додаткові можливості для використання іноземного фінансування. Однак, ці нові правила мають чіткі рамки, яких потрібно дотримуватися:

• В межах фактично залученої валюти: операції можна проводити тільки на ті кошти, які реально надійшли з-за кордону, а не на майбутні або прогнозовані надходження.
• Зменшення ліміту після погашення: кожне погашення тіла кредиту або позики зменшує доступну суму для подальших валютних операцій.
• Обмежене цільове використання: валюта може використовуватися лише на цілі, визначені НБУ: розрахунки за "старі" контракти, виплата дивідендів, погашення "старих" кредитів, утримання закордонних філій тощо.
• Без дострокового виведення коштів: переказати валюту за кордон раніше строку за договором не можна.

Тобто, НБУ відкрив бізнесу можливість легше працювати із залученими іноземними позиками та фінансуванням, але контроль за рухом валюти залишається строгим і кожна операція повинна відповідати встановленим правилам.