Фермери працюють у мінус, а молоко в магазині не дешевшає. Хто забирає різницю?

За останні кілька місяців українські виробники молока опинилися в ситуації, коли продавати сировину означає генерувати збитки. Закупівельна ціна просіла настільки, що частина ферм уже урізає витрати і відкладає розвиток. Якщо ця тенденція продовжиться, ринок може втратити частину поголів'я і виробництва. Водночас це ніяк не позначається на вартості молочної продукції в магазинах.

Щоб зрозуміти, де застряє ця різниця, ЕП звернулася до головних ланок ланцюга виробництва молочних продуктів: фермерів, переробників і ритейлу. Перші, як і слід було очікувати, швидко перейшли до лобістської позиції: "Ми втрачаємо, винні інші". А от магазини, на які і ферми, і заводи вказують як на головних бенефіціарів цієї конструкції, вкотре вирішили відмовчатися.

Коли ритейл не хоче пояснювати, чому полиці живуть за власними правилами, підозра лише посилюється. Що з цього можна довести цифрами?

"Бізнес, який генерує втрати"

Падіння відпускних цін на молоко від ферм почалося наприкінці четвертого кварталу 2025 року і стало наслідком загальносвітового тренду. Мова про обвал цін на біржові молочні продукти, передусім на масло та сухе молоко, глобальне перевиробництво сировини та зниження попиту. Третина молока в Україні йде на виробництво експортних продуктів, тож обвал цін за межами країни потягнув униз сире молоко.

У січні-лютому 2026 року закупівельні ціни на молоко були в середньому на 24% нижчими, ніж роком раніше, а на початку березня середня ціна становила 13,5 грн за кг без ПДВ, що нижче за собівартість (15-16 грн). Як кажуть в Асоціації виробників молока (АВМ), молочне тваринництво стало "бізнесом, який не приносить доходу, а генерує втрати".

Попри падіння цін на сировину, роздрібні ціни в магазинах лише зростають. Наприкінці березня середня роздрібна ціна 900 мл переробленого молока "Яготинське" становила 57,78 грн проти 54,4 грн у лютому, масла "Селянське" 200 г – 113,39 грн проти 110,55 грн. У середньому молочні продукти з грудня 2025 року подорожчали на 2,5%.

Заступниця генеральної директорки АВМ Олена Жупінас стверджує, що найбільший тиск відчувають ферми з невеликим поголів'ям – менше 500 корів. Вони мають менший запас міцності і гірше переносять місяці, коли сировина реалізується за цінами нижче собівартості. На такі ферми припадають близько 20% виробництва молока в країні.

За словами Жупінас, якщо така ситуація з цінами триватиме, то зупинити інвестиції можуть і більші господарства. До кінця року, додала вона, країна може втратити 800 тис. тонн молока в річному вимірі і перетворитися з експортера на імпортера.

Низькі ціни на сировину позначаються на поголів'ї. За 2025 рік молочні ферми наростили стадо на 19 тис. голів, а протягом лютого 2026-го поголів'я скоротилося на тисячу.

Що кажуть переробники

Українські виробники набілу низькі закупівельні ціни фермерського молока також пояснюють світовим перевиробництвом і зниженням попиту.

В оцінці ситуації в країні виконавчий директор Спілки молочних підприємств (СМПУ) Арсен Дідур жорсткіший. Твердження про те, що фермери масово працюють "на межі рентабельності або в збиток", він називає "більше політичним гаслом".

У спілці вважають, що український ринок молочної продукції давно працює "в режимі акцій": до 80% виробників – членів асоціації працюють на акційних умовах. Тобто покупці дедалі частіше обирають не бренди, а знижки, які бачить на прилавках.

Як і фермери, переробники вказують на ритейл як на місце, де осідає основна маржа. Дідур називає торгівлю "основним бенефіціаром прибутку від поля до полиці" і каже, що ціни в договорах з мережами формально не змінювалися, але самі мережі вимагали збільшувати частку акцій.

За його словами, проблема в тому, що акційну знижку ритейл переважно перекладає на постачальника. Тобто мережа зберігає свою націнку, а втрачає переробник.

У ритейлу націнка фіксована, а свої витрати він додатково добирає маркетинговими платежами, оплатою за полицю, доставку та охолодження, каже Дідур. Крім того, мережі затримують оплату за товар – близько 25% боргів перед виробниками прострочені.

Утім, навіть за сильного тиску ритейлу, маркетингових зборів та акцій з дисконтом до 40% переробники молока не працюють у збиток. За словами Дідура, рентабельність галузі в роздрібних споживчих сегментах становить до 8%. Тобто поза акціями частина різниці між "полем" і "полицею" може залишатися і в переробці.

Що з ритейлом

ЕП звернулася з питаннями до АТБ, "Сільпо", Novus та Varus, чи знижували їхні постачальники відпускні ціни на молочну продукцію в останні місяці, чому це майже не позначилося на базових цінах (без акцій) на полицях, чиїм коштом фінансуються акції і яка частка торгової націнки в кінцевій ціні.

АТБ та Novus на запит не відповіли. У "Сільпо" відмовилися відповідати, пославшись на високу завантаженість напередодні Великодня. Змістовну реакцію редакція отримала лише від Varus.

У мережі стверджують, що за останні місяці постачальники не знижували ціни на готову молочну продукцію, тому підстав для зниження базових роздрібних цін не було. "Водночас кінцева ціна для споживача знижувалася в межах акцій – орієнтовно на 10-15% порівняно з першим кварталом 2025 року", – розповіла начальниця управління молочних продуктів Varus Олена Бережна.

Фермери і переробники називають ритейл найсильнішим гравцем у ланцюгу ціноутворення молочної продукції. Жупінас каже, що за окремими позиціями націнка мереж "дуже висока". За її словами, сир, який завод відпускає по 300 грн за кг, у магазині може коштувати понад 500 грн.

Дідур говорить, що такі прецеденти були, але це стосується не всіх категорій товарів. "Раніше щодо сирів так і було. Зараз є конкуренція з боку імпорту, тому не думаю, що це однаково працює всюди", – каже він.

Однак у Varus заперечили тезу про непропорційно високу або фіксовану націнку ритейлу. Там кажуть, що фінальна ціна формується не лише із закупівельної вартості, а й з логістики, охолодження, енерговитрат та інших складників.

Акції ж, за версією мережі, фінансуються спільно. "Взагалі конкуренція завжди стримує надвисокі прибутки. Продуктовий ритейл ніколи не був і не може бути високоприбутковим бізнесом, ми працюємо на товарообігу", – стверджує Бережна.

Після виходу матеріалу відповідь також надіслав Novus. Її зміст збігається з позицією Varus. Водночас у мережі говорять про точкове зниження цін до 10% на вершкове масло в першому кварталі 2026 року.

Закиди про надмірну маржу в Novus відкидають. "Такі оцінки не відповідають реальній ситуації щодо категорії загалом. А під час промо можемо частково знижувати власну маржу, щоб забезпечити привабливу ціну", – заявили представники мережі.

Публікація оновлена 30 березня о 17:30. Додано коментар мережі Novus.